Іменем України
Київ
20 червня 2018 року
справа №824/2201/14-а
адміністративне провадження №Зі/9901/88/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства про повернення судового збору у справі №824/2201/14-а за позовом Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Сторожинецьке міжрайонне управління водного господарства звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2015 року, касаційну скаргу задоволено, постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року у справі № 824/2201/14-а скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
18 квітня 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання позивача у справі, в якому він просить повернути судовий збір.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду передано матеріали заяви № ЗІ/9901/139/18 за правилами пункту 12 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього Кодексу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 21.02.2018 для розгляду поданої заяви було визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Ханова Р.Ф. - головуючий суддя, судді Гончарова І.А. та Олендер І.Я.
Ухвалою судді Верховного Суду від 25 січня 2018 року заяву №Зі/9901/88/18 прийнято до свого провадження.
15 червня 2018 року справу №824/2201/14-а передано судді Хановій Р.Ф.
Розглянувши подану заяву, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що подана заява не підлягає задоволенню.
Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Норми аналогічного змісту містяться у частинах першій та шостій статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року)
В свою чергу, за правилами частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Норми аналогічного змісту містяться у частині першій статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року.
У даному випадку суд касаційної інстанції за наслідками касаційного перегляду не змінював судове рішення, а ухвалив рішення, яким направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв'язку з чим, у суду касаційної інстанції не виникало підстав для вирішення питань пов'язаних з розподілом судових витрат.
За таких обставин, підстави для ухвалення касаційними судом додаткового рішення у зазначеній справі, зокрема, з причин не вирішення питання про судові витрати, відсутні.
Керуючись статтями 94, 160, 165, 167, 168 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), статтями 139, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній від 15 грудня 2017 року), Суд
Відмовити у задоволенні заяви Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства про ухвалення додаткового рішення щодо повернення судових витрат у справі №824/2201/14-а за позовом Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Р.Ф.Ханова
І.А.Гончарова
І.Я.Олендер