Справа № 654/1025/18
Провадження № 2/654/665/2018
21.06.2018 м. Гола Пристань
Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Охтень А.А.,
при секретарі Ільєнко Л.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Гола Пристань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Орган опіки та піклування Голопристанської районної державної адміністрації про тимчасовий виїзд неповнолітніх дітей за кордон без згоди батька, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила надати дозвіл на разовий виїзд дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9.н., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10.н. та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у її супроводі без дозволу (згоди) батька дітей ОСОБА_6 у період з 01.08.2018р. по 30.09.2018р. на строк разового виїзду до 60 днів до однієї країни - Франція, а також надати дозвіл на оформлення всіх необхідних для виїзду дітей документів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з відповідачем по справі вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 23.01.2015р. Від подружніх відносин у них народилося троє дітей, які після розірвання шлюбу, залишилися проживати з матір'ю. ОСОБА_2 участі в утриманні та вихованні дітей не бере, їхнім життям та розвитком не цікавиться. З моменту припинення шлюбних відносин, відповідач виїхав в невідомому напрямку і на теперішній час місце його знаходження не відомо. Вказана обставина унеможливлює вирішення даного спору в добровільному порядку. Таким чином, позивачу створюються перешкоди у здійсненні заходів направлених на покращення здоров'я дітей, розширення їхнього світогляду та відпочинку в іншій країні. В зв'язку з тим, що у Франції проживають родичі, які залюбки приймуть позивача з дітьми на відпочинок, що матиме позитивні наслідки для їхнього розвитку, просила уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання позивач надала заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їхньому задоволенні. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Представник третьої особи також надав до суду заяву в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності. Підтримує висновок органу опіки та піклування та просить задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив не подавав. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку (шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України згідно ч.11 ст.128 ЦПК України).
На підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим розглянути позов у відсутності відповідача та за згодою позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 23 січня 2015 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5
Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_6, серії НОМЕР_7 НОМЕР_8, серії НОМЕР_9, сторони являються батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_10 29 грудня 2015 року шлюб між сторонами був розірваний.
Відповідно до довідки про склад сім'ї, виданої Новозбур'ївською сільською радою ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 разом зі своїми трьома малолітніми дітьми: ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_5.
Судом також встановлено, що позивач, з метою розвитку дітей, їхнього оздоровлення відпочинку та розширення світогляду, маючи фізичну та матеріальну можливість, бажає відвезти їх до Франції у гості до своїх родичів на період літніх канікул, що буде відповідати інтересам дітей та їхнім потребам в зміні оточення та отриманні нових позитивних вражень.
Однак, не проживання відповідача за місцем реєстрації та відсутність відомостей про його фактичне місце знаходження, не дозволяє ОСОБА_1 отримати згоду батька на виїзд дітей за кордон у супроводі матері, а тому вирішення даного питання можливе лише в судовому порядку.
Згідно наданого суду висновку, орган опіки та піклування Голопристанської РДА не заперечує та надає дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітніх дітей за кордон без згоди батька.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст.33 Конституції України право кожного, хто на законних підставах перебуває на території України, на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом та повертатися в Україну гарантується.
Конвенція про права дитини, прийнята 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року і ратифікована Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 року передбачає, що держави - учасниці поважають право дитини та їх батьків залишати будь-яку країну, включаючи власну, і повертатися в свою країну. Щодо права залишати будь-яку країну діють лише такі обмеження, які встановлені законом і необхідні для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моралі населення або прав і свобод інших осіб і сумісні з визнаними в цій Конвекції іншими правами.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено законодавчими та нормативними актами, основними з них є: Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року № З857-ХІІ; Постанова КМУ від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"'; Постанова КМУ від 23 квітня 2003 року № 569 "Про затвердження Порядку повернення до України позбавлених, батьківського піклування дітей, які є громадянами України"; Постанова КМУ від 26 вересня 2002 року № 1432 "Про затвердження Порядку повернення дітей-іноземців до місць їх постійного проживання"; Правила оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджені постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231.
Статтею 313 Цивільного Кодексу України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Так, у відповідності до п.17 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою КМУ від 31 березня 1995 року N 231, відомості про дітей, які їдуть за кордон разом з батьками (законними представниками), вписуються в паспорти батьків чи одного з батьків (законних представників) на підставі заяви громадянина, у чий паспорт вписуються діти, а згідно п.18 - оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
Згідно п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМУ від 27 січня 1995 року N 57 , виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: 1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску; 2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків: якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску; якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном; у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій: свідоцтва про смерть другого з батьків; рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків; рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім; рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним; рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків; довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).
У відповідності до п.7 Положення про проїзний документ дитини, затвердженого Указом Президента України від 7 вересня 1994 року N 503/94, документ (проїзний документ дитини) оформлюється у порядку, визначеному Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".
Згідно ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Відповідно до п.22 ч.1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого Постановою КМУ від 27 січня 1995 року №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» встановлено, що виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені один із батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон.
Згідно із Конвенцією про права дитини (ратифіковані Постановою Верховної Ради № 789 від 27.02.91 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Згідно зі ст.7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
На підставі наведеного, враховуючи те, що сторони спільно не проживають, батько ухиляється від виконання батьківських обов'язків, та через свою відсутність не надає належним чином оформленої згоди на тимчасовий виїзд у супроводі матері малолітніх дітей за кордон для оздоровлення та відпочинку за межами України, чим перешкоджає забезпеченню реалізації охоронюваних законом прав та інтересів своїх доньок та сина, а тому виходячи насамперед з інтересів дітей, суд приходить до висновку про необхідність задоволення даного позову.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 263, 265, 280-282, 284, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на виготовлення проїзних документів дитини для тимчасового виїзду за кордон неповнолітнім дітям: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_4 без згоди батька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3
Надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на виїзд до Франції неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_4 на строк з 01.08.2018р. по 30.09.2018р. без згоди та супроводу батька дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: А. А. Охтень