Справа № 653/4346/17
Провадження № 2/653/119/18
іменем України
22 травня 2018 року
Генічеський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Берлімової Ю.Г.,
за участю секретаря Митрохіної К.В.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 грудня 2013 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір позики грошових коштів, згідно якого він передав у власність відповідачу грошові кошти у розмірі 103909,00 грн., що еквівалентно на день укладання договору 13000 доларів США за курсом національного банку України. Позичальник прийняв у власність ці грошові кошти і зобов'язався повернути їх позикодавцеві у гривні без нарахування процентів від суми позики в порядку та умовах, передбачених цим договором. Грошові кошти, які були передані Позикодавцем та одержані Позичальником до підписання договору. Відповідно до п.4 договору позики остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснений 05 грудня 2014 року. Також, в пункті 2 договору позики грошових коштів сторони передбачили, що повернення позики буде забезпечено іпотекою належної позивальнику, а саме: земельною ділянкою розташованою за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Радянська (Слов'янська),88. В цьому ж договорі сторони передбачили, що правочин, щодо забезпечення зобов'язання буде вчинений у відповідному договорі іпотеки укладеному та посвідченому нотаріально. 05 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки, яким забезпечено виконання зобов'язання.
Відповідач порушив основне зобов'язання і грошові кошти в обумовлений договором позики строк не повернув. Згідно п. 2 договору позики від 05 грудня 2013 року повна сума позики, що підлягає поверненню на день остаточного розрахунку має відповідати сумі еквівалентної 13 000 доларів США за курсом НБУ на день передачі грошей. Як зазначено в п.1.4 договору іпотеки вартість земельної ділянки відповідно до витягу із звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеному 03 грудня 2013 року, становить 105 000 грн. Згідно довідки банку, яка долучена позивачем до позову офіційний курс долара США по відношенню до української гривні становить 26,913 грн. за один долар США. Тому позивач вказує, що на даний час фактичний розмір боргу відповідача за договором позики грошових коштів становить 349 869 грн. Враховуючи вищевикладене просить в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_4 за договором позики грошових коштів від 05 грудня 2013 року в розмірі 349 869 грн. що на момент звернення до суду еквівалентно 13 000 доларам США, звернути стягнення згідно договору Іпотеки від 05 грудня 2013 року, на предмет іпотеки, а саме: на належну ОСОБА_3 на праві власності земельну ділянку, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Слов'янська (Радянська), 88, шляхом проведення прилюдних торгів по реалізації вказаної земельної ділянки.
Встановити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 349869,00 грн. а також передати вказану земельну ділянку в його управління на період її реалізації. Судові витрати стягнути на його користь із відповідача.
Позивач та його представник, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять їх задовольнити з підстав викладених у позові, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_3 був повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином через оголошення на веб-сайті «Судова влада України» до судового засідання не з'явився, і від нього не надійшло повідомлення про причину неявки та відзиву на позов, суд ухвалив, слухати справу на підставі наявних у справі доказів, у відсутність відповідача, згідно ст. 280 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 05 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір позики грошових коштів, який посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_5 Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 103909,00 грн., що еквівалентно на день укладання договору 13000 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві суму грошових коштів у гривні, без нарахування процентів від суми позики, в порядку та умовах передбаченим вказаним договором. Повна сума позики, що підлягає поверненню на день остаточного розрахунку 05 грудня 2014 року має відповідати сумі еквівалентній 13000 доларів США за курсом НБУ на день передачі грошей (а.с.10).
05 грудня 2013 року між ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (Іпотекодавець) було укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки, яким забезпечено виконання зобов'язання, що виникло у іпотекодавця перед іпотекодержателем на підставі договору позики грошових коштів. Предметом цього договору є об'єкт нерухомого майна, а саме: земельна ділянка, площею 0,06 га., цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: Україна, Херсонська область, м.Генічеськ, вул. Радянська, 88, кадастровий номер 6522110100:01:001:0225, що належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 26 листопада 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Генічеського РУЮ Херсонської області ОСОБА_7 Відповідно до п.1.4 вказаного договору вартість земельної ділянки становить 105000 (сто п'ять тисяч) грн., відповідно до витягу із витягу про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеному 03 грудня 2013 року оцінювачем ТОВ «Укрспецекспертиза». Відповідно до п.1.5. цього Договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні )Іпотекодавця.
Відповідно до п.5.3. вищевказаного договору право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання за договором позики грошових коштів, а також у разі неналежного виконання ним обов'язків, встановлених цим договором.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється :- за рішенням суду;- у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; - згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (позасудове врегулювання). При цьому витрати іпотекодержателя, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням та звернення стягнення на предмет іпотеки, також забезпечується цією іпотекою. тобто ці витрати бере на себе іпотекодавець та вони підлягають відшкодуванню іпотекодержателю в повному обсязі. Право вибору способу звернення стягнення належить іпотекодержателю (п.5.5. договору).
Пунктом 5.7. договору іпотеки, визначено умови реалізації предмета іпотеки. Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо така згода не досягнута - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
12 вересня 2016 року позивачем, за допомогою кур'єрської допомоги, на адресу відповідача було направлено вимогу про усунення порушень Договору позики від 05 грудня 2013 року та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.
У зазначеному документі, посвідченому нотаріально, містилася вимога виконати порушене зобов'язання, шляхом повернення позики, протягом тридцяти днів з дня отримання цієї вимоги. Також, вказаний документ містив попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання вимоги протягом зазначеного строку. Вказану вимогу відповідач не отримав, через те, що за адресою вказаною у листі він не значиться. (а.с 53, 54)
Станом на час звернення до суду із позовом (29 листопада 2017 року) відповідач не виконав свого зобов'язання за Договором позики та отримані в позику кошти не повернув.
Тому позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою відновлення своїх порушених прав, як позикодавця та іпотекодержателя нерухомого майна.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, однією з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів.
Відповідно до вимог статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписом ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Так, відповідно до положень ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Законом України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Ст. 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ст. 7 Закону України «Про іпотеку»).
Частиною 1 ст. 33 та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Умовами укладеного між сторонами Договору іпотеки від 05 грудня 2013 року обумовлено право позивача звернення стягнення на предмет іпотеки (п.5.3 договору).
Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання (ст. 37 Закону України «Про іпотеку»).
Враховуючи те, що відповідач зобов'язання за Договором позики від 05 грудня 2013 року не виконав, а за договором іпотеки від 05 грудня 2013 року та за вимогами законодавства передбачено право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки в разі ігнорування вимоги позивача про погашення заборгованості, суд дійшов висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки нерухомого майна - земельної ділянки, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Слов'янська (Радянська), 88, шляхом проведення прилюдних торгів по реалізації вказаної земельної ділянки.
Стосовно початкової ціни предмета іпотеки, яку просить встановити позивач, у сумі 349869 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається в тому числі і початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Згідно ст. 41цього Закону реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Відповідно до ст. 43 цього Закону прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення.
Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
В даному випадку сторони не домовилися щодо ціни продажу земельної ділянки що перебуває в іпотеці. Згідно останньої експертної оцінки та згідно договору іпотеки вартість земельної ділянки станом на 2013 рік становить 105000 грн., іншої оцінки суду не надано.
Позивачу та його представнику було роз'яснено, що вони мають право надати іншу експертну оцінку актуальну на теперішній час, але вони не скористались цим правом, вважаючи, що початкова ціна предмета іпотеки повинна бути визначена в розмірі суми боргу.
Суд, не погоджуючись з такими вимогами, вважає що ціна продажу предмета іпотеки повинна виходити або із домовленості між сторонами, або із експертної оцінки, тому в частині позовних вимог щодо встановлення ціни продажу предмету іпотеки в розмірі 349 869 слід задовольнити частково, встановивши ціну продажу в розмірі 105000 грн.
Щодо вимоги позивача щодо передачі земельної ділянки в його управління на період до її реалізації, оскільки на ній знаходиться нерухоме майно, яке може бути знищено, пошкоджено, суд зазначає наступне.
Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що уразі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються в тому числі і заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні.
В даному випадку позивачем не доведено належними доказами необхідність забезпечення збереження майна шляхом передачі в його управління.
Посилання на те, що на земельній ділянці перебувають об'єкти нерухомого майна, які можуть бути знищені, суд не приймає до уваги, оскільки предметом даного спору є земельна ділянка, яка перебуває в іпотеці, тобто діє заборона, яка перешкоджає продажу цього майна, тому сам по собі договір іпотеки є достатнім заходом збереження цього майна.
Таким чином, в задоволенні цієї вимоги слід відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю.
Крім того, судові витрати понесені позивачем в сумі 3498,69 гривень підлягають стягненню з відповідача, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 141, 133, 258-259, 263-265, 273,280 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1 перед ОСОБА_4 за договором позики грошових коштів від 05 грудня 2013 року в розмірі 349 869 грн. що на момент звернення до суду еквівалентно 13 000 доларам США, звернути стягнення згідно договору Іпотеки від 05 грудня 2013 року, на предмет іпотеки, а саме: на належну ОСОБА_3 на праві власності земельну ділянку, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ. вул. Слов'янська (Радянська), 88, шляхом проведення прилюдних торгів по реалізації вказаної земельної ділянки.
Встановити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 105000 (сто п'ять тисяч )грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНПП НОМЕР_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 судовий збір в сумі 3498 (три тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн. 69 коп.
В задоволенні іншої частини відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Генічеського районного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Генічеського районного суду ОСОБА_8