Справа № 22-ц/793/584/18Головуючий у 1-й інстанції Льон О.М.
Категорія: 34 Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л.І.
06 червня 2018 року м.Черкаси
Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:
головуючого Василенко Л.І.
суддів Карпенко О.В., Нерушак Л.В.
секретар Анкудінова О.І.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 січня 2018 року (ухвалене у залі судових засідань Канівського міськрайонного суду черкаської області, повний текст складено 23 січня 2018 року, головуючий суддя - Льон О.М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, :
10 жовтня 2016 року адвокат ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, яким, з урахуванням послідуючого уточнення від 21.11.2017, просив стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 6 528 грн., моральну шкоду в розмірі 70 000 грн., понесені витрати позивача за проведення судової психологічної експертизи в розмірі 3 466,40 грн., на сплату судового збору в сумі 551,21 грн. та правничу допомогу в сумі 5 000 грн.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання від 04.11.2002 та договору дарування частки квартири від 04.11.2011.
30.09.2016 вона виявила, що відбулося залиття її квартири сусідами з верхнього поверху, а саме з квартири НОМЕР_1, після чого з метою добровільного врегулювання завданих їй незручностей та матеріальних збитків вона звернулася до відповідача ОСОБА_4, але остання відмовилась розмовляти на тему відшкодування збитків. Після чого позивач була змушена звернутися до КП «ЖЕК», щоб останні зафіксували факт залиття її квартири. 03.10.2016 до позивача у квартиру прибула комісія в складі майстрів КП «ЖЕК» для складання акту. У результаті огляду та обстеження квартири позивача було виявлено та встановлено наступне: в спальні на підлозі мокре килимове покриття; на стелі (фанера обклеєна шпалерами) - мокрі сліди орієнтовною площею 1,50 кв.м; на стінах (шпалери) - мокрі сліди орієнтовною площею 7,50 кв.м. Також було встановлено, що причиною залиття квартири НОМЕР_2 стало протікання води з радіатора опалення (відкручена американка) з вище розташованої квартири АДРЕСА_2. У результаті залиття квартири позивачу завдано матеріальну шкоду на суму 6 528 грн., що підтверджується зведеним кошторисним розрахунком вартості об'єкта будівництва б/н станом на 04.10.2016 .
Крім того, неправомірними діями відповідачів позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Розмір відшкодування за завдану моральну шкоду позивач оцінює у 70 000 грн.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.01.2018 позовні вимоги у справі задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 матеріальні збитки в сумі 6 528 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн., судові витрати, пов'язані з проведенням судово-психологічної експертизи в сумі 748,40 грн., судові витрати, понесені позивачем при сплаті судового збору в розмірі 551,21 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 079,50 грн., а всього на суму 18 907,11 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в сумі 100,72 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 604,08 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідачі не довели, що залиття квартири позивача сталося не з вини ОСОБА_4, ОСОБА_6, які проживають у квартирі розташованій над квартирою позивача, та відповідача ОСОБА_5, який є власником вказаної квартири, тому вартість матеріального збитку, завданого належній позивачу квартири внаслідок залиття в сумі 6 526 грн. підлягає стягненню з відповідачів солідарно на користь позивача.
Внаслідок душевних страждань у зв'язку з залиттям квартири, пошкодження майна позивачу завдано моральну шкоду. Враховуючи глибину душевних страждань позивача, висновок судово-психологічної експертизи, виходячи з вимог розумності і справедливості суд дійшов висновку, що розмір моральної шкоди, заподіяної позивачу залиттям квартири, становить 10 000 грн.
Враховуючи розмір понесених позивачем судових витрат та частковість задоволення заявлених позивачем позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимоги в частині їх відшкодування підлягають до задоволення пропорційно до задоволеної частини позову, за виключенням судових витрат у вигляді судового збору в сумі 551,21 грн., так як позов у частині стягнення матеріальної шкоди задоволено повністю. При цьому дійшов висновку, що судові витрати підлягають солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача.
В апеляційній скарзі, поданій 27.02.2008, ОСОБА_3 просить змінити рішення суду в частині моральної шкоди, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, та стягнути з відповідачів на її користь моральну шкоду в сумі 70 000 грн., розподілити судові витрати відповідно до вимог процесуального законодавства.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не взяв до уваги висновок судово-психологічної експертизи щодо глибини перенесених нею душевних страждань та на власний розсуд задовольнив моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Судові витрати розподілено незрозуміло яким чином. Зазначає, що, на її думку, судові витрати мали б розраховуватися іншим чином. При цьому не зазначає яким саме.
Проголошене судове рішення в частині суми стягнення судових витрат не відповідає тому, що міститься в матеріалах справи.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без розгляду та посилається на те, що позивачем не доведено розміру завданих їй збитків.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, вивчивши доводи відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Отже, враховуючи вимоги апеляційної скарги, предметом апеляційного перегляду в даній справі є рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та саме в цій частині досліджуються фактичні обставини справи.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, зокрема, договором довічного утримання від 04.09.2002 року та договором дарування частини квартири від 04.11.2011, що квартира АДРЕСА_3 належить на праві власності позивачу ОСОБА_3
Актом № 393 від 03.10.2016 комісії у складі майстрів КП «ЖЕК» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в присутності ОСОБА_3 зафіксовано звернення в аварійну службу щодо залиття квартири АДРЕСА_4 «по тексту акту 03.09.2016 о 16 год. 22 хв.». Усне звернення про обстеження квартири в КП «ЖЕК» від ОСОБА_3 надійшло 03.10.2016. У результаті проведеного обстеження було встановлено: в спальні на підлозі мокре килимове покриття; на стелі (фанера обклеєна шпалерами) - мокрі сліди орієнтовною площею 1,50 кв.м; на стінах (шпалери) - мокрі сліди орієнтовною площею 7,50 кв.м. Причиною залиття квартири НОМЕР_2 стало протікання води з радіатора опалення (відкручена американка) з вище розташованої квартири АДРЕСА_2.
Відповідно до даних зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва, складеного в поточних цінах станом на 04.10.2016, затвердженого головним інженером проекту - інженером-проектувальником ОСОБА_10, реєстраційний № 1415, вартість ремонту затопленої квартири АДРЕСА_5 становить 6 528 грн.
За повідомленням Канівського відділення КП «ЧООБТІ» № 20 від 20.12.2016 вбачається, що станом на 01.01.2013 право власності на квартиру АДРЕСА_6 зареєстровано у Канівському відділенні КП «ЧООБТІ» за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 11.01.1995, яке видане Канівською міською державною нотаріальною конторою за реєстром № 1-66, що також підтверджується технічним паспортом на квартиру.
Згідно довідки виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області № 1824 від 16.03.2017 (а.с.97) вбачається, що в квартирі АДРЕСА_7 зареєстровані: ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які в цій квартирі фактично проживають.
Таким чином судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що квартиру позивача було залито з вини відповідачів (власника цієї квартири та осіб, які в ній проживають) внаслідок чого позивач зазнала матеріальних збитків на 6 528 грн., що складають вартість відновлювального ремонту залитої квартири.
Проаналізувавши викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню в солідарному порядку матеріальна шкода в розмірі 6 528 грн. визначена на підставі кошторисного розрахунку.
Рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнутої з відповідачів матеріальної шкоди на користь позивача сторонами не оскаржується.
Суд першої інстанції правильно визначився з відповідальністю відповідачів за завдану позивачу моральну шкоду.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 1190 ЦК України визначено, що особи спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 вказувала, що завдана їй моральна шкода полягає у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичайного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.
Визначаючи розмір відшкодування, яке мають сплатити відповідачі в якості компенсації позивачу за понесені моральні страждання (моральну шкоду), суд першої інстанції дійшов висновку, що вимогам розумності та справедливості (частина третя статті 23 ЦК України) за встановлених обставин справи відповідатиме сума коштів у розмірі 10 000 грн. При цьому врахував глибину моральних страждань позивача, висновок судово-психологічної експертизи.
Стягуючи з відповідачів на користь позивача 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив із встановлених обставин справи, доведеності позовних вимог у цій частині, засад розумності, виваженості та справедливості.
При цьому суд в оскаржуваному рішенні зазначив про врахування ним висновку судово-психологічної експертизи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду та при цьому враховує характер та вартість пошкодженого майна позивача, а саме те, що вказані пошкодження не перешкоджають використовувати майно за призначенням та те, що сума, необхідна для відновлювального ремонту є відносно невеликою.
За викладеного, колегія суддів відхиляє доводи наведені в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги висновок експерта про глибину душевних страждань позивача, адже відповідно до положень ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
У даному випадку колегія суддів вважає, що сума у відшкодування моральної шкоди, зазначена у висновку судово-психологічної експертизи № 515/17-23 від 30.08.2017 у розмірі 41 883,75 грн. - 83 767,50 грн., за встановлених обставин справи, не відповідає вимогам розумності та справедливості, є суттєво завищеною та не враховує характер та розмір завданих позивачу матеріальних збитків, наявність яких і є першопричиною виникнення моральних страждань позивача.
Не можна погодитися і з апеляційними доводами про те, що суд не вказав у якій частині позовних вимог відмовлено, адже з резолютивної частини рішення слідує, що позовні вимоги задоволено частково на визначену судом суму, відповідно, у задоволенні решти позовних вимог у справі - суд відмовив.
Колегія суддів відхиляє апеляційні доводи про те, що проголошене судове рішення в частині суми стягнення судових витрат не відповідає тому, що міститься в матеріалах справи, оскільки вони не підтвердилися при апеляційному розгляді.
Не погоджуючись з розподілом судових витрат, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі не приводить розрахунку, який би стверджував її доводи щодо його неправильності.
Колегія суддів не погоджується з апеляційними доводами наведеними в апеляційній скарзі в цій частині, постільки суд правильно вирахував пропорційність судових витрат.
Разом з тим, враховуючи те, що згідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, доходить висновку про те, що суд помилкового стягнув судові витрати з відповідачів солідарного з огляду на наступне.
Так відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу, пов'язані з проведенням експертизи.
Згідно до положень ч. ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд на підставі поданих доказів встановив, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 551,21 грн. (а.с.1), витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн. (а.с.27,28), витрати на проведення призначеної судом судово-психологічної експертизи в розмірі 3 466,40 грн., що підтверджуються квитанцією № 15 від 03.07.2017 (а.с.181). Оскільки позов позивача задоволено частково (загальна сума заявлених позовних вимог становила 76 528 грн. (матеріальна 6 528,00 грн. та моральна шкода 70 000,00 грн.), а судом стягнуто 16 528 грн., що становить 21,6 % від заявлених у справі вимог, отже судові витрати у справі (по проведенні експертизи, правничій допомозі для позивача) покладаються у такій пропорції на сторони 78,4 % - на позивача, а 21,6 % - на відповідачів, за виключенням судового збору в сумі 551,21 грн., оскільки позов в частині стягнення матеріальних збитків, заявлений позивачем, задоволено повністю, що й вірно зробив суд першої інстанції.
Водночас, відповідно до положень п. 35 постанови Пленуму ВССУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом його скасування в частині солідарного стягнення судових витрат та ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат по 793,30 грн. з кожного та з відповідачів на користь держави судовий збір по 33,30 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383,384 ЦПК України, Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 січня 2018 року змінити, скасувавши його в частині солідарного стягнення судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судові витрати по 793, 30 грн. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь держави судовий збір по 33,30 грн. з кожного.
В іншій частині рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 січня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Л.В.Василенко
Судді О.В.Карпенко
Л.В.Нерушак
Повний текст постанови виготовлено 15 червня 2018 року.