Справа № 22-ц/793/988/18
Категорія:
19 червня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Вініченка Б.Б., Ювшина В.І.
секретар: Торопенко Н.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4;
відповідачі - Городищенська міська рада, ОСОБА_5;
особа, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_4;
розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 23 березня 2018 року, ухваленого в складі судді Подороги Л.В., повний текст якого складено 02 квітня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до Городищенської міської ради, ОСОБА_5 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування, -:
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Городищенської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що домоволодіння по АДРЕСА_1 належало до суспільної групи колгоспний двір, головою якого був його батько ОСОБА_6 та членами: мати - ОСОБА_7, брат - ОСОБА_4 та сам позивач. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько - ОСОБА_6 Після його смерті у домоволодінні залишилася проживати мати, яка, як член двору та спадкоємець першої черги за законом вступила в управління спадковим майном. Брат позивача - ОСОБА_4, у визначений законом строк, звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого батька, однак будинок, в якому залишилася проживати мати, нотаріально не переоформили. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача, яка була останнім членом колгоспного двору і саме після її смерті відкрилася спадщина на майно колгоспного двору. Позивач фактично вступив в управління спадковим майном. З метою узаконення спадщини, він звернувся до державного нотаріуса, однак постановою нотаріуса йому було відмовлено у вчинені нотаріальної дії по причині пропуску строку прийняття спадщини. Оскільки спадщина відкрилася до 01 січня 2004 року, при вирішенні даного спору слід застосувати норми ЦК УРСР 1963 року, в зв'язку з чим, позивач не може звернутися з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлого батька.
01 лютого 2018 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог. Просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння розташоване по АДРЕСА_1. Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до постанови державного нотаріуса в Городищенській державній нотаріальній конторі мається відкрита спадкова справа після смерті його батька ОСОБА_6 Спадкова справа була відкрита за заявою його брата ОСОБА_8. Він та його покійна мати прийняли спадщину фактично, вступивши в управління спадковим майном. 23 січня 2018 року йому була видана довідка Городищенською міською радою про те, що він до шести місяців з дня смерті свого батька вступив в управління його майном, однак постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності правовстановлюючого документу на спадкове майно. Просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння по АДРЕСА_1.
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 02 лютого 2018 року ОСОБА_5 залучено до участі у справі в якості співвідповідача.
Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 23 березня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. Суд виходив з того, що суду не було надано доказів того, що позивач, на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем, а саме із батьком ОСОБА_6 та прийняв спадщину після його смерті. Суд прийшов до висновку, що позивач не прийняв спадщину ні після смерті батька, ні після смерті матері, а тому підстави про визнання права власності за ним на спірний будинок - відсутні.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи та порушено норми матеріального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Вказував, що суд в основу відмови в задоволенні вимог поклав відсутність доказів постійного проживання зі спадкодавцем, чим невірно застосував норми матеріального права, не взявши до уваги частину 1 статті 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року. Спадковий будинок побудований батьком, інші потенційні спадкоємці (відповідачі по справі) не претендують на нього, що свідчить про визнання ними заявлених вимог позивача, а тому перешкоди для набуття позивачем права власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння відсутні.
Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_4 сторони у справі не подавали.
Відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Статтею 351 ЦПК України встановлено, що судами апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд в межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вище вимогам.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів того, що на час відкриття спадщини після смерті батька він постійно проживав із спадкодавцем. Також вважав, що позивач не прийняв спадщину ні після смерті батька, ні після смерті матері, а тому підстави для визнання за ним права власності на спірний будинок відсутні.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції із наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про народження позивач є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 10).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, про що зроблено актовий запис № 50 (а.с.9).
Згідно довідки Городищенського виробничого відділку КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» № 576о від 26 вересня 2017 року, станом на 01 січня 2013 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстроване на праві особистої власності за ОСОБА_6 (батько позивача) (а.с.6).
Відповідно записів у будинковій книзі, в будинку АДРЕСА_1, були зареєстровані: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4. Перевірка дійсності наявності мешканців у будинку та правильності записів у будинковій книзі востаннє була проведена в лютому 1992 року (а.с. 19).
Відповідно до відмітки в паспорті громадянина України, позивач зареєстрований по АДРЕСА_2 з 23 січня 2009 року (а.с. 5)
ІНФОРМАЦІЯ_3, померла ОСОБА_7 (мати позивача), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.8).
ІНФОРМАЦІЯ_4, помер ОСОБА_8 (брат позивача), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.7).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Городищенської міської ради № 302 від 23 січня 2018 року до шести місяців з дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 в управління майном вступив його син ОСОБА_4, а саме здійснював догляд за огородом, здійснював поточний ремонт будинку, розпоряджався майном померлого (а.с. 37).
За результатами розгляду заяви ОСОБА_4 (позивача) про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_6 на житловий будинок з надвірними спорудами, державний нотаріус Городищенської державної нотаріальної контори виніс постанову 28 січня 2018 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Підставою прийняття даної постанови нотаріус вказав, що відсутні правовстановлюючі документи на будинок спадкодавця (а.с.36).
Відповідно до листа про надання інформації Городищенської державної нотаріальної контори № 1150/01-16 від 22 грудня 2017 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, нотаріусом відкрито спадкову справу № 168/2000 за заявою про прийняття спадщини сина померлого - ОСОБА_8, якому 03 березня 2000 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай). Інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися. Після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 відкритої спадкової справи у державній нотаріальній конторі не виявлено. Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8, у державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу № 724/2005. Спадщину прийняла його дружина ОСОБА_5. 14 квітня 2006 року їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок, земельну ділянку, автомашину померлого чоловіка та на грошові заощадження ОСОБА_6 та ОСОБА_7, спадкоємцем яких був син ОСОБА_8, який спадщину після померлих батьків прийняв, але спадкових прав не оформив. 17 грудня 2007 року ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) та майновий пай померлої ОСОБА_7, спадкоємцем якої був син ОСОБА_4, який спадщину після померлої матері прийняв, але не оформив спадкових прав. Інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися (а.с.34).
Згідно із ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Крім того, у відповідності до п.п. 1, 2 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.
Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_6 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто до 01 січня 2004 року, до даних правовідносин підлягає застосуванню ЦК Української РСР в редакції 1963 року
Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР, при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Відповідно до статті 548 ЦК УРСР в редакції 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Відповідно до статті 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії провинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
З листа про надання інформації Городищенської державної нотаріальної контори № 1150/01-16 від 22 грудня 2017 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, нотаріусом відкрито спадкову справу № 168/2000 за заявою про прийняття спадщини сина померлого - ОСОБА_8, якому 03 березня 2000 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай).
Тобто, із матеріалів справи вбачається, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_7 та два його сини - ОСОБА_8 та ОСОБА_4. Син померлого ОСОБА_8 прийняв спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини, дружина померлого та син ОСОБА_4 прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.
Аналіз зазначеної статті дає підстави колегії суддів прийти до висновку, що спадкоємці померлого вчинили дії, що свідчать про прийняття ними спадщини після смерті ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_3, померла ОСОБА_7 (мати позивача), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.8). Як вбачається з листа про надання інформації Городищенської державної нотаріальної контори № 1150/01-16 від 22 грудня 2017 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 відкритої спадкової справи у державній нотаріальній конторі не виявлено.
Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 (брат позивача), у державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу № 724/2005. Спадщину прийняла його дружина ОСОБА_5. 14 квітня 2006 року їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок, земельну ділянку, автомашину померлого чоловіка та на грошові заощадження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (батьки), спадкоємцем яких був син ОСОБА_8, який спадщину після померлих батьків прийняв, але спадкових прав не оформив. 17 грудня 2007 року ОСОБА_5 (дружина) видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) та майновий пай померлої ОСОБА_7, спадкоємцем якої був син ОСОБА_4, який спадщину після померлої матері прийняв, але не оформив спадкових прав (а.с.34).
Враховуючи, що після смерті свого батька ОСОБА_5 позивач в передбаченому законом порядку спадщину прийняв, ОСОБА_7, яка прийняла спадщину після померлого ОСОБА_8, який прийняв спадщину як після смерті батька так і після смерті матері та Городищенська міська рада проти визнання за позивачем права власності на спадкове майно, а саме на будинковолодіння по АДРЕСА_1 не заперечують (а.с. 24, 44-46), чим фактично визнають за ним право на спірне майно, колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_4 необхідно задовольнити та визнати за ним право власності на спірне будинковолодіння.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову в позові з тих підстав, що позивач не надав доказів постійного проживання із спадкодавцем, а саме батьком на час відкриття спадщини, оскільки положеннями ст. 549 ЦК Української РСР така вимога для прийняття спадщини не передбачена, а позивач є таким, що прийняв спадщину, оскільки фактично вступив в управління та володіння нею, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Городищенської міської ради № 302 від 23 січня 2018 року і дана обставина узгоджується з положеннями ст. 549 ЦК Української РСР (а.с. 37).
Колегія суддів також не може погодитись із тим, що суд першої інстанції дав критичну оцінку довідці №302 від 23 січня 2018 року (а.с. 37), оскільки вона є офіційним документом, належним чином оформленою, підписаною повноважними особами та завірена печаткою, а дані про те, що вказана довідка утримує недостовірну інформацію в матеріалах справи відсутні. Оскільки копія вказаної довідки, яка міститься в матеріалах справи завірена Городищенською державною нотаріальною конторою, підстави сумніватися в її достовірності відсутні.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню та порушив норми процесуального права.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову та вважає необхідним скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити, визнавши за ним право власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння розташоване по АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 23 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Городищенської міської ради, ОСОБА_5 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування - скасувати.
Прийняти у справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння по АДРЕСА_1
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Судді Н.І. Гончар
Б.Б. Вініченко
В.І. Ювшин
Повний текст постанови складений 21 червня 2018 року.