22.06.2018 Справа №607/11277/18
22 червня 2018 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М. при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування постанов,-
ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського міськрайонного суду із адміністративним позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафів від 18.05.2018 року за №ТР556/40/АВ/ТД-ФС, №ТР556/40/АВ/ІП-ФС, №ТР556/40/АВ/ЗП-ФС та №ТР556/40/МГ-ФС відповідно до статті 265 КЗпПУ, щодо порушень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 законодавства про працю.
Згідно з вимогами ст. 20 КАС України ( в редакції від 15 грудня 2017 року) місцевим загальним судам, як адміністративним, предметно підсудні наступні спори:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
уточнення списку виборців;
оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;
оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 20 КАС України усі інші категорії справ підсудні окружним адміністративним судам.
За правилами ч.1 ст. 3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Положеннями статті 265 КЗпПУ передбачено відповідальність за порушення законодавства про працю. Згідно зазначено норми юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть зазначену відповідальність у вигляді штрафу та ці штрафи є фінансовими санкціями.
Із змісту позовної заяви встановлено, що предметом спору є оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо застосування фінансових санкцій передбачених статтею 265 КЗпПУ, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, даний спір виник між позивачем фізичною особою-підприємцем та органом, наділеним владними повноваженнями, з приводу застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про працю, а не щодо рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому має розглядатись відповідним окружним адміністративним судом.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Встановлено, що Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, як адміністративний суд, не є належним судом для розгляду даної справи, яка за предметно-територіальною юрисдикцією підсудна ОСОБА_2 окружному адміністративному суду.
Процесуальним законом не передбачено дій суду, у випадку, якщо суд встановить, що справа предметно підсудна іншому адміністративному суду.
Однак, враховуючи практику ЄСПЛ з метою забезпечення права особи на розгляд справи «судом, встановленим законом», слід застосувати приписи п. п.2,3 частини першої ст. 29 КАС України, якими встановлено, що суд передає справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження чи після відкриття, суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до вимог ст. 318 КАС України прийняте судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Керуючись ст. 20, 29, 30, 256, 294, 295 КАС України ,-
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул.Січових Стрільців с.Великий Глибочок Тернопільского району, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Тернопільській області (вул.Шпитальна, 7 м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 39777822) про визнання дій протиправними та скасування постанов передати за підсудністю до ОСОБА_2 окружного адміністративного суду (адреса: 46000, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Кн.Острозького, 20, e-mail: inbox@adm.te.court.gov.ua, тел. (0352) 22-01-02).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення строку апеляційного оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Повна ухвала суду складена 22 червня 2018 року.
СуддяОСОБА_3