14.06.2018 Справа №607/3066/18
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Братасюка В.М.
за участю секретаря Созанської Т.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Тернополі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Управління патрульної поліції в м. Тернополі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БР №186585 від 14 лютого 2018 року, якою його визнано винним за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що правил дорожнього руху України він не порушував, оскільки 14 лютого 2018 року близько 06 год. 50 хв., керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz 250 TD» номерний знак НОМЕР_1, він рухався по вул. Коперника в сторону вул. Руська та зайняв правий ряд, оскільки в лівому стояв автомобіль з увімкненими аварійними вогнями, неподалік виїзду на вул. Руська. Повернувши вправо, він виїхав на вул. Руська, біля аптеки «Доброго дня», проїхавши до перехрестя вулиць «Руська - Січових Стрільців», та розвернувшись у відповідності до ПДР України, поїхав в сторону ТНТУ ім.І. Пулюя. В цей час, навпроти нього по зустрічній смузі руху їхала поліцейська машина, яка розминувшись із його транспортним засобом, розвернулась на тому ж перехресті вулиць «Руська - Січових Стрільців», та поїхала в напрямку руху автомобіля позивача, в подальшому зупинивши його за порушення вимог дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено». Однак, позивач стверджує, що правил дорожнього руху не порушував, оскільки він не здійснював в'їзд в зону дії дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено». За таких обставин, позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, винесеною з грубим порушенням норм законодавства та його прав, а тому просить її скасувати.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду відповідь на відзив та просить суд, справу за його позовом розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує повність та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в м. Тернополі в судове засідання не з'явилась, однак подала суду відзив на позовну заяву, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, винесену уповноваженою посадовою особою, за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому в задоволенні позову просить відмовити.
Дослідивши докази, судом встановлені наступні обставини.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення серії БР №186585 від 14 лютого 2018 року, ОСОБА_1 14 лютого 2018 року о 06 год. 54 хв. в м. Тернополі по вул. Шевченка, 37, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz 250 TD» номерний знак НОМЕР_1, здійснив в'їзд в зону дії знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», чим порушив вимоги п. 8.4 (в) ПДР України.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідальність за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до п. 8.1 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. (далі ПДР України), регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно п. 8.4 "в" ПДР України - заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Дорожній знак 3.2 "Рух механічних транспортних засобів заборонено".
Згідно підрозділу 3 Додатку 1 ПДР України, не поширюється дія знаку "Рух механічних транспортних засобів заборонено" на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові, представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено диск із відеофіксацією з нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції та із відеореєстратора поліцейського автомобіля за 14 лютого 2018 року 06 год. 54 хв., якими підтверджується факт в'їзду ОСОБА_1 в зону дії дорожнього знаку 3.2 "Рух механічних транспортних засобів заборонено" по вул. Руська м. Тернополя. Ознайомившись із вказаними відеозаписами, судом встановлено, що останні містять докази в'їзду транспортного засобу марки «Mercedes-Benz 250 TD» номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 14 лютого 2018 року о 06 год. 54 хв. на вул. Руська м. Тернополя, в зону дії дорожнього знаку 3.2 "Рух механічних транспортних засобів заборонено", у своє виправдання ОСОБА_1 пояснив, що поспішав в лікарню до матері, а отже відповідачем подано належні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. З огляду на викладене, надані відеозаписи з нагрудних відеокамер та із відеореєстратора поліцейського автомобіля за 14 лютого 2018 року 06 год. 54 хв., підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Аналізуючи вищенаведені факти, суд вважає, доведеною провину позивача у вчиненні правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові. А тому, приймаючи до уваги, те що дотримання вимог дорожніх знаків є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху, з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху та уникнення дорожньо-транспортних пригод, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, тобто порушення вимог дорожніх знаків. Доказів, які б спростовували факт порушення позивачем вимог дорожнього знаку "Рух механічних транспортних засобів заборонено", судом здобуто не було, а ті обставини, з яких позивач просить скасувати постанову, на думку суду наведені з метою уникнення адміністративної відповідальності.
При вказаних обставинах, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії БР №186585 від 14 лютого 2018 року, відповідає вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки при її винесенні, виконано усі вимоги чинного законодавства та на підставі повного і всебічного з'ясування обставин вирішено справу, а тому в задоволенні позову, слід відмовити.
Керуючись п.п. 3.2 (д.1), 8.1, 8.4 ПДР України, ст.ст. 122, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Тернополі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БР №186585 від 14 лютого 2018 року - відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок державного бюджету.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк