22.06.2018
Справа № 642/7625/14-к
Провадження № 1-кп/642/11/18
22 червня 2018 року м. Харків
Колегія суддів Ленінського районного суду м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
захисників - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
потерпілої - ОСОБА_12
представників потерпілої - ОСОБА_13 , ОСОБА_14
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Вовчанськ Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей 2004 року народження, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2
у вчиненні злочинів, передбачених п.3,4,6,12 ч. 2 ст. 115, ч.3 ст. 146 КК України, -
ОСОБА_15 , 26 грудня 2013 року приблизно 23 години 00 хвилин, знаходячись на Привокзальній площі біля будинку управляння Південної залізниці у м. Харкові, зустрів раніше знайомого ОСОБА_16 , який мав перед ним грошові зобов'язання.
При зустрічі ОСОБА_16 запропонував ОСОБА_17 повернути грошовий борг, для чого потрібно було проїхати до помешкання ОСОБА_18 .
У вказаний час ОСОБА_16 разом з ОСОБА_15 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 на автомобілі «Lexus LX-570», реєстраційний номер НОМЕР_1 виїхали від будівлі управління Південої залізниці, розташованого по вул. Червоноармійській ,7(нині вул. Євгена Котляра) та поїхали в напрямку пр. Гагаріна у м. Харкові.
В районі будинку № 58 по пр. Гагаріна ОСОБА_15 разом з ОСОБА_16 вийшли з автомобіля і направилися в напрямку житлового будинку №46 по пр. Гагаріна у м. Харкові. Біля гаражів, які розташовані між вказаними будинками, між ОСОБА_16 та ОСОБА_15 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_16 ножем намагався ударити ОСОБА_15 , але останній вибив ніж з рук ОСОБА_16 і являючись фізично сильною особою, з метою завдання тілесних ушкоджень потерпілому, став завдавати палицею, яку підібрав біля близько розташованого дерева, руками та ногами по різним частинам тіла спричинивши відповідно до висновків висновків судово-медичних експертиз №3619-ДМ/13 від 18.03.2014, 36-ДМ/14/3619ДМ/13 від 18.03.2014, №54-ДМ/14/3619-ДМ/13 від 07.07.2014, №28/2016 від 04.11.2016, комісійної судово-медичної експертизи № 198-КЕ від 15.08.2014 численні тілесні ушкодження:
- голови: садно в потиличній області праворуч, два садна в лобовій області праворуч, садно в лобовій області ліворуч, синець в лівій скроневій області, садно в лобово-скроневій області ліворуч, садно в ділянці проекції лівої надбрівної дуги та верхній повіці лівого ока, садно на тлі синця на верхній повіці лівого ока, садно на тлі синця в ділянці зовнішнього кута лівого ока, садна в скронево-виличній області ліворуч, садна на носі, вогнищевий крововилив в слизову оболонку нижньої губи, садно на підборідді ліворуч, садно на тлі синця на підборідді праворуч, забійна рана на лівій вушній раковині, синці на правій вушній раковині, вогнищеві крововиливи у м'які тканини в лобово-скроневій області ліворуч та в правій скроневій області, крововиливи у скроневі м'язи, лінійний перелом очноямкової частини лобової кістки ліворуч;
- тулуба: зливні синці на задній поверхні грудної клітини, обширне садно на задній поверхні тулуба, садна смугастої форми та зливні синці з вісьмома ділянками збліднення смугастої форми на їх тлі на лівій сідниці з розповсюдженням на задню поверхню лівого стегна на рівні верхньої третини, зливні синці не менш ніж із дванадцятьма ділянками збліднення смугастої форми на їх тлі на правій сідниці з розповсюдженням на задню поверхню правого стегна на рівні верхньої третини, з практично тотальним розтрощенням в ділянці зазначених ушкоджень підлеглої підшкірно-жирової клітковини та формуванням дифузних крововиливів, що її розшаровують; вогнищево-дифузні крововиливи в м'язи грудної клітини праворуч та ліворуч, згинальні переломи 3, 4, 5, 6 та 7-го лівих ребер та згинальні переломи 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 та 10-го правих ребер (на межі їх кісткової та хрящової частин) з вогнищевими підплевральними крововиливами в ділянці переломів; розгинальний перелом 10-го лівого ребра по задній пахвовій лінії та розгинальний перелом 11-го лівого ребра між задньою пахвовою та лопаточною лініями, з вогнищами розтрощення підшкірно-жирової клітковини і крововиливами в її товщу, а також внутрішньом'язовими крововиливами в ділянці зазначених переломів; вогнищево-дифузні крововиливи в правій купол діафрагми;
- правої верхньої кінцівки: зливні синці на розгинальній поверхні правого передпліччя і на тильній поверхні правої кисті, садно на розгинальній поверхні правого передпліччя на рівні середньої третини, садно в ділянці проекції правого променево-зап'ясткового суглоба, садно на тильній поверхні правої кисті, по одному садну на тильній поверхні 3-го та 5-го пальців правої кисті, закритий осколковий перелом діафізу правої ліктьової кістки на рівні середньої третини, вогнища розтрощення підшкірно-жирової клітковини і дифузні крововиливи в її товщу, а також внутрішньом'язові дифузні крововиливи, що розшаровують, в ділянці синців на передпліччі та правої кисті, розрив зв'язок правого п'ястно - гачкоподібного суглоба зі сколами компактної речовини головки 5 п'ясткової кістки;
- лівої верхньої кінцівки: зливні синці в області лівого плечового поясу з розповсюдженням на ділянку проекції лівої лопатки, надлопаточну область ліворуч, лівий плечовий суглоб і ліве плече до рівня нижньої третини, з вираженою ділянкою збліднення смугастої форми на їх тлі; садно на тлі синця в області лівого ліктьового суглоба; садна та зливні синці на розгинальній поверхні лівого передпліччя на рівні нижньої третини і на тильній поверхні лівої кисті; косо-поперечний перелом діафізу лівої ліктьової кістки на рівні нижньої третини; дифузні крововиливи, що розшаровують, в підшкірно-жирову клітковину та підлеглі м'язи кінцівки в ділянці зазначених синців, а також вогнища розтрощення підшкірно-жирової клітковини в ділянці лівої кисті; поперечні переломи 3 та 4 лівих п'ясткових кісток на рівні верхньої третини без зсуву уламків;
- правої нижньої кінцівки: зливні синці з чотирма ділянками збліднення смугастої форми на їх тлі на зовнішній поверхні правого стегна на рівні верхньої третини; синці на зовнішній поверхні правого стегна на рівні середньої та нижньої третини; зливні синці на правій гомілці, що її опоясують, з розповсюдженням на праву стопу; садно смугастої форми на переднє-зовнішній поверхні правої гомілки на рівні середньої третини; садно прямокутної форми з раною на її тлі на правій гомілці на рівні нижньої третини; садно продовгуватої форми на передній поверхні правої гомілки на рівні нижньої третини; садна в області правого гомілковостопного суглоба (в проекції зовнішньої щиколотки); садно в області правого гомілковостопного суглоба (в проекції внутрішній щиколотки); садна смугастої форми на задній поверхні правої гомілки; тотальне розтрощення підшкірно-жирової клітини і дифузні крововиливи, що розшаровують, в її товщу та підлеглі м'язи кінцівки; косо-поперечний перелом діафізу правої малогомілкової кістки на рівні нижньої третини без зсуву уламків;
- лівої нижньої кінцівки: синець на переднє-внутрішній поверхні лівого стегна на рівні верхньої третини; синець на внутрішній поверхні лівого стегна на рівні середньої та нижньої третини; синець з ділянкою збліднення смугастої форми на його тлі на заднє-зовнішній поверхні лівого стегна; синці на лівій гомілці на рівні середньої та нижньої третини, що її опоясують, з розповсюдженням на стопу; садно продовгуватої форми на передній поверхні лівої гомілки на рівні межи між верхньою та середньою третинами; забійна рана на передній поверхні лівої гомілки на рівні середньої третини; два садна на передній поверхні лівої гомілки на рівні середньої третини, одно з яких має продовгувату форму; садна смугастої та квадратної форми на задній поверхні лівої гомілки на рівні середньої третини; садно прямокутної форми на передній поверхні лівої гомілки на рівні межі середньої та нижньої третини; садна на переднє-зовнішній поверхні лівої гомілки на рівні середньої третини; садно на внутрішній поверхні лівої гомілки на рівні середньої третини; два садна прямокутної форми на внутрішній поверхні лівої гомілки на рівні межі між середньою та нижньою третинами; садно в області лівого гомілковостопного суглоба (в проекції внутрішній щиколотки); дифузні крововиливи, що розшаровують, в підшкірно-жирову клітковину та підлеглі м'язи кінцівки, а також вогнища розтрощення підшкірно-жирової клітковини в ділянці лівих гомілки та стопи.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №28/2016 від 04 листопада 2016 року ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи», причиною смерті ОСОБА_16 став шок, який розвинувся внаслідок поєднаної тупої травми тіла (множинні дифузні крововиливи у м'які тканини з розчавленням м'яких тканин, підшкірно-жирової клітковини із утворенням «кишень», множинні переломів кісток).
Після цього ОСОБА_15 покинув біля дерева на вулиці побитого ним ОСОБА_16 і повернувся до машини та разом з ОСОБА_19 та ОСОБА_20 покинули місце події та поїхали на зустріч з ОСОБА_21 , який наполягав на тому, що потрібно повернутися та забрати ОСОБА_16 для надання медичної допомоги.
На автомобілі «Lexus LX-570», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_19 забрали з місця події побитого ОСОБА_15 . ОСОБА_16 та з метою надання медичної допомоги приїхали з ним до приймального відділення КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова», по пров. Балакірєва, 3-А в м. Харкові, де лікарями в подальшому була встановлена смерть ОСОБА_16 .
Вказані дії ОСОБА_15 суд кваліфікує за ч.2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Органом досудового розслідування ОСОБА_15 обвинувачується в тому, що 26 грудня 2013 року близько 23.00 знаходячись на Привокзальній площі біля будинку управлянні Південної залізниці в м. Харкові, за попередньою змовою та у групі з ОСОБА_21 і ОСОБА_19 , діючи з корисливого мотиву та маючи умисел на викрадення потерпілого ОСОБА_16 з метою отримання грошових коштів, використовуючи численну та фізичну перевагу, та подавляючи його волю до опору, нанесли не менше двох ударів руками по тулубу ОСОБА_16 , після чого насильно посадили його на заднє сидіння автомобіля «Lexus LX-570», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_21 та відвезли до невстановленого у ході досудового слідства міста.
Незаконно утримуючи ОСОБА_16 у невстановленому у ході досудового слідства місті, ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та ОСОБА_19 керуючись злочинним умислом групи, спрямованим на отримання грошових коштів, усвідомлюючи розвиток причинного зв'язку між своїми діями і можливими суспільно-небезпечними наслідками, передбачаючи реальну можливість настання смерті потерпілого, спричинили спільними діями потерпілому численні тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 198-КЕ від 15.08.2014 причиною смерті ОСОБА_16 стало гостре порушення кровообігу, яке розвинулося внаслідок сукупності тілесних ушкоджень.
27 грудня 2013 близько 01.00 ОСОБА_15 , ОСОБА_21 та ОСОБА_19 на автомобілі «Lexus LX-570», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_21 , з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини, доставили тіло ОСОБА_16 , без ознак життя, до приймального відділення КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова», по пров. Балакірєва, 3-А в м. Харкові.
Крім того, ОСОБА_15 у період часу з 23.00 26.12.2013року до 01.00 27.12.2013 року, після вчинення викрадення потерпілого ОСОБА_16 та знаходячись у невстановленому у ході досудового слідства місці, діючи погоджено з ОСОБА_21 та ОСОБА_19 з корисливих мотивів, керуючись злочинним умислом, спрямованим на спричинення викраденому потерпілому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи розвиток причинного зв'язку між своїми діями і можливими суспільно-небезпечними наслідками, передбачаючи реальну можливість настання смерті потерпілого, про що свідчить характер, кількість та локалізація нанесених ушкоджень, нанесли спільними діями потерпілому, згідно висновків судово-медичних експертиз №3619-ДМ/13 від 18.03.2014, 36-ДМ/14/3619ДМ/13 від 18.03.2014, №54-ДМ/14/3619-ДМ/13 від 07.07.2014, комісійної судово-медичної експертизи № 198-КЕ від 15.08.2014 численні тілесні ушкодження:
- голови: садно в потиличній області праворуч, два садна в лобовій області праворуч, садно в лобовій області ліворуч, синець в лівій скроневій області, садно в лобово-скроневій області ліворуч, садно в ділянці проекції лівої надбрівної дуги та верхній повіці лівого ока, садно на тлі синця на верхній повіці лівого ока, садно на тлі синця в ділянці зовнішнього кута лівого ока, садна в скронево-виличній області ліворуч, садна на носі, вогнищевий крововилив в слизову оболонку нижньої губи, садно на підборідді ліворуч, садно на тлі синця на підборідді праворуч, забійна рана на лівій вушній раковині, синці на правій вушній раковині, вогнищеві крововиливи у м'які тканини в лобово-скроневій області ліворуч та в правій скроневій області, крововиливи у скроневі м'язи, лінійний перелом очноямкової частини лобової кістки ліворуч;
- тулуба: зливні синці на задній поверхні грудної клітини, обширне садно на задній поверхні тулуба, садна смугастої форми та зливні синці з вісьмома ділянками збліднення смугастої форми на їх тлі на лівій сідниці з розповсюдженням на задню поверхню лівого стегна на рівні верхньої третини, зливні синці не менш ніж із дванадцятьма ділянками збліднення смугастої форми на їх тлі на правій сідниці з розповсюдженням на задню поверхню правого стегна на рівні верхньої третини, з практично тотальним розтрощенням в ділянці зазначених ушкоджень підлеглої підшкірно-жирової клітковини та формуванням дифузних крововиливів, що її розшаровують; вогнищево-дифузні крововиливи в м'язи грудної клітини праворуч та ліворуч, згинальні переломи 3, 4, 5, 6 та 7-го лівих ребер та згинальні переломи 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 та 10-го правих ребер (на межі їх кісткової та хрящової частин) з вогнищевими підплеральними крововиливами в ділянці переломів; розгинальний перелом 10-го лівого ребра по задній пахвовій лінії та розгинальний перелом 11-го лівого ребра між задньою пахвовою та лопаточною лініями, з вогнищами розтрощення підшкірно-жирової клітковини і крововиливами в її товщу, а також внутрішньом'язовими крововиливами в ділянці зазначених переломів; вогнищево-дифузні крововиливи в правій купол діафрагми;
- правої верхньої кінцівки: зливні синці на розгинальній поверхні правого передпліччя і на тильній поверхні правої кисті, садно на розгинальній поверхні правого передпліччя на рівні середньої третини, садно в ділянці проекції правого променево-зап'ясткового суглоба, садно на тильній поверхні правої кисті, по одному садну на тильній поверхні 3-го та 5-го пальців правої кисті, закритий осколковий перелом діафізу правої ліктьової кістки на рівні середньої третини, вогнища розтрощення підшкірно-жирової клітковини і дифузні крововиливи в її товщу, а також внутрішньом'язови дифузні крововиливи, що розшаровують, в ділянці синців на передпліччі та правої кисті, розрив зв'язок правого п'ястно-гачкоподібного суглоба зі сколами компактної речовини головки 5 п'ясткової кістки;
- лівої верхньої кінцівки: зливні синці в області лівого плечового поясу з розповсюдженням на ділянку проекції лівої лопатки, надлопаточну область ліворуч, лівий плечовий суглоб і ліве плече до рівня нижньої третини, з вираженою ділянкою збліднення смугастої форми на їх тлі; садно на тлі синця в області лівого ліктьового суглоба; садна та зливні синці на розгинальній поверхні лівого передпліччя на рівні нижньої третини і на тильній поверхні лівої кисті; косо-поперечний перелом діафізу лівої ліктьової кістки на рівні нижньої третини; дифузні крововиливи, що розшаровують, в підшкірно-жирову клітковину та підлеглі м'язи кінцівки в ділянці зазначених синців, а також вогнища розтрощення підшкірно-жирової клітковини в ділянці лівої кисті; поперечні переломи 3 та 4 лівих п'ясткових кісток на рівні верхньої третини без зсуву уламків;
- правої нижньої кінцівки: зливні синці з чотирма ділянками збліднення смугастої форми на їх тлі на зовнішній поверхні правого стегна на рівні верхньої третини; синці на зовнішній поверхні правого стегна на рівні середньої та нижньої третини; зливні синці на правій гомілці, що її опоясують, з розповсюдженням на праву стопу; садно смугастої форми на переднє-зовнішній поверхні правої гомілки на рівні середньої третини; садно прямокутної форми з раною на її тлі на правій гомілці на рівні нижньої третини; садно продовгуватої форми на передній поверхні правої гомілки на рівні нижньої третини; садна в області правого гомілковостопного суглоба (в проекції зовнішньої щиколотки); садно в області правого гомілковостопного суглоба (в проекції внутрішній щиколотки); садна смугастої форми на задній поверхні правої гомілки; тотальне розтрощення підшкірно-жирової клітини і дифузні крововиливи, що розшаровують, в її товщу та підлеглі м'язи кінцівки; косо-поперечний перелом діафізу правої малогомілкової кістки на рівні нижньої третини без зсуву уламків;
- лівої нижньої кінцівки: синець на переднє-внутрішній поверхні лівого стегна на рівні верхньої третини; синець на внутрішній поверхні лівого стегна на рівні середньої та нижньої третини; синець з ділянкою збліднення смугастої форми на його тлі на заднє-зовнішній поверхні лівого стегна; синці на лівій гомілці на рівні середньої та нижньої третини, що її опоясують, з розповсюдженням на стопу; садно продовгуватої форми на передній поверхні лівої гомілки на рівні межи між верхньою та середньою третинами; забійна рана на передній поверхні лівої гомілки на рівні середньої третини; два садна на передній поверхні лівої гомілки на рівні середньої третини, одно з яких має продовгувату форму; садна смугастої та квадратної форми на задній поверхні лівої гомілки на рівні середньої третини; садно прямокутної форми на передній поверхні лівої гомілки на рівні межі середньої та нижньої третини; садна на переднє-зовнішній поверхні лівої гомілки на рівні середньої третини; садно на внутрішній поверхні лівої гомілки на рівні середньої третини; два садна прямокутної форми на внутрішній поверхні лівої гомілки на рівні межі між середньою та нижньою третинами; садно в області лівого гомілковостопного суглоба (в проекції внутрішній щиколотки); дифузні крововиливи, що розшаровують, в підшкірно-жирову клітковину та підлеглі м'язи кінцівки, а також вогнища розтрощення підшкірно-жирової клітковини в ділянці лівих гомілки та стопи.
Таким чином, ОСОБА_15 , ОСОБА_21 та ОСОБА_19 передбачаючи неминучість настання суспільно-небезпечних наслідків, усвідомлюючи розвиток причинного зв'язку між нанесеними численними тілесними ушкодженнями, у тому числі у життєво важливі органи, і можливістю настання смерті потерпілого, спільними діями спричинили ОСОБА_16 не менш 80 тілесних ушкоджень, які знаходяться у причинному зв'язку з його смертю.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 198-КЕ від 15.08.2014 причиною смерті ОСОБА_16 стало гостре порушення кровообігу, яке розвинулося внаслідок сукупності тілесних ушкоджень тулуба та верхніх і нижніх кінцівок
27 грудня 2013 близько 01.00 ОСОБА_15 , ОСОБА_21 та ОСОБА_19 на автомобілі «Lexus LX-570», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_21 , з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини, доставили тіло ОСОБА_16 , без ознак життя, до приймального відділення КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова», по пров. Балакірєва, 3-А в м. Харкові.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15 свою вину в інкримінованих органом досудового розслідування злочинах не визнав та показав, що його дії повинні бути кваліфіковані за статтею 121 КК України, і свою вину у вказаному злочині він визнає і кається в цьому. Стосовно обставин злочину показав, що 26 грудня 2013 року у вечірній час він знаходився на привокзальній площі м. Харкова разом з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та випадково зустріли раніше знайомого ОСОБА_16 , який заборгував йому ( ОСОБА_15 ) грошові кошти. ОСОБА_16 запропонував проїхати до нього додому з метою повернення боргу. Вони сіли в автомобіль «Lexus LX-570», реєстраційний номер НОМЕР_1 та поїхали в напрямку пр. Гагаріна, де ОСОБА_16 запропонував зупинитися. Вони зупинилися біля будинку, номер якого він не пам'ятає та удвох пішли у напрямку будинку. Проходячи біля гаражів ОСОБА_16 з лайкою накинувся на нього та намагався його вдарити, а в руці у ОСОБА_16 знаходився ніж. Він схопив палицю, яка знаходилась біля дерева та почав бити ОСОБА_16 вибивши з рук потерпілого ніж, який закинув на гараж і після цього завдав чисельну кількість ударів руками, ногами по тулубу та кінцівках ОСОБА_16 . ОСОБА_16 присів біля дерева, а він покинув потерпілого та повернувся до автомобіля. В автомобілі він повідомив, що трапилось і доїхавши до автомийки, яка розташована на вул. Деревянко, де знаходився ОСОБА_21 , якому він розповів про події, що відбулися. ОСОБА_21 сказав, що він знає ОСОБА_16 і запропонував повернутися до місця події і подивитися на стан ОСОБА_16 , оскільки йому можлива допомога. Вони повернулися до місця пригоди, ОСОБА_16 знаходився в тому ж місці, де він його залишив, а його стан викликав занепокоєння, оскільки той важко дихав та не міг відповідати на питання. Вони посадили ОСОБА_16 на заднє сидіння автомобіля та привезли до лікарні швидкої допомоги. ОСОБА_19 і ОСОБА_21 допомагали медичному персоналу перегрузити ОСОБА_16 в каталку та відвезти до приміщення лікарні. Він не виходив з автомобіля, оскільки не хотів, щоб його зафіксували камери. Після цього йому стало відомо, що ОСОБА_16 помер. Вбивати потерпілого він не мав жодного наміру. Не виправдовує своїх дій, в спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_16 , в результаті яких він помер. ОСОБА_21 , ОСОБА_19 та будь-які інші особи до цього випадку не мають жодного відношення.Після вказаний подій деякий час перебував у шоковому стані, а потім 07 березня 2014 року добровільно зявився до правоохоронних органів з зізнанням.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12 , показала, що є сестрою загиблого ОСОБА_16
26 грудня 2013 року її брат повертався з м. Києва на столичному експресі, о 22 год. 30 хвилин поїзд прибув до м. Харкова, приблизно о 22 год. 40 хвилин біля стоянки таксі на нього напали п'ять чоловіків, нанесли удари, схопили речі, заштовхали в автомобіль «Lexus 570», номер НОМЕР_2 , та вивезли у невідомому напрямку. На номер 102 надійшло три дзвінки від перехожих, де люди повідомляли, що невідомі особи б'ють чоловіка та увезли його на автомобілі. Приблизно о 01 год. 00 хвилин 27 грудня 2013 року декілька осіб привезли її брата до 4 ЦКЛ вже мертвого, як це повідомив лікар, що його оглядав. З 1998 року ОСОБА_16 мав бізнес, займався переробкою та експортом сільськогосподарської продукції, з братом в неї були дуже близькі стосунки, їй було відомо про всі його справи, фінанси, була знайома зі всіма друзями, знайомими, партнерами. Серед знайомих брата ОСОБА_15 , ОСОБА_21 та ОСОБА_19 ніколи не було, він їх не знав, ніяких відносин з ними не підтримував, здійснював поставки сировини на підприємства. Оскільки ОСОБА_16 був успішним бізнесменом, розвивав бізнес, з 2004 року він мав боргові відносини з ОСОБА_23 , у якого її брат займав гроші під проценти, двічі на місяць сплачував йому відсотки, з 2008 року внаслідок кризи бізнес занепав, в 2011 році ОСОБА_16 відмовився сплачувати відсотки, ОСОБА_23 постійно погрожував розправою, дзвонив з погрозами на телефон брата, їх бухгалтера та погрожував через знайомих. Також в 2011 році був спалений автомобіль ОСОБА_16 «Порше Кайен», в підпалі підозрює ОСОБА_23 . Потім вони два роки ОСОБА_23 не бачили, станом на 2013 рік фінансові відносини між ними були не з'ясовані, більше боргів ОСОБА_16 не мав. 26 грудня 2013 року в експресі ОСОБА_16 зустрівся з ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 входять до банди ОСОБА_28 , а ОСОБА_29 є замовником вбивства її брата.
27 грудня 2013 року приблизно о 08 год. 00 хвилин знайомий повідомив їй про те, що випадково бачив в 4 ЦКЛ ОСОБА_16 , вона приїхала до лікарні, їй ніхто нічого не повідомляв, брата побачила лише в морзі, він був в сорочці та штанях, що були засукані до коліна, ноги переламані, був без взуття, кров відсутня. Медпрацівники в прийомному відділенні розповіли, що ОСОБА_16 до лікарні привезли три чоловіка: водій, пасажир з переднього сидіння та пасажир на задньому сидінні, на колінах якого лежав її брат. ОСОБА_16 переклали на каталку, зверху кинули куртку та повезли до прийомного відділення, а потім у реанімаційний зал. ОСОБА_21 , почувши, що ОСОБА_16 не проявляє ознак життя, вийшов до машини та поїхав. Особистим учасником подій вона не була, всі обставини їй відомі зі слів безпосередніх часників подій.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показав, що знайомий з загиблим протягом останніх 7-8 років, останні 5 років з ОСОБА_16 мав ділові відносини, займав йому гроші під проценти, загальна сума еквівалент 600 тис. доларів США, на які цілі ОСОБА_16 займав гроші йому не відомо, останній сплачував йому відсотки, саму суму заборгованості не сплатив. Гроші займав за розписками, потім був оформлений договір позики у нотаріуса. Спорів та сварок між ними не було, про підпал автомобіля він нічого не знає, ніколи ніяких претензій до потерпілого не пред'являв.
ОСОБА_15 йому знайомий візуально, знає його на ім'я. ОСОБА_30 знає приблизно 2-2,5 роки, підтримував відносини лише щодо продажу автосервісу, що належить дружині свідка, так як у ОСОБА_21 був покупець. ОСОБА_19 йому не відомий. Наприкінці грудня 2013 року він був у м. Києві, столичним експресом повертався до м. Харкова, де в вагоні зустрівся з ОСОБА_16 . Вони поспілкувалися біля 3 хвилин, ОСОБА_16 пообіцяв повернути гроші, оскільки справи стали налагоджуватися, вирішили зустрітися після Нового Року. В момент знаходження у потягу разом з потерпілим бачив в руках потерпілого складний ніж, яким він чистив яблуко. Оскільки він зі зрозумінням ставився до фінансових проблем ОСОБА_16 , то погодився зачекати з поверненням боргу. По прибуттю до м. Харкова ОСОБА_16 попросив його подивитися за валізою, бо в нього була велика валіза та сумка. На вокзалі їх не зустрічали, він хотів піймати таксі біля будівлі вокзалу, але ОСОБА_16 сказав, що біля трамвайної колії Привокзальної площі вартість таксі вдвічі менша, тому вдвох пішли туди. Вони розійшлися біля шлагбаума на площі за фонтаном, після чого на таксі поїхав додому, що робив ОСОБА_16 він не бачив. В розмовах з ОСОБА_21 про ОСОБА_16 ніколи не згадувалося, з ким та про що в той день розмовляв по телефону не пам'ятає.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_31 показала, що вона працює медичним реєстратором приймального відділення 4 ЦКЛ, була на добовому чергуванні, точну дату не пам'ятає, коли до неї через віконце за допомогою звернувся чоловік, який їй не представився, на ньому була в'язана шапка, зростом менше за ОСОБА_15 , очі темні, який повідомив, що іншому чоловіку, якого вони привезли необхідна медична допомога, що саме з ним трапилося не повідомив. Вона вийшла з відділення, бо інший медичний персонал був зайнятий, побачила великий чорний автомобіль, марка не відома. Було темно, відкрили задні двері, де без свідомості ногами до дверей лежав чоловік, голова якого була на колінах у пасажира на задньому сидінні, обличчя, статуру чоловіка якого не бачила, впізнати не змогла б. Стан потерпілого визвав в неї занепокоєння, вона покликала санітара ОСОБА_32 , потерпілого погрузили на каталку та відвезли до реанімаційного залу, де констатували його смерть, а вона пішла на робоче місце. В автомобілі, крім постраждалого, було три чоловіка: чоловік, що звернувся до неї, ще один стояв поруч, за статурою менший за ОСОБА_15 , та чоловік на задньому сидінні. Чоловіки поводили себе звичайно, спокійно, криків не було. Постраждалий був одягнутий в спортивні штани, шкарпетки, був без взуття, на ногах несвіжі садни (вже були корки), бруду на одязі не бачила. Вона перевірила пульс постраждалого, але пульс не відчувався. В її кабінеті з паспорту працівник міліції записав дані особи, що звернулася за допомогою. До лікарні постраждалі доставляються або машиною швидкої допомоги, або само звернення, або попутним транспортом, про що робиться відповідний запис в журналі; запис даних щодо авто та іншим займаються працівники міліції. В той день на чергуванні були міліціонери ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , які працюють доби через дві протягом трьох місяців. Міліція виходила на вулицю та спілкувались з санітаром. До реанімаційного залу особа доставляється в разі тяжкого стану, неконтактності, для цього викликається бригада лікарів: мінімум три лікаря, медичні сестри, реаніматолог; викликав в цьому випадку бригаду ОСОБА_35 обвинуваченому ОСОБА_15 не впізнає особу, що бачила в той день біля машини.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_36 показав, що працює оперуповноваженим ОСОБА_37 . На прикінці 2013 року разом з іншим працівником поліції перебував на чергуванні в 4 ЦКЛ, де в його обов'язки входила реєстрація доставлення хворих кримінального характеру. Вночі курив біля естакади, коли під'їхав чорний «Lexus 570», з автомобіля вийшло два чоловіка: водій (міцної статури, високого зросту, який був одягнений в коротку чорну дублянку, джинси та чорну в'язану шапку), та пасажир з переднього сидіння, (якого свідок в судовому засіданні впізнав, показавши на обвинуваченого ОСОБА_38 ), що був одягнутий в джинси, коротку спортивну куртку. Водій попросив допомогти перенести чоловіка з заднього сидіння авто на каталку, всього в авто було четверо чоловіків разом з потерпілим. Вийшов санітар з каталкою, вони відкрили задні двері, освітлення було погане, там знаходився потерпілий чоловік, який лежав ногами до двері, а його голова була на колінах у пасажира на задньому сидінні, зовнішність пасажира не бачив, одежа темного кольору, темне волосся, тому він вирішив, що це людина кавказької національності, з машини той не виходив. Він разом з водієм та санітаром перемістили потерпілого на каталку, обличчя потерпілого він не бачив, витягували з машини разом з санітаром за ноги, чи перебував потерпілий в свідомості не знає, але останній не розмовляв; одяг був декілька забруднений, мокрим не був, з очевидних пошкоджень на ногах вище шкарпеток були садни, після чого санітар відвіз потерпілого в прийомне відділення. На питання щодо обставин події, водій відповів, що чоловіка підібрали на проспекті ОСОБА_39 в районі станції Левада. Він оглянув автомобіль, щоб впевнитися, що чоловіка не збито машиною, пошкодження були відсутні та повернувся до відділення, де на виході з будівлі біля реєстраційного віконця зустрів водія авто, той віддав йому паспорт потерпілого, який він особисто передав співробітникам Дзержинського РВ. Потім він записав дані водія автомобіля, який представився як « ОСОБА_28 », назвав домашню адресу, яку зараз не пам'ятає. Оскільки паспорта у водія не було, останній запропонував принести водійське посвідчення та пішов за ним до машини, але більше до прийомного відділення не повернувся, приблизно через 5 хвилин він вийшов на двір, де побачив, що автомобіль відсутній. Хвилин через 10 від одного з лікарів він дізнався, що потерпілий чоловік мертвий, коли та де саме той помер, чи проводились будь-які реанімаційні дії щодо потерпілого та хто з лікарів проводив огляд йому не відомо. На досудовому слідстві для впізнання йому був пред'явлений обвинувачений ОСОБА_15 , чи пред'являвся ОСОБА_28 - не пам'ятає. З осіб, що були в машині, розмовляв та заходив до прийомного відділення лише водій. Про смерть потерпілого, дані водія та автомобіль повідомив Дзержинський РВ по телефону, а через годину дізнався, що автомобіль та його власник співпадають з наданою інформацією, вранці написав рапорт та пояснення.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_40 , пояснила, що вона працює медичною сестрою приймального відділення 4 ЦКЛ, є старшою зміни, до її обов'язків входить організація діяльності та прийому хворих, реєстрацію надходження хворих в комп'ютері здійснювала ОСОБА_41 . Про події 27 грудня 2013 року щодо обставин надходження до лікарні ОСОБА_16 не пам'ятає, в той день на чергуванні були міліціонери ОСОБА_33 та ОСОБА_34 ; медичні працівники - ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 ; машини, що приїжджають до лікарні, вона не бачить. До приймального відділенні зайшов санітар ОСОБА_45 та повідомив, що привезли чоловіка в тяжкому стані, і його відвезли до реанімаційного залу. Хто в той день чергував з лікарів не пам'ятає, але в той день лікар ОСОБА_46 міг чергувати, в лікарні три лікаря на прізвище « ОСОБА_46 »: ОСОБА_47 - хірург, ОСОБА_48 - нейрохірург, ОСОБА_49 - реаніматолог. Як констатували смерть ОСОБА_16 не бачила, але про це повідомила старшому та міліції. Історія хвороби заводиться лише на живу людину, на померлу не заводиться, лікарями робиться відповідна відмітка. Хто доставив до лікарні ОСОБА_16 не бачила.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_45 , показав, що він працює санітаром приймального відділення 4 ЦКЛ, і наприкінці грудня 2013 року приблизно о 01 год. 00 хвилин був на чергуванні. Він знаходився на посту та на екрані монітору побачив, що до відділення під'їхав автомобіль (джип), з якого вийшли чоловіки, які розмовляли з працівником міліції. Після цього до відділення зайшла ОСОБА_31 , просила допомогти забрати чоловіка, він взяв лежачу каталку, пішов до машини, з машини вийшло два чоловіка: один високого зросту, інший менший за нього, всередині авто сидів ще один чоловік, зовнішність якого він не побачив. Постраждалий лежав на задньому сидінні ногами до двері, без взуття, можливо була куртка, крові чи бруду на одязі не було. З машини дістали чоловіка без ознак життя, доставати допомагав міліціонер ОСОБА_33 та хтось з осіб, що привіз чоловіка. Він ще подумав, що ця людина вже мертва, бо тіло було обм'якше, про що сказав міліціонеру, після чого повіз постраждалого до приймального відділення, де повідомив про свої підозри щодо смерті людини старшу сестру по зміні ОСОБА_40 , яка сказала везти до реанімаційного залу. Там лікар-реаніматолог ОСОБА_46 , перевіривши пульс, повідомив, що людина померла. Коли він повертався з залу, до нього підійшов один із чоловіків, що привезли постраждалого та запитав чи можливо щось зробити, на що він відповів про констатацію лікарем смерті чоловіка та пішов по справах. ОСОБА_50 зором бачив як міліціонер ОСОБА_34 розмовляв біля комп'ютера з другим чоловіком, що привіз постраждалого. Обвинуваченого ОСОБА_15 серед осіб, що привезли постраждалого, не пам'ятає.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_51 , показав, що є приватним підприємцем, і восени 2013 року, коли було холодно, він працював у таксі, і до ОСОБА_52 вокзалу підвозив чоловіка, який зустрічав родичів та попросив його зачекати. За часом прибував Київський експрес, машина стояла біля пішохідного переходу від вокзалу. Приблизно о 23 год. боковим зором він побачив на відстані 30-40 метрів через дорогу по діагоналі трьох чоловіків, середній з яких, обличчя якого він не бачив, почав вириватися, щось крикнув, але двоє інших викрутили йому руки, після чого почув звук двох ударів, чоловік посередині обм'як, і його заштовхнули на заднє сидіння в джип «Лексус» темного кольору з білими дисками. В ОСОБА_53 в момент викрадення окрім потерпілого був водій та два чоловіка, у постраждалого були речі, бо після того, як його заштовхнули в авто, високий чоловік відкрив ляду та кинув туди сумку чи зі штативом, чи з ключками. Потім до машини підійшов водій - чоловік невисокого зросту з залисиною, сів в машину, до нього підійшло ще два чоловіка, один з яких віком старше 50 років, схожий на людину східної зовнішності, вони перекинулися декількома словами з водієм та пішли через дорогу по діагоналі в напрямку трамвайної зупинки. Потім прийшли пасажири, на яких він чекав, та в процесі їх посадки він не побачив коли та в якому напрямку поїхав джип. Пасажири сіли до машини, він повідомив їм про ситуацію та поцікавився хто ж проводив затримання людини: міліція чи бандити. Пасажири повідомили, що також бачили затримання та записали номер і марку автомобіля бо вважали, що діяли злочинці. Пасажири зателефонували на номер 102, і повідомили про те, що відбулося. Він відвіз сина на вул. Новгородську, 8, а його батьків на вул. Ляпунова, 9, які віддали йому номер джипу, що записали, та просили відвести до міліції. Після чого він заїхав до чергової частини міліції на вул. Ромена Ролана, передав номер машини, залишив свій телефон, зачекав до 20 хвилин та поїхав, бо слідчий був занятий. Наступного дня його викликали на допит, він повідомив все, що бачив ввечері напередодні, та вказав дані про час, які містилися в відомостях про заказ в Інтернет з мобільного телефону. В ході досудового слідства йому пред'являлися фотографії осіб для впізнання, де він вказав на особу, що була схожа на водія ОСОБА_54 . Чи був на місті подій ОСОБА_15 сказати не може, хоча за зростом той схожий на людину, що закинув речі в багажник ОСОБА_55 , цей чоловік був без шапки, може з залисиною, або коротко стрижений.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_56 , показав, що працює оперуповноваженим в групі з розкриття тяжких злочинів, та приймав участь в проведенні заходів щодо встановлення осіб у справі про вбивство ОСОБА_16 . Вранці була отримана інформація, що до 4 ЦКЛ доставили труп ОСОБА_16 , вони виїхали групою, в ході збору інформації стало відомо, що труп привезли до лікарні на автомобілі Лексус, номера з четвірками, під керуванням ОСОБА_28 , тоді ж в ході бесіди з медичним персоналом та співробітниками міліції, що перебували в лікарні на чергуванні, було встановлено прикмети осіб, що були в машині, і проводились заходи щодо їх встановлення. Також було зясовано, що ОСОБА_16 приїхав напередодні ввечері на Південний вокзал, з відеозаписів камер спостереження видно як він виходить та рухається з ОСОБА_57 , особа якого була згодом встановлена. ОСОБА_15 був встановлений за прикметами, повідомленими медперсоналом лікарні, як особа, що знаходилась в машині, на якій привезли до 4 ЦКЛ ОСОБА_16 . Вранці 27 грудня 2013 року він допитував медичний персонал, працівника міліції та санітара, які допомагали виносити труп ОСОБА_18 .. З їх слів ОСОБА_21 повідомив, що підібрав ОСОБА_16 на проспекті Гагаріна в районі станції Левада . Проводились також заходи щодо розшуку автомобіля Лексус, але його місцезнаходження, як і очевидців заподіяння ОСОБА_16 тілесних ушкоджень не встановлено. Були встановлені 2 особи, що бачили як ОСОБА_16 насильно саджали в Лексус чорного кольору на Південному вокзалі. В 4 ЦКЛ відеозапис не проводився, оскільки камери не працюють на архівацію. Труп ОСОБА_16 він не бачив, де був зроблений висновок про смерть потерпілого не відомо, але смерть констатували в лікарні.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_58 показав, що 26 грудня 2013 року він приїхав на Південний вокзал на таксі зустрічати жінку та сина, що прибули до Харкова на вечірньому Київському експресі. Він попросив водія зачекати на них біля Привокзальної площі, і таксист припаркував автомобіль на узбіччі вул. Червоноармійської напроти шлагбауму капотом до вокзалу. Після зустрічі з рідними вони йшли праворуч від вокзалу вздовж Управління залізниці. Він розмовляв з родичами, не звертаючи уваги на оточення, час був пізній, освітлення погане. Підходячи до таксі метрів за 20 до шлагбауму він побачив великий чорний автомобіль Лексус або Тойота, в який сідало три особи, один з яких здався йому на підпитку, бо його підсаджували в автомобіль, що стояв в напрямку вул. Полтавський Шлях. Чоловік не кричав, будь-яких ударів чи насильницьких дій він не бачив. Всього поруч було близько 10 осіб, ситуація тривала секунд 20, обличчя цих людей він не бачив, а тому впізнати когось не зможе. Після того, як в автомобіль сіли люди, той розвернувся на 180 градусів та поїхав в бік вул. Котлова. Його дружина та син нічого не бачили, а коли сіли до таксі, водій запитав чи бачили вони як били чоловіка, у зв'язку з чим вирішили зателефонувати до міліції. Водій набрав номер 102, але додзвонитися не міг, тому до міліції телефонував його син, та повідомив про події і чорний Лексус з номером 4411. Коли водій привіз їх додому, то пообіцяв повідомити міліцію про побачене, а також номер і марку автомобіля.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_59 , показала, що вона була знайома з ОСОБА_16 протягом 5-6 років, останні півтора роки вони мешкали спільно. Наприкінці 2013 року вони поїхали до м. Києва, у ОСОБА_16 при собі була значна сума грошей, бо він мав намір купити подарунок своїй дочці на вісімнадцятиріччя. 26 грудня 2013 року повертаючись до м. Харкова вони запізнилися на поїзд, посварилися та поверталися на вечірньому Київському експресі в різних вагонах. Поїзд прийшов без запізнення. Востаннє вона бачила ОСОБА_16 з ОСОБА_60 на Центральному виході Південного вокзалу біля сходин і в подальшому це бачила на відеозапису з камер. На неї чекало таксі, вона пішла лівіше, сіла в машину та поїхала додому, а ОСОБА_16 пішов прямо. Вранці 27 грудня 2013 року їй зателефонувала сестра ОСОБА_16 - ОСОБА_12 та повідомила, що її брат помер та знаходиться в 4 ЦКЛ. Вона відразу виїхала, ОСОБА_12 приїхала пізніше, в лікарні їм повідомили, що привіз ОСОБА_16 ОСОБА_21 , на прізвисько « ОСОБА_61 ».
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_62 пояснив, щодо 10 червня 2013 року його було викрадено бандою ОСОБА_17 , в яку входили ОСОБА_21 , ОСОБА_19 та інші. ОСОБА_21 та ОСОБА_19 привезли його до ОСОБА_17 , який мешкав на Флоринці, протримали два місяця, де ОСОБА_17 повідомив, що йому пощастило, в той час як з ОСОБА_16 , який заборгував ОСОБА_23 гроші, вони будуть вирішувати питання «жорстко». З ОСОБА_15 він не знайомий, а знайомий з його сестрою- ОСОБА_12 , а також з ОСОБА_23 , який допомагав йому при продажі об'єкту нерухомості.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що в грудні 2013 року він домовився з ОСОБА_21 про зустріч на Південному вокзалі о 22-00 годині, для з'ясування цін на квитки, бо мали намір відпочити після Нового Року. Приблизно о 22 год. 20 хвилин подзвонив ОСОБА_21 , та повідомив, що до нього поїхали ОСОБА_15 і ОСОБА_19 . Потім з телефону ОСОБА_21 йому зателефонував ОСОБА_19 , сказав що вони приїхали, і щоб він підходив до шлагбауму з боку Управління залізниці, до автомобіля «Лексус» чорного кольору. Вони зустрілися, ОСОБА_15 вийшов з машини, і на майданчику для таксі він побачив свого знайомого та підійшов до нього. Там стояла група людей, приблизно 5 осіб, з розмови він зрозумів, що мова йшла про гроші, які незнайома людина не віддає протягом 5 років. Коли ситуація стала напруженою, він відтяг ОСОБА_15 від компанії та практично примусово посадив на заднє сидіння машини. Сам сів на переднє сидіння, ОСОБА_19 сів за кермо, а знайомий ОСОБА_15 вже знаходився в автомобілі позаду. Він не бачив як той сідав, але сів він самостійно, сказав, що грошей при собі не має, але в вдома у нього є гроші. Спочатку вони поїхали в район Держпрому, потім знайомий ОСОБА_15 змінив адресу на район Левади. Приїхавши на місце, зупинились біля багатоповерхівки, ОСОБА_15 та його знайомий вийшли з машини, а вони розвернулися та стали чекати ОСОБА_15 . Через 10-15 хвилин той повернувся в збудженому стані, в розірваній чорній шкіряній куртці, пояснив, що в них виник конфлікт, в ході якого знайомий намагався вдарити його ножем. Він зацікавився щодо стану його знайомого, на що ОСОБА_15 відповів, що все добре та той, мабуть, вже вдома. Вони поїхали на автомийку вул. Дерев'янко в м. Харкові. Коли про ситуацію дізнався ОСОБА_21 , то сказав, що цю людину знає та необхідно поїхати подивитись його стан. Коли приїхали на місце, біля одного з гаражів сидів знайомий ОСОБА_15 , з курткою на колінах. Вони підішли до потерпілого, який був з саднами і той сказав, що в нього підвищений рівень цукру та попросив відвести його до лікарні. Вони допомогли піднятися, дійти до машини та сісти до неї й привезли до лікарні. ОСОБА_21 та ОСОБА_19 пішли до відділення за допомогою, а він залишився з потерпілим в машині. Приблизно через 15-20 хвилин повернулися ОСОБА_21 та ОСОБА_19 з жінкою та санітаром з каталкою. Вони погрузили ОСОБА_16 , який стогнав, на каталку, та повезли до відділення, потім санітар їм повідомив, що ОСОБА_16 почав хрипіти, і це погана ознака. Через 15-20 прийшли ОСОБА_21 та ОСОБА_19 , повідомили, що ОСОБА_16 помер, медперсонал відмовився проводити реанімаційні заходи. На їх прохання надати ОСОБА_16 допомогу жінка відповіла, що не треба їх навчати і вони самі знають, що необхідно робити. Працівник міліції просив зареєструватися, з ним до відділення пішов ОСОБА_21 , а коли повернувся вони поїхали на автомийку. ОСОБА_15 щдо смерті потерпілого не повірив і пішов геть.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_63 показала, що є дружиною ОСОБА_15 з 2004 року, характеризує його позитивно. Чоловік працював приватним підприємцем. Вони мають дітей. В грудні 2013 року її чоловік знаходився у відрядженні, чи був з ним зв'язок не пам'ятає, по справі нічого не відомо. Чоловік дома зберігав розірвану шкіряну куртку, яку вона надала адвокату. Куртка належить чоловіку, але за яких обставин вона була розірвана їй не відомо, оскільки ОСОБА_15 ніколи не розповідав про негативні речі, так не бажав її турбувати.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_64 показав, що знайомий з ОСОБА_15 через ОСОБА_21 та ОСОБА_20 , чим ті займаються не відомо, востаннє бачив ОСОБА_21 напередодні Нового 2014 року. На Південному вокзалі після 21 год. з ОСОБА_20 не зустрічався, він зателефонував ОСОБА_20 , і, дізнавшись, що той вже поїхав з вокзалу, сів до автомобілю і поїхав. Про обставини справи йому не відомо. ОСОБА_21 користується автомобілем Лексус, чорного кольору, ОСОБА_20 - Лексусом сірого кольору. Хижняка, ОСОБА_28 та ОСОБА_26 характеризує позитивно, як порядних людей.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_65 пояснив, що ОСОБА_15 йому не знайомий, ОСОБА_21 та ОСОБА_66 знає з дитинства, про обставини справи йому не відомо. Знайомий ОСОБА_67 з 4 ЦКЛ повідомив, що на камері спостереження бачив як ОСОБА_21 привіз до лікарні людину. В останнє бачив ОСОБА_21 в 2013 році, і спілкувався з ним по телефону.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_68 пояснив, що працював директором ТОВ «Авва», та знайомий з ОСОБА_15 , з яким у вересні - жовтні 2013 року разом планували створити бізнес. Боргові зобов'язання в нього були, але з цього приводу він ніколи не спілкувався з ОСОБА_21 та ОСОБА_15 . Була ситуація, коли в нього був борг 10000 доларів США ,при здійсненні поставки вікон, сплатили частину коштів і виникла заборгованість внаслідок затримки фінансування з бюджету. Його знайомий повідомив, що контрагент хоче зустрітися з метою обговорення цього питання в присутності ОСОБА_21 , ОСОБА_66 та ОСОБА_15 , оскільки ті хотіли послухати хто з них правий, однак чим вони займалися не знає. В ході зустрічі з контрагентом на автомийці просив видалити ОСОБА_15 , бо не хотів щоб про його справи знали сторонні особи. Він показав документи і ситуація вирішилася. ОСОБА_21 їздив на автомобілі Лексус 570. Прізвисько « ОСОБА_61 » йому не знайомо, погроз з боку ОСОБА_21 чи ОСОБА_15 не отримував.
Прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_15 у вчиненні інкримінованих йому злочинів надані докази:
Протокол огляду місця події та трупу від 27 грудня 2013 року, відповідно до якого в приміщенні лікарні за адресою м. Харків вул. Балакірєва 3-а був оглянутий труп ОСОБА_16 та зафіксовані наявні на поверхні трупа тілесні ушкодження, вилучені грошові кошти, кредитні картки, шкіряна куртка та черевики. Т.2 а.с.8-17
Протокол додаткового огляду трупу ОСОБА_16 від 27 грудня 2013 року відповідно до якого зафіксовані тілесні ушкодження та вилучений одяг- сорочка, штани, ремінь, труси, носки. Т.2 а.с.18-20
Висновок експерта №3619-ДМ/13, відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_16 були виявлені наступні ушкодження:
- голови: садно в потиличній області праворуч, два садна в лобовій області праворуч,
садно в лобовій області ліворуч, синець в лівій скроневій області, садно в лобово- скроневій області ліворуч, садно в ділянці проекції лівої надбрівної дуги та верхній повіці лівого ока, садно на тлі синця на верхній повіці лівого ока, садно на тлі синця в ділянці зовнішнього кута лівого ока, садна в скронево-виличній області ліворуч, садна на носі, вогнищевий крововилив в слизову оболонку нижньої губи, садно на підборідді ліворуч, садно на тлі синця на підборідді праворуч, забійна рана на лівій вушній раковині, синці на правій вушній раковині, вогнищеві крововиливи у м'які тканини в лобово-скроневій області ліворуч та в правій скроневій області, крововиливи у скроневі м'язи, лінійний перелом очноямкової лобової кістки ліворуч;
-тулуба: зливні синці на задній поверхні грудної клітини, обширне садно на задній поверхні тулуба, садна смугастої форми та зливні синці з вісьмома ділянками збліднення смугастої форми на їх тлі на лівій сідниці з розповсюдженням на задню поверхню лівого стегна на рівні верхньої третини, зливні синці не менш ніж із дванадцятьма ділянками збліднення смугастої форми на їх тлі на правій сідниці з розповсюдженням на задню поверхню правого стегна на рівні верхньої третини, з практично тотальним розтрощенням в ділянці зазначених ушкоджень підлеглої підшкірно-жирової клітковини та формуванням дифузних крововиливів, що її розшаровують; вогнищево-дифузні крововиливи в м'язи грудної клітини праворуч та ліворуч, згинальні переломи 3, 4, 5, 6 та 7-го лівих ребер та згинальні переломи 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 та 10-го правих ребер (на межі їх кісткової та хрящової частин) з вогнищевими підплеральними крововиливами в ділянці переломів; розгинальний перелом 10-го лівого ребра по задній пахвовій лінії та розгинальний перелом 11-го лівого ребра між задньою пахвовою та лопаточною лініями, з вогнищами розтрощення підшкірно-жирової клітковини і крововиливами в її товщу, а також внутрішньом'язовими крововиливами в ділянці зазначених переломів; вогнищево-дифузні крововиливи в правій купол діафрагми;
-правої верхньої кінцівки: зливні синці на розгинальній поверхні правого передпліччя і на тильній поверхні правої кисті, садно на розгинальній поверхні правого передпліччя на рівні середньої третини, садно в ділянці проекції правого променево-зап'ясткового суглоба, садно на тильній поверхні правої кисті, по одному садну на тильній поверхні 3- го та 5-го пальців правої кисті, закритий осколковий перелом діафізу правої ліктьової кістки на рівні середньої третини, вогнища розтрощення підшкірно-жирової клітковини і дифузні крововиливи в її товщу, а також внутрішньом'язови дифузні крововиливи, що розшаровують, в ділянці синців на передпліччі та правої кисті, розрив зв'язок правого п'ястно-гачкоподібного суглоба зі сколами компактної речовини головки 5 п'ясткової кістки;
-лівої верхньої кінцівки: зливні синці в області лівого плечового поясу з розповсюдженням на ділянку проекції лівої лопатки, надлопаточну область ліворуч, лівий плечовий суглоб і ліве плече до рівня нижньої третини, з вираженою ділянкою збліднення смугастої форми на їх тлі; садно на тлі синця в області лівого ліктьового суглоба; садна та зливні синці на розгинальній поверхні лівого передпліччя на рівні нижньої третини і на тильній поверхні лівої кисті; косо-поперечний перелом діафізу лівої ліктьової кістки на рівні нижньої третини; дифузні крововиливи, що розшаровують, в підшкірно-жирову клітковину та підлеглі м'язи кінцівки в ділянці зазначених синців, а також вогнища розтрощення підшкірно-жирової клітковини в ділянці лівої кисті; поперечні переломи 3 та 4 лівих п'ясткових кісток на рівні верхньої третини без зсуву уламків;
-правої нижньої кінцівки: зливні синці з чотирма ділянками збліднення смугастої форми на їх тлі на зовнішній поверхні правого стегна на рівні верхньої третини; синці на зовнішній поверхні правого стегна на рівні середньої та нижньої третини; зливні синці на правій гомілці, що її опоясують, з розповсюдженням на праву стопу; садно смугастої форми на переднє-зовнішній поверхні правої гомілки на рівні середньої третини; садно прямокутної форми з раною на її тлі на правій гомілці на рівні нижньої третини; садно продовгуватої форми на передній поверхні правої гомілки на рівні нижньої третини; садно в області правого гомілковостопного суглоба (в проекції зовнішньої щиколотки); садно в області правого гомілковостопного суглоба (в проекції внутрішній щиколотки); садна смугастої форми на задній поверхні правої гомілки; тотальне розтрощення підшкірно- жирової клітини і дифузні крововиливи, що розшаровують, в її товщу та підлеглі м'язи кінцівки; косо-поперечний перелом діафізу правої малогомілкової кістки на рівні нижньої третини без зсуву уламків;
-лівої нижньої кінцівки: синець на переднє-внутрішній поверхні лівого стегна на рівні
верхньої третини; синець на внутрішній поверхні лівого стегна на рівні середньої та нижньої третини; синець з ділянкою збліднення смугастої форми на його тлі на заднє -зовнішній поверхні лівого стегна; синці на лівій гомілці на рівні середньої та нижньої третини, що її опоясують, з розповсюдженням на стопу; садно продовгуватої форми на передній поверхні лівої гомілки на рівні межи між верхньою та середньою третинами; забійна рана на передній поверхні лівої гомілки на рівні середньої третини; два садна на передній поверхні лівої гомілки на рівні середньої третини, одно з яких має продовгувату форму; садна смугастої та квадратної форми на задній поверхні лівої гомілки на рівні середньої третини; садно прямокутної форми на передній поверхні лівої гомілки на рівні -ф межі середньої та нижньої третини; садна на переднє-зовнішній поверхні лівої гомілки на рівні середньої третини; садно на внутрішній поверхні лівої гомілки на рівні середньої третини; два садна прямокутної форми на внутрішній поверхні лівої гомілки на рівні межі між середньою та нижньою третинами; садно в області лівого гомілковостопного суглоба (в проекції внутрішній щиколотки); дифузні крововиливи, що розшаровують, в підшкірно- жирову клітковину та підлеглі м'язи кінцівки, а також вогнища розтрощення підшкірно- жирової клітковини в ділянці лівих гомілки та стопи.
Причиною смерті ОСОБА_16 явилось гострий розлад кровообігу, який міг бути результатом спів поєднання хворобливих змін серця та судин і наявної тупої травми.
Смерть ОСОБА_16 настала не раніше ніж за 4-6 годин до огляду трупа на місці пригоди, тобто між 00 і 02 годиною 27 грудня 2013 року.т.2 а.с. 21-29.
Висновок експерта №1 від 24 січня 2014 року, відповідно до якого на черевиках потерпілого ОСОБА_16 маються нашарування глини, нашарування речовини, схожої на жуйку, з включенням мінералів грунтового походження; в упаковці черевиків - окремі зерна мінералів грунтового походження. Визначення хімічного складу виявлених грунтових об'єктів не проводилось у зв'язку з незначною кількістю об'єктів;крім цього, визначення хімічного складу призведе до знищення об'єктів і неможливості в подальшому проведення порівняльних досліджень.Т.2 а.с.30-31.
Висновок комплексної судово-трасологічної та судово-хімічної експертизи №271/272 від 09 січня 2014 року, відповідно до якого на поверхні правої штанини брюк ОСОБА_16 в задній частині, на відстані 17 см. від низу, біля бокового шва та на поверхні лівої штанини брюк, в передній частині, на відстані 11 см. від низу та 2 см. від бокового шва, а також на спинці куртки, на відстані 6 см. від низу та 18 см. від правого бокового шва, є сліди сполук заліза, що свідчить про контакт матеріалу брюк та матеріалу куртки на вказаних ділянках з предметом (предметами) виготовленими з металу, основу сплаву якого складає залізо. Встановити конфігурацію металевого предмету, що контактував з поверхнями матеріалу брюк та куртки, не надалося можливим. На поверхні матеріалу сорочки, на відстані 12 см. від лівого боку шва та 26 см. від низу, є нашарування у вигляді плям, утворені олією рослинного походження. Механізм утворення даних нашарувань полягав у досить плотному динамічному контактуванні матеріалу спинки сорочки з предметом, на поверхні якого знаходилась слідоутворююча речовина. На поверхні всіх предметів одягу ОСОБА_16 наданих на дослідження слідів, які є складовими частинами миючих засобів, що використовуються для мийки автомобілів немає. На поверхні всіх предметів одягу ОСОБА_16 наданих на дослідження, слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів а також технічних рідин, які є складовими технічних рідин, що використовуються для експлуатації та ремонту авто- та мото- транспорту немає. т.2 а.с.35-51.
Висновок судово-медичної експертизи трупа №36-ДМ/14/3619-ДМ/13 від 18 березня 2014 року, відповідно до якої при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_16 були виявлені ушкодження описані у висновку експертизи № №3619-ДМ/13. т.2 а.с. 53-60.
Висновок судово-металознавчої експертизи №3616 від 23 травня 2014 року, відповідно до якої на предметі (ножі вилученому 07 березня 2014 року) маються ознаки окислення у вигляді іржі. Вирішити питання : « в продовж якого часу відбувалося окислення предмету, які причини та механізм утворення окислення» не уявляється можливим. т.2 а.с.62-66.
Висновок експерта №54-ДМ/143619-ДМ/13 відповідно до якої експертом відображені наявні телесні ушкодження у ОСОБА_16 , а саме лінійний перелом черепу в передній черепній ямці зліва експертом віднесені до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм загрози життю; переломи ребер та кінцівок мають ознаки ушкоджень середньої тяжкості кожне, забиті рани та підшкіряні ушкодження мяких тканин носять ознаки легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоровя кожне, синці та садна - легкі тілесні ушкодження. З урахуванням локалізації ушкоджень, встановлених на трупу ОСОБА_16 об'єму травми в цілому, необхідно вважати, що в ході формування ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_16 взаєморозташування його та джерела травмування мінялося. Враховуючи об'єм травми, встановленої при проведенні експертизи трупа ОСОБА_16 чисельність ушкоджень, їх локалізацію, однозначно говорити про те, що виявлені ушкодження або частина з них були заподіяні в умовах самооборони, не надається за можливе. Покази, які дані ОСОБА_15 в ході слідчого експерименту від 22 квітня 2014 року в цілому не протирічать об'єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході експертизи трупа ОСОБА_16 в частині локалізації завдання потерпілому ушкоджень на верхніх та нижніх кінцівках та могли утворитися за механізмом, вказаним ОСОБА_15 .. Відносно травмуючого предмету необхідно вважати, що покази ОСОБА_15 відповідають судово-медичним даним по відношенню до більшості ушкоджень (тупий предмет, подовженої форми). При цьому характер одиничних ушкоджень свідчить на користь досить гибкої конструкції травмую чого предмету, яким держак лопати не володіє. т.2 а.с. 71-81.
Висновок експерта №13 від 13 червня 2014 року, згідно до якого представлений на дослідження ніж, вислучений під час проведення слідчого експерименту з ОСОБА_15 , виготовлений заводським способом, відноситься до туристичних ножів та до холодної зброї не відноситься. Т.2 а.с.83-86.
Висновок експерта №439-МК від 14 серпня 2014 року, відповідно до якого на наданим на дослідження одягу та взутті, крім слідів побутового зносу, встановлені наступні ушкодження: на куртці виявлені ушкодження у вигляду ділянок потертостей поверхні шкіри зі стиранням краски, а також сліди засохлої речовини буро-червоного кольору, схожого на кров в нижньому відділі правої поли у вигляді змазаних капель. На сорочці- механічних ушкоджень не виявлено. маються незначні сліди оплавлення поверхневих волокон тканини від термічної дії високої температури на спинці в нижньому відділі зліва. Сліди речовини буро-червоного кольору, схожі на кров, виявлені на спинці у вигляді мазка, на комірі у вигляді мазка та одиноких змащених бризг, на лівому та правому рукавах у вигляді мазків. На брюках механічних ушкоджень не виявлено. маються ушкодження ґудзика застежки заднього правого кармана брюк. На середніх відділах як передньої так і задньої половинок, в основному в нижніх і середніх відділах, маються сліди речовини буро-червоного кольору, схожі на кров у виді ділянок просочування та мазків невизначеної форми. На трусах, носках та черевиках чоловічих механічних ушкоджень не виявлено. На ділянці носка черевика з лівої ноги маються накладення засохлої речовини буро-червоного кольору, схожі на кров, а по наружній поверхні вказаного черевика мається потік такоїж речовини, вертикально направлений т.2 а.с.89-96.
Висновок експерта №721-ц від 02 серпня 2014 року, згідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи ножа-бабочки, вилученому « на будівлі гаражу, поблизу будинку №46 по пр. Гагаріна у м. Харкові» сліди крові на знайдені. В результаті проведення реакції на виявлення білка, що походить від людини не виявлено.
Згідно висновку експерта №3781к-И/13 від 27 грудня 2013 року кров від трупа ОСОБА_16 відноситься до групи А(II) з ізогемагтинином анті-В. При проведенні судово-медичної експертизи нігтевих зрізів з підногтевим вмістом з пальців обох рук трупа ОСОБА_16 виявлені сліди крові людини, які могли виникнути від будь-якої людини, з групою крові А(II) з ізогемагтинином анті-В, в тому числі і від потерпілого. т.2 а.с. 98-107.
протокол огляду місця події від 25 липня 2014 року, відповідно до якого в процесі огляду місця події ділянки біля авто мийки по вул. Деревянко,83 у м. Харкові вилучені зразки грунту з асфальтового покриття. т.2 а.с.108-109.
протокол огляду місця події від 25 липня 2014 року, відповідно до якого в процесі огляду місця події біля будинку №46 по пр. Гагаріна у м. Харкові відібрані 2 контрольні зразки грунту. т.2 а.с. 111-112.
висновок комісійної судово-медичної експертизи №198-КЕ/2014, відповідно до якого встановлені судоово-медичною експертизою №3619-ДМ/13 при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_16 ушкодження знайшли своє підтвердження. т.2 а.с.129-152
висновок експерта №1129Гс/14/198-КЕ/2014 від 07 серпня 2014 року відповідно до якого при судово-медичній експертизі гістологічних препаратів від трупу ОСОБА_16 знайдені наступні зміни в маркірованих ушкоджених набрякших тканинах- №1 мяких покровах голови №2,3 - межріберних мязах справа, зліва 5 ребра,№4-8 підшкіряній жировій клітчатці правого предпліччя, лівої кісті, лівої і правої гомілки, правого бедра, №9 мяких тканинах спини справа, мязах спини справа №10, разможжених мязах лівої ягодиці №11- дифузні крововиливи з чітких еретроцитів з краевим стоянням в судинах нечисельних сегментоядерних лейкоцитів. Субарахноїдальний крововилив в полукулю головного мозку. Дифузний крововилив в пошкоджену діафрагму. В легенях - рання морфологічна картина гострої легеневої недостатності. Клітини Краєвського в дольках печінки. Ознаки минулих раніше гострих розладів кровообігу в головному мозку. Нерівномірна гіпертрофія міокарда. Міокардіодістрофія. Склероз інтрамуральних артерій сердця. Стромальний кардіосклероз. Дисимінірований, місцями зональний жировий гепатоз. Помірний фіброз строми передуктальний фіброз підшлункової залози. Фіброз мяких мозкових оболонок. Білкова дистрофія паренхими внутрішніх органів. т.2 а.с.153-154
висновок експерта №12 від 05 серпня 2014 року, відповідно до якого контрольний зразок, вилучений за гаражами, і один із зразків, вилучений між двома рядами гаражів по пр. Гагаріна,38 являються грунтом. Другий зразок, вилучений між двома рядами гаражів по пр. Гагаріна 38 і два зразка, вилучені по вул. Деревянка, являються піском, із включенням відносно великих уламків гірських порід (щебеню). Нашарування глини, вилічені на проміжних частинах підошв і прилеглих до них бокових частинах каблуків черевиків ОСОБА_16 не мають зі всіма представленими зразками грунту спільної родової належності. т.2 а.с.155-158
висновок комісійної експертизи №231-КЕ/2014 від 20 серпня 2014 року згідно до якого встановлений при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_16 лінійний перелом очноямкової лобової кістки ліворуч, який за ступенем тяжкості має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, утворився від однієї безпосередньої дії тупого твердого предмета, індивідуальні властивості поверхні, що контактувала, не відобразились, з місцем прикладання сили, що травмувала, в навколоочну область ліворуч. т.2 а.с. 161-182
висновок експерта №3053-И/14 від 22 серпня 2014 року, відповідно до висновку експерта № 3781к-И/13 від 27 грудня 2013 року кров від трупа ОСОБА_16 належить до групи А з ізогемаглютинином анті-В. На сорочці, вилученій в ході огляду трупа ОСОБА_16 знайдена кров людини групи А з ізогемаглютинином анті-В, властивій йому самому. т.2 а.с.184-186
висновок експерта №3052-И/14 від 22 серпня 2014 року, яким підтверджений висновок експерта № 3781к-И/13 від 27 грудня 2013 року, що кров від трупа ОСОБА_16 належить до групи А з ізогемаглютинином анті-В. На курточці, вилученій в ході огляду трупа ОСОБА_16 знайдена кров людини групи А з ізогемаглютинином анті-В, властивій йому самому. т.2 а.с.188-189
висновок експерта №3051-И/14 від 26 серпня 2014 року, яким підтверджений висновок експерта № 3781к-И/13 від 27 грудня 2013 року, про те, що кров від трупа ОСОБА_16 належить до групи А з ізогемаглютинином анті-В. На брюках чоловічих, вилучених в ході огляду трупа ОСОБА_16 знайдена кров людини групи А з ізогемаглютинином анті-В, властивій йому самому. т.2 а.с.191-194
протокол огляду предметів від 19 серпня 2014 року, згідно якого, слідчий оглянув шкіряну куртку, туфлі чоловічі коричневого кольору, грошові кошти, банківські картки, сорочку чоловічу, брюки темно-сірого кольору, труси чорного кольору, шкарпетки світло-сірого кольору, ніж складний. т.2 а.с.197
протокол проведення слідчого експерименту від 07 березня 2014 року, відповідно до даних якого підозрюваний ОСОБА_15 вказав і показав де він 26 грудня 2013 року у вечірній час разом з ОСОБА_16 приїхали до будинку АДРЕСА_3 і прослідували внапрямку будинку №46. Біля гаражів на нього накинувся з ножем ОСОБА_16 .. Він підібрав біля дерева палицю, якою вибив з рук ОСОБА_16 ніж, який закинув на дах гаража, та почав руками, ногами і палицею бити ОСОБА_16 по різним частинам тіла. Бив по кінцівкам, тулубу. ОСОБА_16 спочатку здійснював опір, а потім впав. Після цього він ( ОСОБА_15 ) перестав його бити. скільки наніс ударів не памятає, але багато. Після цього ОСОБА_16 піднявся і присів біля дерева, а він пішов у напрямку автомобіля. В ході слідчої дії на даху гаража був знайдений ніж, який зі слів ОСОБА_15 він вибив з рук ОСОБА_16 і закинув на дах гаража. т.2 а.с.199-211
Протокол предявлення особи для впізнання від 18 липня 2014 року, відповідно до якого свідку ОСОБА_69 були надані для впізнання чотири особи на фотознімках, де він вказав на особу під №1 ( ОСОБА_21 ) але впевнено сказати не може, оскільки до особи було близько 20-30 метрів і був нічний час доби. т.3 а.с.17-18
Судом по справі була призначена повторна комісійна судово-медична експертиза, яка проводилась судово-медичними експертами Сумського обласного бюро судово-медичної ескпертизи і наданий висновок №28/2016, відповідно до якого експертом підтверджено наявність тілесних, ушкоджень, встановлених висновком експертизи №3619-дм/13.
Експертами підтверджені висновки про те, що переломи 10 та 11 ребер зліва утворилися у місці прикладення (дії) тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути палиця. Наявність множинних синців по задній поверхні тулуба і стегон з дифузними розшаруваннями крововиливами м'який тканин з утворенням карманів різнонаправленими світлішими ділянками смугастої форми, саден, більше вказують на багаторазову ударну дію тупих предметів, які (який) має циліндричну поверхню, у яких довжина переважає поперечний розмір. Таким предметом може бути палиця. Об'єктивних даних за автотравму експертами не виявлено.
Смерть ОСОБА_16 настала внаслідок поєднаної тупої травми тіла, яка ускладнилась розвитком шоку. За такого об'єму тілесних ушкоджень у потерпілого з хронічною патологією сердцево-судинної системи, остання могла прискорити розвиток шоку і настання смерті. Тілесні ушкодження у ОСОБА_16 у своїй сукупності становили небезпеку для життя, і відповідно, такий об'єм травми, навіть без захворювання серця, привів би до розвитку шоку з подальшим летальним наслідком. Т.4 а.с. 204-266
Колегія суддів вважає висновок експертів №28/2016, який був призначений судом для усунення протиріч по матеріалам кримінального провадження більш виваженим та таким, що відповідає фактично встановленим обставинам справи.
Окрім того, судом за клопотанням потерпілої надано судове доручення про проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_70 , який проведено 10 січня 2018 року за участю свідка, сторони захисту, сторони обвинувачення, потерпілої та її представника.
На думку колегії суддів слідчий експеримент, проведений 10 січня 2018 року зі свідком ОСОБА_70 є недопустимим, оскільки проведений з порушенням вимог ст. 104 КПК України, оскільки, протокол складається з вступної, описової та заключної частини. Частиною 6 статті 240 КПК України передбачено, що про проведення слідчого експерименту слідчий складає протокол за вимогами КПК України. в протоколі докладно викладаються умови і результат слідчого експерименту. Як вбачається з наданого протоколу описова частина протоколу слідчого експерименту відсутня.
Потерпілою та її представником надані для долучення до матеріалів судової справи висновок спеціаліста №141/15 від 12 травня 2015 року виконаний спеціалістом в галузі судово-медичної експертизи ОСОБА_71 , відповідно до якого, згідно результатів судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_16 причиною його смерті слід вважати травматичний шок, поєднаний з массивною крововтратою, що виникли від завданих тілесних ушкоджень. Окрім того, виявлені у ОСОБА_16 тілесні ушкодження не могли бути спричинені за обставин, про які йдеться у протоколі слідчого експерименту із ОСОБА_15 22 квітня 2014 року. т.3 а.с. 110-135
Колегія суддів вважає, що усі докази, (за виключеням протоколу пред'явлення свідку ОСОБА_69 осіб за фотознімками від 18 липня 2014 року) , надані по справі стороною обвинувачення є належними та допустимими, оскільки зібрані повноважними особами і рамках діючого КПК України.
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 липня 2014 року, в ході якого свідок ОСОБА_51 впізнає ОСОБА_21 суд вважає недопустимим доказом, оскільки ця слідча дія проведена з грубим порушенням норм процесуального Закону, а саме особі пред'явлено 4 фотографії, три з яких особи з короткою стрижкою, а ОСОБА_21 який впізнаний свідком з залисиною. Крім того, вказаний протокол жодним чином не підтверджує або спростовує винуватість ОСОБА_15 у вчинені інкримінованого йому злочину.
Висновок спеціаліста, наданий потерпілою та її представником колегія судів вважає не допустимим доказом, оскільки, відповідно до вимог ст. 71 КПК України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду. Під час судового розгляду суд не залучав жодного спеціаліста для розяснень будь-яких питань, відповідно до вимог ст. 71 КПК України.
Стосовно наданих висновків експертиз №133/17 від 24 березня 2017 року, №24 від 27 жовтня 2017 року, протоколу огляду місця події від 22 вересня 2017 року, протоколу огляду місця події від 06 квітня 2017 року, то колегія суддів також вважає вказані докази недопустимими, оскільки вказані експертизи та вказані слідчі дії проведені в рамках іншого кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з частиною першою статті 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
ч.3 ст. 93 КПК України визначено, що сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
ч.8 вказаної статті вказує на те, що слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.
Як вбачається з наданих висновків експертиз, ухвал про надання доступу до речей та документів з результатами виконання вказаних ухвал, вони виконані і отримані за клопотанням потерпілої та її представника в іншому кримінальному провадженні, колегія суддів вважає їх недопустимими доказами в даному кримінальному провадженні.
Надані у судових засіданнях дані про доступ до кінцевих зєднань відповідних абонентів телефонних номерів суд не приймає до уваги як докази, оскільки вони вказують на наявність лише зєднань між відповідними абонентами і не підтверджують більше жодних обставин.
Згідно з роз'ясненням, яке міститься у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин злочину, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій. При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
В Постанові Пленуму ВССУ № 3 від 03 червня 2016 року « Про узагальнення практики розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів проти життя і здоров'я особи» суд наголосив, що визначаючи форму вини, якою характеризується позбавлення життя потерпілого, судам необхідно виходити з обставин, встановлених під час кримінального провадження, зокрема: характеру дій підсудного, внаслідок яких потерпілого позбавлено життя; обстановки, яка передувала вчиненню злочину, знаряддя злочину; локалізації тілесних ушкоджень; поведінки підсудного стосовно потерпілого до та після вчинення злочину. При цьому доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який грунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Критерієм розмежування складів зазначених злочинів є суб'єктивна сторона - ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій - в разі умисного вбивства умислом винного охоплюється позбавлення потерпілого життя, а в разі умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, має місце умисел на заподіяння лише тілесних ушкоджень, тоді як смерть потерпілого не охоплюється умислом обвинуваченого.
Доводи обвинуваченого про обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_16 стороною обвинувачення та потерпілою не спростовані.
Сама поведінка обвинуваченого під час заподіяння шкоди, після цього, доставлення потерпілого до лікарняного закладу, свідчать про відсутність у обвинуваченого умислу на позбавлення життя потерпілого.
Крім того, при судовому розгляді справи не надано жодного доказу того, що в спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_16 приймали інші особи, окрім ОСОБА_15 .
Колегія суддів також вважає, що вина ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 146 КК України стороною обвинувачення не доведена, оскільки сам обвинувачений заперечує вчинення ним вказаного злочину, а єдиним доказом сторони обвинувачення є покази свідка ОСОБА_72 , до яких колегія суддів ставиться критично , оскільки вони не в повній мірі узгоджуються з іншими доказами по справі, в частині того, що він почув на відстані близько 30 метрів два удари по тілу особи, яку він сприймав як ОСОБА_16 . Зазначений свідок ні в ході досудового слідства, на в ході судового розгляду впевнено не вказав ні на обвинуваченого, ні будь-яку іншу особу, яких він міг бачити 26 грудня 2013 року в районі залізничного вокзалу.
Натомість свідок ОСОБА_58 ,у судовому засіданні дав покази, що він знаходився на відстані декількох метрів від автомобіля «Лексус» не бачив будь-яких насильницьких дій, погроз, або інших об'єктивних даних, якіб вказували на насильницьке утримання особи 26 грудня 2013 року, оскільки жодних криків не було, ніхто нікого не бив.
Судом надавалось доручення на проведення слідчого експерименту, в тому числі і перевірці цих обставин, однак стороною обвинувачення ці обставини не перевірялись.
Відповідно до вимог ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Цей принцип презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини закріплений і в ст. 17 КПК України.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_15 помилково кваліфіковані за п.3,4,6,12 ч.12 ст.115 КК України. При встановлені колегією суддів обставин справи вказана кваліфікація не знайшла свого підтвердження.
Згідно ч.3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Колегія суддів не вбачає в діях ОСОБА_15 складу злочину, передбаченого ст. 118 або 124 КК України, оскільки не вбачає перевищення меж необхідної оборони в його діях.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_15 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Згідно висновку судово-психіатрічної експертизи №329 від 14 квітня 2014 року ОСОБА_15 на даний час ознак психозу та слабоумства не виявляє. Зак своїм психічним станом може визнавати свої діх та керувати ними В період часу вчинення злочину ОСОБА_15 знаходився поза будь-яким станом тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними та за своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Т.2 а.с.67-69
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_15 суд визнає його щире каяття у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 121 КК України та з'явлення зі зізнанням.
Обставин, що обтяжували б покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_15 виду та міри відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання і відсутність обставин, що його обтяжують, дані про особу обвинуваченого та вважає, що ОСОБА_15 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, яке йому належить відбувати реально, оскільки його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства.
Судом враховується обставини справи, поведінка обвинуваченого, який самостійно звернувся до правоохоронних органів 07 березня 2014 року з заявою про скоєння ним злочину.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Згідно ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_15 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні експертиз №1 від 24 01. 2014 року - 978 гр. 88 коп., №271/272 в розмірі 4920 грн., №3616 від 23 травня 2014 року в розмірі 984 грн., №13 від 13 червня 2014 року в розмірі 737 грн. 10 коп., №123 від 05 серпня 2014 року в розмірі 922 грн. 35 коп., а всього 8542 грн. 33 коп.
Керуючись ст. ст.370, 373, 374КПК України, колегія суддів, -
ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 146 КК України визнати невинуватим та виправдати по суду у зв'язку з недоведеністю його вини.
ОСОБА_15 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років позбавлення волі з відбуттям в кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_15 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_15 обчислювати з моменту його затримання 07 березня 2014 року.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_15 строк його попереднього ув'язнення з 07 березня 2014 року по 20 червня 2017 року (день набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до КК України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення від 18 травня 2017 року), з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_15 на користь держави судові витрати на залучення експерта при проведенні експертиз у розмірі 8542 грн. 33 коп.
Речові докази ДВД диски, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження, куртку чоловічу, труси, носки, сорочку чоловічу, брюки - які знаходяться в камері зберігання речових доказів після набрання вироком законної сили повернути потерпілій ОСОБА_12 , а у разі її відмови отримати вказані речі - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачене КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Сторони кримінального провадження мають право отримати копію вироку у суді.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3