Кримінальне провадження № 629/3280/18
Номер провадження 1-кп/629/380/18
21.06.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Довгове Лозівського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 21.07.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, згідно ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.189КК України,-
25.04.2018 року близько 19.00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи на території ЗОШ № 12, яка розташована на м-ні № 1 в м. Лозова Харківської області, зустрів раніше знайомого ОСОБА_6 , та маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном шляхом вимагання, з корисливого мотиву, з метою самозбагачення, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_6 і почав висказувати йому необґрунтовані претензії, погрожуючи застосуванням фізичного насильства над ОСОБА_6 , вимагав від останнього передачі грошових коштів та змусив його пройти до банкомату. Після цього, оцінюючи реальність погроз ОСОБА_5 , ОСОБА_6 прослідував разом з ОСОБА_5 до банкомату «Приватбанк», який розташований поблизу «Південного ринку» в будинку № 4-а на м-ні № 5 в м. Лозова Харківської області, де зі своєї банківської картки зняв 900,00 гривень, які одразу ж передав ОСОБА_5 . Утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_5 з місця події зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоди на суму 900,00 гривень.
Крім того, 27.04.2018 року близько 17.00 год. ОСОБА_5 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, з метою самозбагачення, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, привів раніше знайомого ОСОБА_6 на відкриту ділянку місцевості по пров. Дніпровському в м. Лозова Харківської області. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , застосувавши до ОСОБА_6 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, а саме завдавши йому два удари ногою по лівій нозі, а також близько 5 ударів рукою по голові, відкрито вихопив з руки ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Sаmsung J7», після чого з рюкзака, який був на спині потерпілого, дістав його музичну колонку марки «GBL». Утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_5 з місця події зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 3515,00 гривень.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить дане кримінальне провадження слухати без його участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
Обвинувачений ОСОБА_5 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєних ним злочинах.
Враховуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 , а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо витрат по кримінальному провадженню.
Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, а також за ч. 2 ст. 189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинене повторно.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинуваченийОСОБА_5 скоїв тяжкі злочини.
Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, скоїв злочин в період відбування покарання з іспитовим строком, не працює, не одружений, за місцем реєстрації характеризується негативно, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом «Дисоціальний розлад особистості». Згідно висновку судово-психіатричного експерта №461 від 11.06.2018 року ОСОБА_5 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі досоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття у скоєному.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1, 75КК України, судом не встановлено.
Суд при призначенні покарання застосовує ч.1 ст.70 КК України та призначає покарання за сукупністю злочинів, а саме за кожний злочин окремо, а остаточне покарання призначає шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Враховуючи викладене, особу обвинуваченого, який скоїв ряд умисних корисливих злочинів в тому числі і новий злочин протягом строку звільнення від відбування покарання за попереднім вироком, що свідчить про стійкість його протиправних переконань, суд приходить до висновку, що його подальше перевиховання та попередження скоєння ним нових злочинів можливе тільки в умовах реального відбування покарання у вигляді позбавлення волі.
Приймаючи до уваги, що дані злочини ОСОБА_5 вчинив після постановлення вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21.07.2017 року, однак до повного відбуття покарання, суд, відповідно до вимог ст.71 КК України, до покарання, яке призначається, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення товарознавчої експертизи № 2210 від 23.05.2018 року в сумі 429,00 грн.
Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_5 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст. 189 КК України, та призначити покарання:
-за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі,
-за ч. 2 ст. 189 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, обвинуваченому ОСОБА_5 призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21.07.2017 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі, та остаточно до відбуття обвинуваченому ОСОБА_5 призначити покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 28.04.2018 року.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№ 27)», залишити до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 витрати за проведення товарознавчої експертизи № 2210 від 23.05.2018 року в сумі 429,00 гривень на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1