20.06.2018
Справа № 642/2006/18
Провадження № 1кп/642/477/18
20 червня 2018 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
представника служби у справах дітей - ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
законного представника обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Буди Харківського району Харківської області, українки, громадянки України, незаміжньої, непрацюючої, з середньою освітою, що зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України
встановив:
Неповнолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скоїла умисний корисливий злочин проти власності на території Холодногірського району м. Харкова за таких обставин.
Так, 15 лютого 2018 року близько 03 години 00 хвилин ОСОБА_6 разом з малознайомими неповнолітніми ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рухалась по вул. Ярославській у м. Харкові, де біля будинку № 9 побачила раніше незнайомого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Коли ОСОБА_6 з вищевказаними особами проходила біля ОСОБА_12 , то у останнього випав з рук планшет марки «Lenovo» моделі «ТВ3-730Х ТАВ 1G+16 GВ L-UA» (1(S) ZA130047UA S/N:NZC7R35А, іmеі 1: 869432028683410, іmеі 2: 869432028683428 ) в чохлі чорного кольору та з сім-картками операторів мобільного зв'язку «Куіvstar» з номером НОМЕР_1 та «Lifecell» з номером НОМЕР_2 . В цей момент у ОСОБА_6 раптово виник умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме планшета ОСОБА_12 .
ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_12 , діючи відкрито, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, розуміючи, що її дії помічені іншими, та бажаючи діяти саме таким чином та довести свій умисел до кінця, підбігла до місця падіння майна потерпілого ОСОБА_12 та, піднявши з асфальту планшет марки «Lenovo» моделі «ТВ3-730Х ТАВ 1G+16 GВ L-UA» (1(S) ZA130047UA S/N:NZC7R35А, іmеі 1: 869432028683410, іmеі 2: 869432028683428 ) в чохлі чорного кольору та з сім-картками операторів мобільного зв'язку «Куіvstar» з номером НОМЕР_1 та «Lifecell» з номером НОМЕР_2 (чохол та сім - картки операторів мобільного зв'язку не мають матеріальної цінності для потерпілого), намагалась втекти з ним з місця вчинення злочину, аби обернути викрадене майно на свою користь.
Вартість вищевказаного планшету відповідно до висновку судово - товарознавчої експертизи №6347 від 27.03.2018, проведеної експертом ХНДІСЕ м. засл. проф. М. С. Бокаріуса, на день скоєння злочину, а саме: 15.02.2018, склала 2 750 грн. 00 коп.
Не дивлячись на те, що ОСОБА_6 виконала усі дії, які вона вважала достатніми для скоєння злочину, їй не вдалось довести свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна до кінця, з причин, що не залежали від її волі, оскільки потерпілий ОСОБА_12 , побачивши, що ОСОБА_6 намагається відкрито викрасти його майно, наздогнав її, схопив за ногу та повалив на землю, внаслідок чого планшет вибув з незаконного володіння ОСОБА_6 .
Після цього потерпілий викликав працівників правоохоронних органів та звернувся з письмовою заявою про скоєння стосовно нього кримінального правопорушення.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення визнала повністю, фактичних обставин справи не оспорювала та пояснила, що 15 лютого 2018 року вночі познайомилась з неповнолітніми ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та йшла з ними по вул. Ярославській у м. Харкові, де біля будинку № 9 побачила раніше незнайомого потерпілого ОСОБА_12 , у якого випав з рук планшет марки «Lenovo» в чохлі чорного кольору. Вона підбігла, підняла з асфальту вказаний планшет та намагалась втекти з ним з місця події, однак потерпілий ОСОБА_12 наздогнав та затримав її. Щиро розкаялась у скоєному.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає; а також їм роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України, а саме закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Вивченням даних про особу ОСОБА_6 встановлено, що вона на обліку у нарколога та психіатра не перебуває. Перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом - психічні та поведінкові розлади, викликаних вживанням психоактивних речовин. Раніше не судима.
Проживає з матір'ю, батьки розлучені, однак батько приймає участь у її вихованні.
Відповідно до висновку судового психіатричної експертизи № 321 від 05.04.2018 ОСОБА_6 страждає на хронічне психічне захворювання у формі несоціалізованого розладу поведінки та на психічні розлади внаслідок вживання психоактивних речовин без синдрому залежності. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_6 перебувала у стані вищевказаних хронічних психічних захворювань, поза тимчасового розладу психічної діяльності, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Згідно з досудовою доповіддю, складеною Харківським районним відділом з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 14 червня 2018 року, соціально-побутові умови проживання ОСОБА_6 задовільні. Перебуває на лікуванні у закритому реабілітаційному центрі Реванш» з приводу залежності від наркотичних речовин. ОСОБА_6 може виправитись без ізоляції від суспільства.
Законний представник обвинуваченої - її батько ОСОБА_13 зазначив, що контроль батьків над поведінкою дочки втрачено, хоч батьки намагаються контролювати її поведінку. Після вчиненого дочка змінила поведінку на краще, проходить реабілітаційний курс лікування від наркотичної залежності. Вона має власні кошти.
Представник служби у справах дітей ОСОБА_5 зазначила, що ОСОБА_6 усвідомила свою вину, не слід позбавляти волі ОСОБА_6 .
Допитаний як спеціаліст інспектор Міжнародної антинаркотичної спортивної асоціації ОСОБА_14 пояснив, що ОСОБА_6 з 15 березня 2018 року проходить 12-місячний курс комплексної психосоціальної реабілітації в закритому стаціонарному реабілітаційному центрі, позитивно ставиться до курсу, змінила поведінку на краще. Перевивання вказаного курсу перебування у закритому центрі не бажано, оскільки це може негативно вплинути на результати реабілітації.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття, повернення майна потерпілому в натурі, вчинення злочину у неповнолітньому віці.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.
При призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 65, 103 КК України суд враховує характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, суму майна, яке намагалась викрасти обвинувачена, а також вищенаведені дані про особу обвинуваченої, умови її життя та виховання, рівень розвитку, вищенаведені обставини.
Суд також враховує ступінь здійснення її злочинного наміру - те, що її намір не було доведено до кінця з причин, які не залежали від її волі.
Виходячи з положень ст. 99, ч.3 ст. 68 КК України, враховуючи вищенаведені обставини, дані про особу ОСОБА_6 , відсутність обставин, що обтяжують її покарання, наявність у неї власних коштів, суд приходить до висновку, що їй слід призначити покарання у вигляді штрафу, та саме це покарання буде достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових злочинів.
Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6347 від 27.03.2018 у розмірі 286 грн. 00 коп. слід стягнути з ОСОБА_6 на користь держави.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.
Керуючись ст.ст. 373-374, 484 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 186 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят грн.00 коп.).
Процесуальні витрати у розмірі 286 грн. 00 коп. стягнути з ОСОБА_6 на користь держави.
Речовий доказ - планшет марки «Lenovo» моделі «ТВ3-730Х ТАВ 1G+16 GВ L-UA» (1(S) ZA130047UA S/N:NZC7R35А, іmеі 1: 869432028683410, іmеі 2: 869432028683428 ) в чохлі чорного кольору та з сім-картками операторів мобільного зв'язку «Куіvstar» з номером НОМЕР_1 та «Lifecell» з номером НОМЕР_2 , вважати повернути потерпілому ОСОБА_12 .
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1