Номер справи 623/1814/18
Номер провадження 2-о/623/147/2018
іменем України
22 червня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Гуренко М.О.
з участю: секретаря - Лисенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (місце проживання: 64309, Харківська область, місто Ізюм, вулиця Приладобудівників, будинок 164-б), заінтересована особа: Ізюмський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (місцезнаходження: 64302, Харківська область, місто Ізюм, проспект Незалежності, будинок 64-В) про встановлення факту народження дитини,
21 червня 2018 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту народження дитини в певний час, посилаючись на те, що 18 грудня 2017 року народила дівчинку.
19 грудня 2017 року заявнику було видано лікарське свідоцтво про народження № 2116 Донецьким республіканським центром охорони материнства та дитинства.
11 січня 2018 року було видано свідоцтво про народження № 052488 Будьонівським відділом запису актів цивільного стану м. Донецька.
Оскільки ОСОБА_1 народила дитину в окремому районі Донецької області, що визнано тимчасово окупованою територією, вона не має можливості зареєструвати народження дитини на території України.
ОСОБА_1 звернулася до Ізюмського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про видачу свідоцтва про народження дитини жіночої статі, народженої 18 грудня 2017 року у ОСОБА_1, але вих. № 1369/15.7-04-04 від 21.06.2018 року ОСОБА_1 було проінформовано про неможливість видачі свідоцтва про народження.
Встановлення факту народження дитини ОСОБА_1 є необхідним для державної реєстрації народження.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, на заявлених вимогах наполягає.
Ізюмський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області надав до суду заяву, в якій заяву визнають, з заявленими вимогами згодні.
Дослідивши докази по справі, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав:
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як вбачається із лікарського свідоцтва про народження № 2116, виданого Донецьким республіканським центром охорони материнства та дитинства 19 грудня 2017 року, та свідоцтва про народження № 052488, виданого Будьонівським відділом запису актів цивільного стану м. Донецька, які знаходяться в окремих районах Донецької та Луганської областей, що визначені тимчасово окупованими територіями і на яких запроваджено особливий порядок місцевого самоврядування, ОСОБА_1 18 грудня 2017 року народила дівчинку, вагою 2700 грам, на тимчасово окупованій території України у м. Донецьк, Україна.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 СК України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ст. 7 Закону України «Про громадянство України», особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до Додатку 1 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» із змінами, м. Донецькобласті віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вказане розпорядження набрало чинності 07.11.2014 року.
Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації народження дитини.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
На сьогоднішній час свідоцтво про народження видане органом, який діє поза межами Конституції та законодавства України та не визнається на території України. Медичне свідоцтво про народження, видане медичними закладами тимчасово окупованої території, не є підставою для реєстрації народження на території України.
Відповідно до ст. 317 ч.1, ч.2 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України (п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України).
З огляду на викладене, суд вважає, що дійсно для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди, тому суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявнику свідоцтво про народження його доньки, виданого державним органом України.
Керуючись ст.ст.10, 12,13,18, 89, 259,260, 263,273,315-317 ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: 64309, Харківська область, місто Ізюм, вулиця Приладобудівників, будинок 164-б) - задовольнити.
Встановити факт народження у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, дитини - жіночої статі, живонародженої, дата народження - 18 грудня 2017 року, місце народження - місто Донецьк області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий суддя М.О. Гуренко