Справа № 640/5252/18
н/п 2/640/1810/18
14 червня 2018 року
Київський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Нев'ядомського Д.В.
при секретарі Гончарові О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості « ПІВДЕНДІПРОШАХТ»про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника, -
03 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість з заробітної плати у розмірі 35209,01 гривень та середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з 27.02.2018 року, виходячи з розміру середньоденного заробітку 356 гривень 63 копійки.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що з 31 липня 1980 року на підставі Наказу № 140 К від 31.07.1980 року позивач працював у Державному підприємстві «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «ПІВДЕНДІПРОШАХТ» на посаді бухгалтера. Наказом № 19К від 27 лютого 2018 року ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади на підставі п.1 ст.38 КЗпП України. При звільненні позивачу не було виплачено заробітну плату заборгованість за підприємством з липня 2017 року до моменту звільнення у сумі 35209,01 грн. З моменту звільнення та по теперішній час позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням провести повний розрахунок, проте по теперішній час коштів позивач не отримав, що і стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.
Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити .
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав відзив на позовну заяву, зазначив , що позивачем не зазначено перелік доказів, якими вона обґрунтовує обставини.До позовної заяви не надано доказів фактичних обставин щодо нарахування заробітної плати первинних довідок та розрахункових відомостей з нарахування заробітної плати, що мають відповідати вимогам чинного законодавства про бух. облік та фінансову звітність в Україні; Первинних документів про фактично відпрацьований час та обсяги виконаний робіт відповідно до законодавства України про працю;Первинних документів щодо наявності коштів на підприємстві та джерел фінансування станом на заявленим період, виданих з дотримання вимог законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та на підставі затвердженої фінансової звітності підприємства, у зв»язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі .
Вивчивши позовну заяву, вислухавши позивача, дослідивши надані сторонами докази та відзив відповідача , суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі Наказу № 140 К від 31.07.1980 року позивач працювала у Державному підприємстві «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «ПІВДЕНДІПРОШАХТ» на посаді бухгалтера. Наказом № 19К від 27 лютого 20178 року ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади на підставі п.1 ст.38 КЗпП України.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Однак, як встановлено судом, остаточний розрахунок з ОСОБА_1 при звільненні зроблений не був, в тому числі не виплачена заборгованість по заробітній платі у розмірі 35209 гривень 01 копійка .
Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до довідки заборгованість по заробітній платі за підприємством з липня 2017 року до моменту звільнення у сумі 35209,01 грн
Згідно з довідкою ДП «Південдіпрошахт» від 21.02.2018 року, зробленою відповідачем згідно з п. 2 Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року, середньоденна заробітна плата позивача за останні два місяці перед звільненням складає 356 грн. 63 коп.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» N 13 від 24.12.1999, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Оскільки позивач був звільнений 27.02.2018 року, а повний розрахунок з ним не проведено як при звільненні так, і на день винесення цього рішення, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 27.02.2018 року по 14.06.2018 року включно (день постановлення рішення суду) за 74 робочих днів.
Судом враховано, що між сторонами відсутній спір про розміри належних звільненому позивачу суми заробітної плати згідно зі ст. 116 КЗпП України.
Тяжке фінансове положення підприємства не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов'язку сплатити зазначені кошти позивачу.
На підставі викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість з заробітної плати у розмірі 35209,01 гривень та середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 7, 10, 76, 141, 244-245, 259 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 ( місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості « ПІВДЕНДІПРОШАХТ» (місце знаходження м.Харків вул. Пушкінська буд. 5 ) про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості « ПІВДЕНДІПРОШАХТ» (місце знаходження м.Харків вул. Пушкінська буд. 5 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заробітну плату у розмірі 35209,01 (тридцять п»ять тисяч двісті дев»ять гривень одну копійку ) та середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з 27.02.2018 року по 14.06.2018 року у сумі 26390, 62 ( двадцять шість тисяч триста дев»яносто гривень шістдесят дві копійки ) з утриманням при їх виплаті передбачених законом податків та обов'язкових платежів.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості « ПІВДЕНДІПРОШАХТ» (місце знаходження м.Харків вул. Пушкінська буд. 5 ) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 ( сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 21.06.2018 року.
Суддя Д.В. Нев'ядомський