Справа № 2-517/10
Іменем України
"04" жовтня 2010 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі:
головуючого судді Горуц P.O.
при секретарі Костенюк М.Я.
з участю позивача ОСОБА_1
з участю відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Підгайці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про знесення огорожі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про знесення огорожі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 змінені позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що між його та земельною ділянкою відповідача, ним на межі було встановлено огорожу, поточний ремонт якої він не проводив із 1997 року і по даний час. В серпні 2007 року відповідачем на своїй земельній ділянці із оцинкованих листів бляхи було поставлено огорожу довжиною 40 метрів, висотою 2 метри, на відстані 10 см. від встановленої ним огорожі. Дана огорожа спричиняє йому ряд незручностей, а саме затінює земельну ділянку, що впливає на ріст домашніх (овочевих) культур. Бляха з якої зроблено огорожу, нагрівається, від цього сохнуть культури і як наслідок поганий урожай, а також від цієї спеки (весною, літом, осінню) на земельній ділянці неможливо працювати, немає чим дихати. Оцинкована бляха при нагріванні виділяє хімічні отруйні речовини, які шкодять здоров'ю. Від вказаної огорожі погіршується екологічна ситуація і природні якості його земельної ділянки. Доли падає дощ, або. на дворі вітер, то бляха спричиняє шум, що впливає на його нервову систему і спричиняє погіршення стану здоров'я. Крім цього, така огорожа затримує сніг, який лежить по всій його земельній ділянці і довго не сходить, земля набирає багато вологи, а тому весною потрібно довго чекати, щоб земля трохи підсохла, внаслідок чого овочеві культури висіваються із запізненням, що теж впливає на урожай.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що в 2007 році ними було встановлено огорожу на своїй земельній ділянці із оцинкованих листів бляхи (металопрофілю), висота якої становить 2 м. Дану огорожу вони змушені були поставити, оскільки позивач постійно кричав, що їхня домашня птиця, перелазить через встановлену ним огорожу (із дерев'яних штахет і арматури) та заважає йому. Встановлена ними огорожа жодним чином не завдає будь-якої шкоди здоров'ю позивача та членам його сім'ї, а також не затінює земельної ділянки ОСОБА_1, не погіршує її природних якостей, негативно не впливає на вирощування овочевих культур, не виділяє хімічних отруйних речовин, не спричиняє шумового забруднення чи іншого неприпустимого впливу, який не дозволяє позивачу, як землекористувачу сусідньої земельної ділянки використовувати її за цільовим призначенням. Позивачу спочатку заважала відсутність у них огорожі, а тепер її наявність.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що відповідачка є його рідною сестрою. Він часто буває у ОСОБА_2 в дома і чув, як сам позшвач дав свою усну згоду на встановлення сестрою, огорожі висотою 2 м. В ОСОБА_1 теж стоїть огорожа із оцинкованої бляхи, але ця огорожа йому не шкодить, а шкодить лише огорожа відповідачки.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що є чоловіком відповідачки. Перед встановленням огорожі вони погоджували із ОСОБА_1 встановлення огорожі і тоді останній говорив, що можна ставити огорожу висотою хоч 3 м. Ними поставлена огорожа висотою 2 м., щоб домашня птиця не перелазила на подвір'я позивача.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що працює головним державним інспектором відділу контролю забудови центрального регіону області в Підгаєцькому районі. ОСОБА_1 неодноразово звертався із скаргами в Підгаєцьку РДА з питання встановлення огорожі відповідачкою. ЇЇ включали в склад комісії, яка проводила обстеження з вказаних питань. В січні поточного року теж була'створена така комісія по розгляду звернення ОСОБА_1 За результатами проведених обстежень комісією складались акти. Діючим законодавством на даний час не врегульовано питання щодо будівництва огорож, а також це не врегульовано місцевими правилами забудови, які відсутні.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
У відповідності із ч.1 ст.11 ЦПК. України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що між земельними ділянками сторін у справі, позивачем ОСОБА_1 в 3980 році було встановлено дерев'яний паркан із штахет, якийгна день розгляду справи в суді, частково замінений останнім на металевий (із кутника та арматури).
В даний час сусідні земельні ділянки позивача та відповідача відокремлені двома огорожами, а саме: частково дерев'яною і металевою, що встановлена позивачем на межі і є власністю останнього, а також огорожею із бляхи (гофрованої), що встановлена відповідачем на своїй земельній ділянці і є її власністю, що також визнано в судовому засіданні самими сторонами.
Встановлено, що питання законності встановлення металевої огорожі відповідачкою за зверненням позивача, неодноразово було предметом розгляду різних комісій та органів, якими не було виявлено порушень прав позивача ОСОБА_1
З акту від 08.08.2007 року складеного комісією в складі головного спеціаліста-юрисконсульта відділу міських земель, контрольної та організаційно-методичної роботи Підгаєцького районного відділу земельних ресурсів, головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури та ЖКГ РДА, начальника районної інспекції ДАБК, Сільцівського сільського голови, в присутності громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вбачається, що між присадибними земельними ділянками сторін встановлено дві огорожі: перша огорожа встановлена громадянином ОСОБА_1 на межі земельних ділянок та складається із дерев'яної і металевої частин; друга металева огорожа встановлена ОСОБА_4 на відстані 10 см. від бетону першої огорожі. В п.З вказаного акту, зазначено, що визначити правомірність встановлення огорожі відповідно до вимог земельного законодавства та архітектурно-будівельних норм неможливо, оскільки в жодному земельному законодавчому акті та архітектурно-будівельних нормах не вказані вимоги до встановлення огорож, які розмежовують земельні ділянки громадян.
15 січня 2010 року по розгляду звернення позивача ОСОБА_1-М., розпорядженням голови Підгаєцької РДА від 13.01.2010 року №8, було створено комісію, якою встановлено:
- Огорожа суміжного землекористувача - ОСОБА_2, висотою 2 м., з оцинкованих листів бляхи (металопрофілю) встановлена на її власній присадибній ділянці, відступивши від спільної межі та огорожі ОСОБА_1, яка перебуває у незадовільному стані, близько 20 см. Зовнішні ознаки вказують, що дана огорожа належить ОСОБА_2 і є її власністю, тому щодо неї не поширюється правило спільного використання межових споруд, зазначене в ст.108 ЗК України.
- За результатами візуального обстеження неможливо встановити рівень затінення, шумового забруднення та неприпустимого впливу, ще спричинений -безпосередньо даною огорожею, який створює незручності та не дозволяє ОСОБА_1 використовувати присадибну ділянку за її цільовим призначенням.
- На час влаштування ОСОБА_2 огорожі між її земельною ділянко та земельною ділянкою ОСОБА_1, питання будівництва огорож між індивідуальними будинковблодіннями місцевими правилами забудови не врегульовано.
Встановлено, що на день розгляду справи в суді не затверджене місцевих правил забудови в с. Сільце Підгаєцького району, а також в м. Підгайці, зокрема щодо улаштування огорож, що підтверджується відповіддю Сільцівської сільської ради Підгаєцького району та Підгаєцької міської ради відповідно за №321 від 29.09.2010 року та №362 від 29.09.2010 року.
Згідно ч.8 ст.8 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить iз загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до п.2 Вказівок по проектуванню огорож майданчиків і ділянок підприємств, будівель і споруд СН 441-72 затверджених постановою Держбуд. СССРвід 26 травня 1972 року №99, висота огорожі повинна бути не більше 2 м.
Виходячи із змісту ч.1 ст.103 ЗК України, власники землі землекористувачі мають право при використанні земельних ділянок заподіювати деяких незручностей сусіднім власникам і землекористувачам, не відшкодовуючи їм збитки, заподіяні такими незручностями, але таких незручностей має бути якомога менше.
ч.2 ст.103 ЗК України, визначає межі допустимого негативного впливу на сусідню земельну ділянку шляхом накладення заборони неприпустимо впливати на неї. Під неприпустимим впливом, слід розуміти такий вплив на сусідню земельну ділянку, за якого власники і землекористувачі сусідніх земельних ділянок втрачають можливість використовувати земельні ділянки за їх цільовим призначенням.
Судом не здобуто, а позивачем не представлено будь-яких доказів, які б свідчили, що дії відповідача не відповідають умові заподіяння якнайменше незручностей сусідньому землекористувачу ОСОБА_1 та спричиняють неприпустимий вплив на земельну ділянку позивача, за якого останній втратив можливість використовувати її за цільовим призначенням.
Твердження позивача ОСОБА_1 про те, що огорожею відповідача спричиняється шкода його здоров'ю, а також негативний вплив на його земельну ділянку, суд до уваги не приймає, оцінюючи їх критично, оскільки такі обставини в судовому засіданні не доведено позивачем.
Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 8 вересня 2010 року складений головним державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Підгаєцькому районі Тернопільської області, у якому, зазначено, що ОСОБА_2 вказано привести огорожу до відповідності норм, які б унеможливлювали затінення присадибної земельної ділянки ОСОБА_1, не може оцінюватись судом, як порушення із боку відповідача порядку улаштування огорожі та порушення цим самим прав позивача, оскільки із самого ж акту вбачається, що вирішення спірного питання встановлення .огорожі, не входить в компетенцію державної земельної інспекції.
За наведених вище обставин, суд прийшов до переконання, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 103, 104, 158 ЗК України, Вказівками по проектуванню огорож майданчиків і ділянок підприємств, будГвель і споруд СН 441-72, затвердженими постановою Держбуд. СССР від 26 травня 1972 року №99, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про знесення огорожі - відмовити за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: ОСОБА_6