Справа № 598/422/18
провадження № 2-а/598/22/2018
"30" травня 2018 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Щербатої Г.Р.
секретаря Довбуш М.Ю.
розглянувши в місті Збаражі в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії БР № 490699 від 17.03.2018 року та закриття провадження у справі. Посилається на те, що згідно оскаржуваної постанови його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпроАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн., за те, що він 17.03.2018 року о 12 год. 00 хвилин на 141 кілометрі автодороги Н-22 керуючи транспортним засобом «Дачія» номерний знак НОМЕР_1, порушив вимогу дорожнього знаку «Обгін заборонений», а саме здійснив обгін в зоні дії даного дорожнього знаку, чим порушив п.3.15 ПДР України. Позивач вважає, що постанова підлягає скасуванню, оскільки він на 141 кілометрі автомобільної дороги не вчиняв правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності. На підставі власних переконань працівник поліції ОСОБА_3О, вважаючи, що нібито був факт обгону в зоні дії дорожнього знаку «Обгін заборонений», незважаючи на неодноразові заперечення про вчинення правопорушення, виніс постанову притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпроАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак від нього на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому зазначив, що постанова про адміністративне правопорушення винесена у відповідності до норм КУпАП, оскільки вважає, що усі твердження позивача спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та вважаються такими, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду даного адміністративного позову, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Згідно ст. 254 КУпроАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст.256 КУпроАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено, що згідно постанови про адміністративне правопорушення серії БР № 490699 від 17.03.2018 року ОСОБА_1 17.03.2018 року о 12 год. 00 хвилин на 141 кілометрі автодороги Н-22 керуючи транспортним засобом «Дачія» номерний знак НОМЕР_1, порушив вимогу дорожнього знаку «Обгін заборонений», а саме здійснив обгін в зоні дії даного дорожнього знаку, чим порушив п.3.15 ПДР України, за що притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпроАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.
Як вбачається із змісту позовної заяви позивач зазначив, що він керував належним йому транспортним засобом, однак не здійснював обгін в зоні дії дорожнього знаку «Обгін заборонений». Незважаючи на неодноразові заперечення про вчинення правопорушення, інспектор поліції не ознайомив його із доказами правопорушення, а виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Долученим до відзиву відеоматеріалом з нагрудної камери поліцейського, що досліджений судом, не підтверджують обставини викладені в оскаржуваній постанові. Зокрема, з відеоматеріалу встановлено, що працівник поліції показує позивачу відео на планшеті, що на відеозаписі не відображено. Будь-які інші докази, які б стверджували факт вчинення правопорушення та порушення ПДР України відповідачем суду не надано. Із відеоматеріалів вбачається, що водій ОСОБА_1 заперечує факт вчинення правопорушення, не встановлені свідки та інші обставини правопорушення, не дана оцінка та не спростовані заперечення свідків, що були в автомобілі ОСОБА_1 та давали пояснення зафіксовані відеозаписом. Крім того, працівник поліції під час винесення постанови стверджує, що є докази вчинення правопорушення зафіксовані на планшеті, однак суду такі докази не надані.
Для спростування доводів позову і підтвердження вини позивача відповідач жодних належних і достовірних доказів визначених законом суду не надав.
Проаналізувавши докази по даній справі, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова серії БР № 490699 від 17.03.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпроАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки доказів про порушення ОСОБА_1 п.3.15 ПДР та вчинення ним правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпроАП органом поліції суду не представлено, як і не надано доказів щодо перевірки та спростування обставин, зазначених ОСОБА_1 у поданому позові.
Керуючись ст.247, ст.251, 258, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257,271, 286 КАС України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БР № 490699 від 17.03.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпроАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. скасувати, а провадження у справі закрити.
Дане рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Збаразький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому дане рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Г.Р. Щербата