621/2789/17
2/621/328/18
22 червня 2018 року м. Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Бібік О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, про забезпечення позову,
21.06.2018 до канцелярії суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на наступне майно:
житловий будинок загальною площею 179,8 кв.м, житловою площею 87,8 кв.м, який складається з літ. А-2 та споруди, огорожі № 1, ворота № 2, хвіртка № 3, ворота № 4, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,1 га, кадастровий номер 6321710100:01:011:0069, за адресою: м. Зміїв, вул. Українська, 27. Оціночеа вартість якого складає 1627565,00 грн, без урахування вартості земельної ділянки;
квартиру, загальною площею 36,00 кв.м, житловою площею 17,3 кв.м, розташованою за адресою: АДРЕСА_1;
житловий будинок загальною площею 55,8 кв.м, житлоовю площею 37,9 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 2500 кв.м по вул. Верхня Новоселівка в с. Соколово Зміївського району Харківської області;
прибудову до нежитлової будівлі, загальною площею 10,3 кв.м, розташованою за адресою: м. Зміїв Харківської області, вул. Покровська, 21-а.
В обґрунтування заяви зазначила, що зазначене майно придбане у шлюбі та зареєстроване на ім"я відповідача ОСОБА_3
Враховуючи, що ОСОБА_3 на власний розсуд має реальну можливість розпорядитися належним йому майном, вказана обставина зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
За наслідками розгляду відповідних матеріалів, суд дійшов наступних висновків.
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна, придбаного у шлюбі.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Позивачем доведено факт виведення відповідачем з оформленням права на третіх осіб, майна, набутого в період шлюбу із режиму спільної сумісної власності у спосіб відчуження автомобіля Toyota Land Cruiser 200, державний номер НОМЕР_1, 2015 року випуску, без згоди дружини.
Вказана дія відповідача може призвести до невиконання рішення суду.
Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі та заявлений позивачем захід забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно, є взаємопов'язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідачі зможуть здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.
При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідачів на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.
Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходом забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно) та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на нерухоме майно.
Керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на:
житловий будинок загальною площею 179,8 кв.м, житловою площею 87,8 кв.м, який складається з літ. А-2 та споруди, огорожі № 1, ворота № 2, хвіртка № 3, ворота № 4, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,1 га, кадастровий номер 6321710100:01:011:0069, за адресою: м. Зміїв, вул. Українська, 27. Оціночеа вартість якого складає 1627565,00 грн, без урахування вартості земельної ділянки;
квартиру, загальною площею 36,00 кв.м, житловою площею 17,3 кв.м, розташованою за адресою: АДРЕСА_1;
житловий будинок загальною площею 55,8 кв.м, житлоовю площею 37,9 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 2500 кв.м по вул. Верхня Новоселівка в с. Соколово Зміївського району Харківської області;
прибудову до нежитлової будівлі, загальною площею 10,3 кв.м, розташованою за адресою: м. Зміїв Харківської області, вул. Покровська, 21-а.
Дані стягувача: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка АДРЕСА_2.
Дані боржника: ОСОБА_3 Васильвоч, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець м. Зміїв Харківської області, вул. пролетарське шосеАДРЕСА_3.
Відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред'явлення до виконання ухвали - один рік.
Копію ухвали направити для виконання до відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, та державному реєстратору речових прав на нерухоме майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Копію ухвали направити сторонам та уповноваженим органам для виконання.
Суддя -