справа № 492/693/18
Іменем України
20 червня 2018 року м.Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Арциз Одеської області обвинувальний акт з угодою про примирення між потерпілим та підозрюваним у кримінальному провадженні відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Веселий Кут Арцизького району Одеської області, громадянина України, росіянина, з неповною середньою освітою, неодруженого, працюючого різноробочим Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
- 20.01.2014р. Арцизьким районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробувальним строком на два роки із застосуванням ст. 76 КК України;
- 23.06.2014р. Арцизьким районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі;
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
встановив:
12 березня 2018 року, у денний час доби, більш точного часу в ході судового слідства встановити не представилося можливим,ОСОБА_5 , перебуваючи у кімнаті, розташованій у будинку АДРЕСА_1 , керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю власника, шляхом вільного доступу викрав з зазначеної вище кімнати велосипед марки «Десна», зеленого кольору, б/в, вартістю 880,00 грн., який належить на праві приватної власності потерпілому ОСОБА_4 , чим завдав останньому майнову шкоду на вказану суму, після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення.
18 травня 2018 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 укладена угода про примирення, відповідно до вимог ст. 471 КПК України, та разом з обвинувальним актом направлена до суду.
Згідно даної угоди потерпілий ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести підозрюваний ОСОБА_5 , а саме у вигляді позбавлення волі строком на три роки із застосуванням до нього дію ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України та отримана згода підозрюваного на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим також може бути укладена у провадженні щодо злочинів середньої тяжкості.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, не заперечував проти затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Потерпілий ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що угода про примирення укладена добровільно, підозрюваний повністю відшкодував завдану шкоду; цілком розуміє наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України; наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України та просив суд укладену угоду між ним та підозрюваним про примирення затвердити.
Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заявив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України; наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України. Просив вищевказану угоду про примирення затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.
Заслухавши прокурора, потерпілого та обвинуваченого, які просили затвердити угоду про примирення, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК України, суд встановив, що угода про примирення укладена у кримінальному провадженні щодо злочину середньої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана інтересам потерпілого ОСОБА_4 ; умови угоди не суперечать вимогам КПК України; наявні фактичні підстави для визнання винуватості; узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Судом також встановлено, що санкцією ч. 2 ст. 185 КК України передбачене покарання, у тому числі у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені йому п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також, судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженої ним та потерпілим міри та виду покарання. Характер взятих обвинуваченим ОСОБА_5 на себе за угодою зобов'язань свідчить про можливість їх виконання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирати.
В силу ч. 2 ст. 124 КПК України на користь держави підлягають стягненню з ОСОБА_5 процесуальні витрати на залучення експерта, який проводив судову товарознавчу експертизу у наявному кримінальному провадженні у розмірі 1144,00 грн.
Суд не вирішує питання про речові докази у справі в силу ч. 9 ст. 100 КПК України, так як речові докази суду не надавались, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для вирішення питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 314, 369-371, 373, 374, 394, 468, 469, 473-476 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення від 18 травня 2018 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 18 травня 2018 року покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки.
В силу ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 20 червня 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 00 копійок.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом Одеської області.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя
Арцизького районного суду ОСОБА_1