Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-кп/781/373/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
21.06.2018 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому об'єднані кримінальні провадження № 12017120020007752 від 05.07.2017 року та № 12017120020007702 від 05.07.2017 року за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 квітня 2018 року.
Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Підгайці, Кіровоградського району Кіровоградської області, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, який не працює, без місця реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:04 грудня 2017 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 75 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,
визнаний винуватим та засуджений:
за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;
за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
Постановлено даний вирок виконувати окремо від вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 грудня 2017 року.
Обрано запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою. Постановлено строк відбування покарання рахувати з 03 квітня 2018 року.
Кримінальне провадження розглянуто за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за наступних обставин.
Так, 04 липня 2017 року близько 00 год. 20 хв. ОСОБА_7 , знаходився біля намету, розташованого на площі Героїв Майдану за адресою: м. Кропивницький вул. В.Чміленка, 80, де під час спілкування з потерпілим ОСОБА_9 , з яким познайомився у цей вечір, побачив у нього мобільний телефон «Samsung GТ-S5302». В цей момент у ОСОБА_7 виник умисел на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_9 шляхом обману. З метою його реалізації, ОСОБА_7 , діючи умисно та цілеспрямовано, повторно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, попросив у ОСОБА_9 належний йому мобільний телефон під приводом послухати музику.
Потерпілий ОСОБА_9 , не усвідомлюючи дійсних намірів ОСОБА_7 , довіряючи йому, добровільно передав останньому свій телефон марки «Samsung GТ-S5302», вартістю 500 грн. 00 коп., з сім картами мобільних операторів «Life» та «Vodafone», які матеріальної цінності для потерпілого не становлять.
Після отримання від потерпілого мобільного телефону, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 500 грн. 00 коп.
Крім того, 04 липня 2017 року о 03 год. 30 хв. ОСОБА_7 разом із потерпілою ОСОБА_10 перебував на вул. Кропивницького у м. Кропивницькому, в цей час у нього виник намір на таємне викрадення чужого майна.З метою його реалізації, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, переслідуючи мету наживи, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_10 за ним не спостерігає, таємно викрав з сумки потерпілої гроші в сумі 1 500 грн. 00 коп.
З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 1 500 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 не оспорюючи фактичних обставин справи, юридичну кваліфікацію дій та доведеності вини ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції змінити, зарахувати в строк покарання, строк попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі - з 17 листопада 2017 року по день набрання вироком законної сили та звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Обгрунтовує свої вимоги тим, що обвинувачений ОСОБА_7 перебуває під вартою з 17 листопада 2017 року відповідно до ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто обвинувачений ОСОБА_7 перебуває під вартою в умовах попереднього ув'язнення.
Таким чином, у строк призначеного ОСОБА_7 покарання має бути врахований строк попереднього ув'язнення з 17 листопада 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Також посилається на те, що судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому не враховано, що він під час досудового слідства та судового розгляду кримінального провадження вину визнав у повному обсязі, активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, має міцні соціальні зв'язки. Потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 матеріальних та моральних претензій не мають. Обтяжуючих обставин не встановлено.
За таких обставин, місцевим судом призначено ОСОБА_7 покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок своєї суворості.
Обвинувачений ОСОБА_7 просить застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році», оскільки він відбув більше однієї чверті призначеного строку покарання.
Заслухавши суддю - доповідача, захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляції, перевіривши матеріали кримінального провадження, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін, з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, крім визнання ним винуватості, підтверджені зібраними доказами, що містяться у матеріалах кримінального провадження, які досліджені у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України і в апеляційній скарзі не заперечуються.
Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК Українисторонами кримінального провадження не оспорюється.
При розгляді доводів апеляційної скарги колегія суддів відповідно до ст. 404 КПК України виходить із фактичних обставин провадження, встановлених судом першої інстанції.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції призначено з дотриманням вимог ст. ст. 50, 65 КК України в межах санкцій ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, за які його засуджено.
Характеризуючи особу обвинуваченого, суд правильно вказав, що ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується посередньо, вчинив корисливі злочини середньої тяжкості, раніше судимий, неодружений, є особою без постійного місця реєстрації, не працює, на обліках в КЗ «Кіровоградська обласна психіатрична» лікарня та КЗ «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває (т.2 а.к.п.107-111).
Згідно досудової доповіді від 10.01.2018 року орган пробації прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (т.2 а.к.п.78-80).
Обставиною, що пом'якшує покарання обгрунтовано визнано щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання відсутні.
Враховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та призначив покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначив ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
Під час апеляційного розгляду, обвинувачений ОСОБА_7 відмовився від клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році», тому колегія суддів в цій частині доводи сторони захисту не перевіряє.
Доводи апеляційної скарги щодо призначення судом першої інстанції занадто суворого покарання, не заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому, в повній мірі враховано всі обставини на які посилається сторона захисту.
Зокрема місцевим судом правильно враховано що ОСОБА_7 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів середньої тяжкості, не бажає стати на шлях виправлення, залишається особою небезпечною для суспільства. Відповідно до висновку досудової доповіді органу пробації від 10.01.2018 року, виправлення ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування щодо обвинуваченого більш м'якого покарання.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_7 не зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення, не ґрунтуються на законі, оскільки, у даному кримінальному провадженні, щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою не обирався.
При цьому, попереднє ув'язнення на яке посилається захисник, було застосовано до обвинуваченого, в межах іншого кримінального провадження, за яким 04 грудня 2017 року стосовно ОСОБА_7 постановлено вирок (т.2 а.к.п.112-117).
Разом з цим, вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 квітня 2018 року, постановлено даний вирок виконувати окремо від вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 грудня 2017 року.
Отже, оскільки у даному кримінальному провадженні, яке переглядається апеляційним судом, ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою не обирався, попереднє ув'язнення було застосовано до обвинуваченого в межах іншого кримінального провадження вирок по якому виконується окремо, строк попереднього ув'язнення у строк покарання не зараховується.
Істотних порушень норм кримінального та кримінального процесуального закону які б могли стати підставою для скасування або зміни вироку суду, апеляційним судом не встановлено.
На підставі викладеного, оскільки доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 квітня 2018 року, стосовно ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання її копії.
Судді: підписи.
Згідно з оригіналом:
Суддя Апеляційного суду
Кіровоградської області ОСОБА_2