Справа № 401/1449/18
№ 1-кс/401/363/18
"22" червня 2018 р. Слідчий суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,
За участю: - секретаря - ОСОБА_2
- прокурора - ОСОБА_3 ;
- слідчого - ОСОБА_4 ;
- захисника - ОСОБА_5
- підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області клопотання слідчого СВ Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кременчук Полтавської області, у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 4 ст. 190 КК України,-
До суду надійшло клопотання слідчого СВ Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 4, ст. 190 КК України, ОСОБА_6 .
Обгрунтовуючи своє клопотання слідчий посилається на те що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120270001084 від 16.06.2018 року внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, який вчинено підозрюваним ОСОБА_6 , за таких обставин.
На початку червня 2018 року, точної дати в ході досудового слідства не встановлено, в ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом вчинення шахрайських дій, виник злочинний умисел направлений на заволодіння харчовою продукцією - маслом солодковершковим «Селянське ДСТУ 4399:2005», що належить колективному підприємству « Медея».
В подальшому, 15.06.2018 року в денний час, ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, як спосіб введення в оману власника майна щодо законності своїх дій, винайняв у тимчасове користування приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
В цей же день, а саме 15.06.2018 року, в денний час, ОСОБА_6 , діючи згідно свого злочинного умислу, навмисно, використовуючи засоби мобільного зв'язку, ввів в оману водія транспортного засобу ОСОБА_7 , який транспортував харчову продукцією масло солодковершкове «Селянське ДСТУ 4399:2005» з м. Нова Ушиця Хмельницької області до м. Полтава, повідомив останньому неправдиву інформацію, щодо необхідності розвантаження вказаної продукції, загальною вагою 20 т., до орендованого ним приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
У свою чергу, 15.06.2018 року близько 21 години водій транспортного засобу ОСОБА_7 , будучи введеним в оману, доставив 20 т. харчової продукції, а саме масла солодковершкового «Селянське ДСТУ 4399:2005» за адресою: Кіровоградська область м. Світловодськ вул. Єгорова, 77 де транспортний засіб за вказівкою ОСОБА_6 був розвантажений.
У такий спосіб, ОСОБА_6 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, заздалегідь не маючи на меті провести розрахунок за одержані товарно-матеріальні цінності чи їх повернення власнику, шляхом обману незаконно заволодів харчовою продукцією, а саме маслом солодковершковим «Селянське ДСТУ 4399:2005» вагою 20 тон, загальною вартістю 1980000 гривень.
Після чого, ОСОБА_6 незаконно заволодівши у такий спосіб харчовою продукцією, а саме маслом солодковершковим «Селянське ДСТУ 4399:2005», розпорядився нею на власний розсуд, чим спричинив колективному підприємству «Медея» матеріальну шкоду на загальну суму 1980000 гривень.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали заявлене клопотання, просять суд його задовольнити.
Слідчий у судовому засіданні зазначив про наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 2, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного посилається на необхідність запобігання можливості: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які були очевидцями вказаного злочину, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просить обрати підозрюваному такий суворий запобіжний захід, з огляду на наявність ризиків про які зазначає слідчий.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні просив не застосовувати до нього такий суворий запобіжний захід як тримання під вартою.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечив проти обрання судом такого суворого виду запобіжного заходу, оскільки вважає, що з огляду на особу його підзахисного, його поведінку після вчинення злочину, часткове відшкодування шкоди потерпілому, а також наявність у нього малолітньої дитини, його належна процесуальна поведінка може бути забезпечена менш суворим запобіжним заходом, а саме домашнім арештом.
Частиною1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя , суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні було встановлено, що органом досудового розслідування розпочате кримінальне провадження № 12018120270001084 внесене до ЄРДР 16.06.2018 року, за ознаками злочину, відповідальність за який передбачена ч. 4 ст. 190 КК України, що був вчинений за вказаних обставин.
18 червня 2018 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчинені злочину відповідальність за який передбачена ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України, термін «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У судовому засіданні були досліджені зібрані на даний час досудовим слідством доказами докази які свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення злочину, відповідальність за який передбачена ч. 4 ст. 190 КК України, а саме:
витяг з ЄРДР з якого вбачається що 16.06.2018 року ОСОБА_8 повідомила про вчинений злочин, а саме заволодіння продукцією, а саме маслом солодко вершковим, яке належить колективному підприємству «Медея», протоколом огляду місця події від 16.06.2018 року складського приміщення, протоколом огляду місця події від 16.06.2018 року проїзної частини вулиці Котовського, що у селі Садки Кременчуцького району Полтавської області, протоколом про прийняття заяви про злочин від 16.06.2018 року з якого вбачається, що ОСОБА_8 просить встановити та притягнути до кримінальної відповідальності осіб, які 16.06. 2018 року близько 23години 30 хвилин заволоділи належною їй продукцією; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 18.06.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 18 червня 2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 18 червня 2018 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 18.06.2018 року та довідкою до нього, якими зафіксовано, що свідок ОСОБА_9 на фотознімку під № 11 впізнав ОСОБА_6 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 18 червня 2018 року, яким зафіксовано, що він зізнався у вчиненому злочині та детально розповів про обставини за яких було вчинено даний злочин; матеріалами, які документально підтверджують вартість майна, яким заволодів підозрюваний.
Разом із цим на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Враховуючи обставини справи прихожу до висновку про те, що ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який санкцією ч. 4 ст. 190 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.
Підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кременчук Полтавської області, українець, громадянин України, із середньою освітою, працює за цивільно-правовою угодою від 14 червня 2018 року, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання батьків, а фактично проживає разом з дружиною та неповнолітнім сином за адресою: АДРЕСА_3 , є особою, що в силу ст. 89 КК України не має судимості.
Зі слів підозрюваного має задовільний стан здоров'я. На обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Відомостей дотримання підозрюваним умов застосованих відносно нього запобіжних заходів раніше сторонами кримінального провадження надано не було. Також сторонами кримінального провадження не було надано доказів щодо скоєння підозрюваним інших злочинів.
Обгрунтовуючи своє клопотання про обрання виняткового запобіжного заходу слідчий вказує про наявність ризиків передбачених п.п. 1,2,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; ) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Разом з тим не надає суду доказів того, на чому грунтується його твердження про можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки матеріалами справи підтверджується, що підозрюваний має місце реєстрації та місце проживання, співпрацює з органами досудового, підтвердив свою причетність до вчиненого злочину, розповів про деталі його вчинення та звернувся зі щирим каяттям.
Крім цього слідчим не доведено де саме знаходяться речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які може знищити, сховати або спотворити підозрюваний.
Слідчий також не надав будь-яких належних та допустимих доказів того, яким чином підозрюваний може впливати на свідків, які є його знайомими та дали свідчення, які не суперечать тим фактам, що повідомив підозрюваний та потерпілого, яким є юридична особа колективне підприємство «Медея».
Отже, посилання слідчим на зазначені ризики та не подання ним належних та допустимих доказів на їх підтвердження розцінюється слідчим суддею як припущення слідчого, яке підтримав прокурор.
Водночас посилання слідчого на існування такого ризику як можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення є обґрунтованим з огляду на те, що підозрюваний раніше вчиняв кримінальне правопорушення йому відома інформація, щодо транспортування товарів територією України, він схильний переконливо подавати неправдиву інформації та входити у довіру до інших осіб, а тому зазначену інформацію та навички може використати та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином вважаю доведеним існування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Проте, вважаю що під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не доведено, обставини, передбачених пунктом 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, який вважається доведеним, а саме слідчий обмежився лише переліком законодавчих підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи що є порушенням вимог п. 4, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також підтверджено рішенням ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року.
Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Підозрюваний має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_2 за місцем проживання своїх батьків, а також має фактичне місце проживання, де проживає разом з дружиною та малолітньою дитино, що свідчить про його сталі соціальні зв'язки, є особою що на даний час не має судимості, за місцем роботи характеризується як порядний та відповідальний виконавець.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим не може визнаватися єдиним обґрунтуванням для обрання такого виняткового виду запобіжного заходу як тримання під вартою.
Також слідчим суддею враховується вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного ОСОБА_6 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, та факт встановлення лише одного ризику, із передбачених ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість покарання, передбачене за вчинене правопорушення, відсутність попередньої судимості підозрюваного, що свідчить, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на свободі зможе виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Отже, з огляду на дані які характеризують особу підозрюваного, наявність у нього зареєстрованого місця проживання, характер інкримінованого йому злочину, його поведінку після викриття злочинної діяльності, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність обставини, передбачених пунктом 3 частини першої ст.194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Беручи до уваги те, що стороною обвинувачення були доведені обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1, ст. 194 КПК України, а тому, згідно ч. 3, ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченомузалишати житло цілодобово або у певний період доби.
Строк запобіжного заходу повинен бути визначений з урахуванням 2- х місячного строку закінчення досудового слідства, який обраховується з часу оголошення особі про її підозру у скоєному кримінальному правопорушенні.
Керуючись: ст. ст. 176, 177, 178, 181, 184, 193, 194, 309, 369 - 372, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кременчук Полтавської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, починаючи з моменту його застосування.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_6 залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , щодня у період доби з 21 години вечора до 06 години 00 хвилин ранку починаючи з 22 червня 2018 року протягом двох місяців.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки:
1) прибувати за викликами до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду залежно від стадії кримінального провадження,
2) не відлучатися з м. Кременчука без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду залежно від стадії кримінального провадження,
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу з 22 червня 2018 року по 20 серпня 2018 року.
Копії ухвали направити слідчому СВ Світловодського ВП ГУНП України в Кіровоградській області ОСОБА_4 начальнику Світловодського ВП ГУНП України в Кіровоградській області для виконання прокурору - для нагляду за виконанням.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5-х днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1