Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 480/1384/17
Провадження № 2/480/185/18
20 червня 2018 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:
судді - Терентьєва Г.В.,
за участю секретаря - Куртась К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,-
ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути кошти за договором позики в розмірі 38480 грн.
У судове засідання позивач подала заяву про розгляд справи без її участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи просить стягнути з відповідача з урахуванням визнаної ним суми боргу, кошти в розмірі 36680 грн.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений завчасно і належним чином, про причини неявки суд не повідомив, але надав до суду заяву в якій визнав позовні вимоги в розмірі 36680 грн.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що 13.08.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 за період часу з березня 2016 року по травень 2017 року взяв у борг грошові кошти в сумі 38480 грн. з яких повернув 1800 грн., залишок 36680 грн.
Згідно розписки, відповідач зобов'язалася повернути кошти, проте, як зазначив позивач, відповідач кошти не повернув.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За таких підстав, вимоги позивача підлягають задоволенню.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 611, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) про стягнення коштів за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 36680 грн. 00 коп. за борговою розпискою та судові витрати в розмірі 640 грн. 00 коп., а всього 37320 (тридцять сім тисяч триста двадцять) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду Миколаївської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя ОСОБА_3
20.06.2018