Справа № 392/530/18
Провадження № 1-кс/392/108/18
18 червня 2018 року м. Мала Виска
Слідчий суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого в кримінальному провадженні № 12018120190000285, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2018 року за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України,
про арешт майна,
Слідчий СВ Маловисківського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним клопотанням.
Клопотання мотивоване тим, що 21.04.2018 року до Маловисківського відділу поліції надійшло повідомлення про те, що на 641 км + 500 м автодороги Стрій-Кропивницький-Знамянка сталась дорожньо-транспортна пригода: водій автомобіля ЗАЗ-1102 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 не впоралась з керуванням автомобіля і допустила його перекидання; внаслідок ДТП пасажир ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді ВЧМТ, вдавленого перелому тім'яної кістки зліва.
Слідчий зазначив, що автомобіль ЗАЗ-1102 р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності громадянці ОСОБА_6 , приєднаний до кримінального провадження як речовий доказ, на даний час автомобіль знаходить на території Маловисківського відділу поліції.
Слідчий вважає, що з метою забезпечення належного зберігання речового доказу в кримінальному провадженні і безперешкодного доступу сторони кримінального провадження до транспортного засобу, проведення судових експертиз, необхідно накласти арешт на даний автомобіль.
Слідчий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не прибув в судове засідання.
Від власника транспортного засобу повернулось поштове повідомлення без вручення судової повістки, за закінченням встановленого строку зберігання.
Прокурор підтримав клопотання слідчого, посилаючись на вищевикладені обставини.
Заслухавши думку прокурора та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною 1 статті 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (частини 4 і 5 статті 132 КПК України).
Відповідно до частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Суддею встановлено, що 22 квітня 2018 року слідчим до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КПК України (а.с. 3).
До клопотання додано: копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, копію рапорту помічника чергового СРПП № 1 Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 21.04.2018 року, копію поліса № АМ/3552104, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копію посвідчення водія, копію пояснення громадянки
ОСОБА_5 та копію протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.04.2018 року (а.с. 3-11).
Між тим, надані слідчим документи не вказують на те,
що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування
заходів забезпечення кримінального провадження.
Так, відповідно до частини 2 статті 286 КК України ті самі діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом), якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Аналіз зазначеного закону вказує на те, що об'єктивна сторона злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, крім ознаки діяння, характеризується наслідками у вигляді настання тяжких тілесних ушкоджень або загибелі потерпілого.
В документах, які додані слідчим до клопотання, відсутні будь-які медичні документи, які підтверджують характер і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, які виникли в дорожньо-транспортній пригоді у потерпілої ОСОБА_6 .
Крім того, клопотання слідчого мотивоване тим, що легковий автомобіль ЗАЗ-1102, р.н. НОМЕР_1 приєднано до кримінального провадження як речовий доказ, між тим на підтвердження зазначеної обставини слідчим не додано відповідної постанови.
Вищенаведені обставини виключають можливість накладення арешту на легковий автомобіль ЗАЗ-1102, р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності громадянці ОСОБА_6 , враховуючи, що відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності в Україні є непорушним.
Керуючись статтями 172-173 КПК України,
Слідчому ОСОБА_4 відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом 7 днів від дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя