Справа № 489/2058/18
Номер провадження 2/489/1595/18
22 червня 2018 року м. Миколаїв,
вул. Космонавтів,81/16 (81/17),
зал судових засідань №11
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.,
секретар судового засідання - Мазницька Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
13 квітня 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до відповідача з вказаним позовом, яким просили стягнути з останнього заборгованість за кредитом в розмірі 116 168 грн. 30 коп., що складається з: 13 617,42 грн. - заборгованість за кредитом та 102 550,88 грн.
Вказували, що 27.12.2010 р. відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Проте свої зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, в зв'язку з чим станом на 31.12.2017 року утворилась заборгованість за кредитом.
В судове засідання представник позивача не з?явився, повідомлявся судом про розгляд справи належним чином. В позовній заяві міститься заява з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково. Не заперечує щодо наявності боргу, проте не погоджується із нарахованими сумами, які просила зменшити.
Дослідивши надані докази, суд встановив таке.
27 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» був укладений Договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 13 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за його використання в розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Вказаний кредитний договір складається з Анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк», Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку.
Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання та, якщо протягом цього строку ні одна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору він автоматично пролонгується на той же строк (п.1.1.7.12 Правил).
Згідно п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, Банк встановлює Клієнту кредитний ліміт та може змінити (збільшити або зменшити) його в будь-який момент.
Згідно п. 1.1.2.5 Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт зобов'язувався погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перерахунком платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до договору від 27 грудня 2010 року позичальнику був відкритий картковий рахунок та видана платіжна кредитна картка «Універсальна GOLD».
Проте в порушення умов, передбачених кредитним договором, відповідач грошові зобов'язання перед кредитодавцем належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до наданого позивачем ОСОБА_2, станом на 31.12.2017 р. заборгованість відповідача з урахуванням збільшеної відсоткової ставки складає 116 168 грн. 30 коп., а саме: 13 617 грн. 42 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 102 550 грн. 88 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ч. 2 ст. 1067 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
З наданого позивачем ОСОБА_2 вбачається, що відповідачу надано кредитний ліміт в розмірі 13 000 грн. 00 коп., який в подальшому не збільшувався, в той час як позивач в розрахунку наводить суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13 617 грн. 42 коп., при цьому відповідач за розрахунком фактично отримав кредит в розмірі 13 017 грн. 42 коп., через що стягненню підлягає остання сума заборгованості.
Також, при визначенні розміру заборгованості слід врахувати наступне.
Банком в односторонньому порядку за час дії Договору двічі збільшувалась процентна ставка, а саме з 01.09.2014 року - 32,4 % річних, з 01.04.2015 року - 42,0% річних.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.
Верховним Судом України в постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17 зазначалось, що боржник вважається належним чином повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа (повідомлення) про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові.
Проте, Умови та Правила надання банківських послуг, що діяли на час підписання анкети-заяви, та надані позивачем на підтвердження своїх вимог, зокрема, підпункти 1.1.3.2.3 та 1.1.3.1.9, зазначають певну процедуру повідомлення позичальника про зміну тарифу за кредитним договором. Між тим, позивач не надав відповідних доказів за правилами ст. 81 ЦПК України на підтвердження виконання такої процедури повідомлення позичальника про зміну відсоткової ставки.
Анкета-заява, яку підписав позичальник не містить будь-яких умов щодо процентної ставки. На час підписання договору процентна ставка була визначена тарифами банку, які як зазначено в анкеті-заяві були надані відповідачу в письмовому вигляді, проте, цей витяг не містить підпису позичальника.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів у розмірі визначеному в розрахунку не підлягають задоволенню.
Натомість, проценти за користування кредитом мають бути стягнуті в розмірі, розрахованому за первинною процентною ставкою за наступною формулою: С х В : Р х Д + П - Н, де Д - кількість днів в періоді - 1 188 (період прострочення кредиту - з 29.09.2014 року до 31.12.2017 року); Р - кількість днів в році при розрахунку процентів - 360; С - сума заборгованості за кредитом станом на початок прострочення 13 017 грн. 42 коп. (згідно розрахунку); В - відсоткова ставка - 27,60%; П - загальна заборгованість за відсотками (1 290,57 грн.); Н - остання сума погашення боргу за наданим кредитом (5,63 грн.).
Тобто, заборгованість відповідача за відсотками по кредиту складає 13 141 грн. 21 коп. ( 13 017,42 грн. х 27,6% : 360 днів х 1188 днів + 1290,57 грн. -5,63 грн.).
Таким чином, загальна заборгованість відповідача складає 26 158 грн. 63 коп., а саме: 13 017 грн. 42 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 13 141 грн. 21 коп. - заборгованість за відсотками.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення частини заборгованості по тілу кредиту та частини відсотків, а відтак підлягають задоволенню частково.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір 1 762 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.12.2010 р. в розмірі 26 158 грн. 63 коп., а саме: 13 017 грн. 42 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 13 141 грн. 21 коп. - заборгованість за відсотками.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00 коп.
Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д;
відповідач - ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, серія та номер паспорта ЕР259094, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд м. Миколаєва.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22.06.2018 р.
Суддя Н.С. Тихонова