КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 488/358/18
Провадження № 2/488/987/18 р.
Іменем України
21.06.2018 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання чоловіка,-
02 лютого 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Корабельного районного суду м. Миколаєва із позовною заявою до ОСОБА_4, в якому просив стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання чоловіка у зв'язку з непрацездатністю у розмірі 50 % від її доходів щомісяця.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 14.02.2014 року між ним, ОСОБА_3, та відповідачем, ОСОБА_4, було укладено шлюб, зареєстрований Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 56. Посилаючись на те, що він є громадянином ОСОБА_5 Федерації та на теперішній час не може працевлаштуватися на території України, а тому не має коштів на своє проживання, а тому з урахуванням положень ст. 75, ч. 2 ст. 77, ч. 1 ст. 80 СК України звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 10.04.2018 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання на 13 червня 2018 року у порядку загального позовного провадження.
У судове засіданні сторони не з'явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи у порядку, встановленому ст. ст. 128, 130 ЦПК України.
На адресу суду від позивача ОСОБА_3 , надійшла заява зареєстрована за вх. № 9062 від 08.06.2018 року, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_4, також направила на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення, та також просила суд розгляд справи проводити без її участі (заява зареєстрована за вх. № 9271 від 13.06.2018 року).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 200 ЦПК України). Разом із тим, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановлює ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд не приймає визнання відповідачем ОСОБА_4 позову про стягнення з неї аліментів на утримання чоловіка, оскільки це суперечить закону, а саме нормам Сімейного Кодексу України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено що, з 14.02.2014 року сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 56.
Позивач ОСОБА_3 є громадянином ОСОБА_5 Федерації та має посвідку на постійне проживання на території України та зазначає, що у зв'язку із цими обставинами не має можливості працевлаштуватися на території України.
Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до Правового висновку Верховного Суду України від 16.08.2017 року у справі № 6-1111цс17 зазначено „За положеннями частин другої четвертої статті 75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, хто є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов'язання на утримання одного з подружжя можуть призначатися за наявності юридичних складових - сукупності певних умов, зокрема: перебування у зареєстрованому шлюбі або після розірвання шлюбу - якщо особа стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу, а також коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу; непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового мінімуму рівень матеріального забезпечення.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на зазначене суд вважає, що позивач ОСОБА_3 не довів належними та допустимими доказами що він є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги та те, що його доходи, зокрема їх відсутність, не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. Натомість він є особою працездатного віку та законодавство України не забороняє особам, які мають інше громадянство працевлаштування на території України.
Враховуючи наведене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 141, 189, 197, 198, 209, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 351 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання чоловіка - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відповідно до п.15.5 ч. 1 Розділу ХІII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текс рішення складений 21.06.2018 року.
Суддя Я.А. Чернявська