Справа № 478/265/18 Провадження № 1-кп/478/50/2018
22 червня 2018 року. Казанківський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Казанка, кримінальне провадження № 1-кп/478/50/2018 зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017150240000609 від 07.11.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісне, Казанківського району, Миколаївської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, маючи на утриманні неповнолітню дитину, працюючого водієм - охоронцем в ТОВ «Альфа Преміум Груп», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
Судом встановлено та визнано доведеним, що в восени 2015 року, близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зайшов на територію ферми № 3 ФГ «Варламов М.С.», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на правах приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів.
Знаходячись на території вказаної ферми, достовірно знаючи що власника на даний час на території не має, ОСОБА_4 підійшов до вхідних дверей приміщення ферми, рукою відчинив двері, які були не зачиненні запираючим пристроєм, після чого таємно проник через двірний прохід до даного приміщення. В приміщенні ОСОБА_4 помітив два електродвигуни потужністю 4,0 кВт., 220х380 В., 3000 обороти на хвилину, які коштують 2446 грн. 63 коп. кожен, та бензопилу марки « Makita» модель «ЕА 5200» зеленого кольору, яка коштує 2080 грн. 13 коп., після чого, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, впевнившись в тому, що його ніхто не помітить та не зможе йому перешкодити, поклав вищевказані речі в мішок, та виніс за територію ферми, з якими в подальшому зник з місця події, при цьому, викраденим майном розпорядився за власним розсудом.
На підтвердження встановлених судом обставин, свідчать наступні докази які суд бере до уваги.
Обвинувачений ОСОБА_4 після роз'яснення суті обвинувачення, винним себе в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, та надав суду покази, що восени 2015 року через наявність боргових зобов'язань він достовірно знаючи, що на території ферми № 3 ФГ «Варламов» М.С. є майно, зайшов на територію ферми та маючи умисел на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів проник через не зачинені вхідні двері до приміщення ферми, звідки здійснив викрадення двох електродвигунів та бензопили.
Крім визнання своєї вини обвинуваченим, вина ОСОБА_4 підтверджується також дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.11.2017 року, з якого вбачається, що в період з вересня 2017 року по 06 листопада 2017 року невідома особа, таємно, шляхом проникнення до приміщення ферми № 3, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 таємно викрала майно;
- протоколом огляду місця події від 06.11.2017 року, де за результатами проведеного огляду території приміщення ферми № 3 за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено відсутність на місці кріплення електродвигуна та іншого майна;
- заявою потерпілого ОСОБА_5 від 06.11.2017 року, якою він дозволяє працівникам поліції провести огляд території ферми № 3;
- протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 від 16.02.2018 року та додані до нього зображення, де підозрюваний відтворив обставин викрадення ним майна з території ферми № 3;
- висновком судово-товарознавчої експертизи від 23.12.2017 року № 4183, з якого вбачається, що ринкова вартість бензопили марки «Makita» моделі ЕА 5200, бувшої у використанні, станом на листопад 2015 року складає 2080,13 грн. Ринкова вартість електродвигуна потужністю 4,0 кВт, 220х380 В, 3000 об/хв., бувшого у використанні, станом на листопад 2015 року складає 2446,63 грн;
Оцінюючи докази в їх сукупності на підтвердження обставин висунутого обвинувачення, доведеності вини в скоєні інкримінуємого обвинуваченому ОСОБА_4 кримінального правопорушення, на предмет їх належності та допустимості, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.ст. 23, 94 КПК України, суд оцінює докази безпосередньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно із ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Наведені вище докази в їх сукупності на думку суду є достовірними, належними та допустимими, та прямо доводять обставини висунутого відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обвинувачення та вину останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" №7 від 24.10.2003 року зі змінами, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення, те що воно відноситься до тяжких злочинів, є умисним та корисливим, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, проживає разом з мамою ОСОБА_6 та братом ОСОБА_7 , має неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується задовільно, ставлення обвинуваченого до вчиненого, а також те, що обвинувачений раніше не судимий.
Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 ,, суд враховує відповідно до ст.ст.50, 65-67 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого - є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
У відповідності до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого - не встановлено.
Згідно характеристики Великоолександрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області від 21.12.2017 року № 736/03-15 скарг від мешканців селища до виконкому на ОСОБА_4 не надходило, він є спокійною, врівноваженою особою, ввічливий, трудолюбивий, стриманий в поведінці. Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.12.2017 року № 10/2921, ОСОБА_4 визнаний непридатним до військової служби через хворобу хребта та їх наслідків.
Згідно листа Казанківської ЦРЛ від 22.12.2017 року № 01-13/1206 обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
При визначенні покарання суд також враховує, що обвинувачений не перебуває на обліках у лікаря-нарколога, психіатра та невропатолога.
При прийнятті судового рішення про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує досудову доповідь відносно його особи, згідно з якою оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середня, у зв'язку із чим орган пробації дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Враховуючи викладене, суд вважає, що необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації буде покарання, передбачене санкцією ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.
При цьому, враховуючи викладене суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування покарання і на підставі положень ст.75 КК України приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.2 і п.3 ч.1 ст.76 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Матеріальні збитки не відшкодовано.
Захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого на стадії досудового розслідування не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі положень ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в один рік не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені п.2 і п.3 ч.1 ст.76 КК України, що на нього покладаються, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Казанківський районний суд Миколаївської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя Казанківського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_1