вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
12.01.10Справа №2а-7302/09/12/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі судового засідання Тарасовій О.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи комплексної Безпеки-Кондр"
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК
про визнання протиправним та скасування розпорядження.
за участю представників сторін:
від позивача,Запрута Жан Вікторович, довіреність № б/н від 15.06.09,
від відповідача, не зявився
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи комплексної Безпеки-Кондр" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ МВС України в АРК № 22 від 20.03.2009 року в частині пункту 3.1 - у частині відсутності на підприємстві керівника (директора або його заступника), який відповідає кваліфікаційним вимогам , встановленим для даного виду господарської діяльності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2009 року відкрито провадження по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2009 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що розпорядження ГУ МВС України в АРК № 22 від 20.03.2009 року в частині визначення порушення позивачем п. 3.1 Ліцензійних умов - у частині відсутності на підприємстві керівника (директора або його заступника), який відповідає кваліфікаційним вимогам , встановленим для даного виду господарської діяльності, оскільки під час прийняття цього розпорядження ГУ МВС України в АРК не враховано той факт, що під час отримання ТОВ «Системи комплексної Безпеки-Кондр» ліцензії на проведення господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян строком на 5 років керівник підприємства повністю відповідав діючим на той час Ліцензійним умовам.
Представник позивача у судовому засіданні також наголошував, що зміни, внесені до Ліцензійних умов в частині кваліфікаційних вимог керівника не можуть розповсюджуватися на правовідносини, які виникли до набрання чинності цих змін, до того ж, в подальшому була задоволена скарга позивача про скасування наказу МВС України в частині анулювання Системи комплексної Безпеки-Кондр» ліцензії.
У судове засідання, призначене на 11.01.2010 року представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, клопотання про розгляд справи за його відсутністю не надіслав.
Приймаючи до уваги, що відповідач являється суб'єктом владних повноважень та його неявка не перешкоджає розглядові справи по суті, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача, повідомленого належним чином, на підставі наявних у справі доказів.
У судовому засіданні 07.12.2009 року представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що розпорядження № 22 від 20.03.2009 року прийняте ГУ МВС України в АРК у межах наданих повноважень, в порядку та спосіб встановлений діючим законодавством., оскільки під час проведення перевірки позивача встановлено порушення Ліцензійних умов, які діяли на час проведення перевірки.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про міліцію”від 20 грудня 1990 року 565-XII міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Згідно зі ст.7 України “Про міліцію”від 20 грудня 1990 року 565-XII міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.
Відповідно до п.1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2006 року № 1383 Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2006 року №1383 Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство внутрішніх справ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління, управління МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління і відділи МВС на транспорті, районні, районні у містах, міські управління і відділи, а також внутрішні війська, підприємства, установи і організації, що належать до сфери його управління.
Відповідно до п.1 Положення про Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, затверджене Наказом МВС України 02.02.2004 року № 94 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (далі - ГУМВС) є територіальним органом Міністерства внутрішніх справ України, який утворюється МВС України і йому підпорядковується. ГУМВС здійснює функції і повноваження у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, організовує і координує діяльність підпорядкованих органів і підрозділів внутрішніх справ на транспорті по боротьбі зі злочинністю, охороні громадського порядку, забезпеченню громадської безпеки і безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.2 Положення про Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, затверджене Наказом МВС України 02.02.2004 року № 94 ГУМВС у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про міліцію», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС України, Конституцією Автономної Республіки Крим, актами Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань забезпечення правопорядку, прийнятими у межах їх повноважень, і цим Положенням.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"ліцензуванню, зокрема, підлягає діяльність з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 року № 1698, органом ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з надання охоронних послуг є Міністерство внутрішніх справ України.
Статтею 5 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"встановлено, що спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, зокрема, видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов.
Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті у межах його компетенції, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 20 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"встановлено, що нагляд і контроль у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Таким чином, органи МВС України, у тому числі і ГУ МВС України в АРК, їх посадові та службові особи реалізуючи свої завдання та функції, у правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає у якості суб'єктів владних повноважень.
Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо складення та підписання направлення на перевірку та проведення самої перевірки, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже “на підставі”означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
“У спосіб”означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Діяльність органів внутрішніх справ будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням. Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку. Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом (ст.ст.3-5 Закону).
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи комплексної Безпеки-Кондр" є юридичною особою з ідентифікаційним кодом 35052838, зареєстрованою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК 12.04.2007 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А00 № 632281, довідкою ГУ Статистики в АРК з ЄДРПОУ серії АА № 006209 від 21.04.2008 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи комплексної Безпеки-Кондр" здійснює господарську діяльність з надання послуг, пов'язаних з охороною державною та іншої власності, надання послуг з охорони громадян на підставі ліцензії, серії АВ № 343318, виданої Міністерством внутрішніх справ України з терміном з 18.07.2007 р. по 18.07.2012 року.
Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 року № 1775-11, встановлено, що цей Закон визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"ліцензуванню, зокрема, підлягає діяльність з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 року № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» органом ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з надання охоронних послуг є Міністерство внутрішніх справ України.
Статтею 20 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"встановлено, що нагляд і контроль у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.
Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов. Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.
Орган, що здійснює перевірку, за результатами перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику суб'єкта, який перевірявся, другий - зберігається органом, який здійснив перевірку.
Орган ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше десяти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії.
Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати органу, який видав це розпорядження, інформацію про усунення порушень.
Статтею 5 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"встановлено, що спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, зокрема, видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов. Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті у межах його компетенції, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 6 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" встановлено, що орган ліцензування видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності.
Спільним Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2006 року N 24/238 затверджено "Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян" (далі - Порядок). Вказаний Порядок зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 березня 2006 р. за N 363/12237.
Вказаний Порядок розроблено відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Указів Президента України від 25 травня 2000 року N 721 "Питання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва", від 17 жовтня 2000 року N 1138 "Про Положення про Міністерство внутрішніх справ України", постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року N 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування", а також спільного наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства внутрішніх справ України від 14 грудня 2004 року N 145/1501 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2004 року за N 1678/10277.
В Порядку встановлено, що органом ліцензування є Міністерство внутрішніх справ України і підпорядковані йому територіальні органи - головні управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управління МВС України в областях і місті Севастополі; спеціально вповноваженим органом з питань ліцензування є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва і його територіальні органи.
Пунктом 1.2 Порядку передбачено, що планові перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов проводяться згідно з річними планами перевірок, які затверджуються наказом відповідного ГУМВС, УМВС України, та погоджуються із територіальними органами Держпідприємництва України з урахуванням того, що планова перевірка ліцензіата проводиться не частіше одного разу на рік. Перевірки діяльності ліцензіатів щодо додержання Ліцензійних умов, які здійснюються органом ліцензування, проводяться комісіями, які створюються територіальними ГУМВС, УМВС України.
Пунктом 1.3. Порядку встановлено, що позапланові перевірки здійснюються органами контролю у разі, зокрема, надходження до органу контролю в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом Ліцензійних умов; з метою перевірки виконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов.
В розділі 5 Порядку визначено порядок оформлення результатів перевірки. Так, за результатами перевірки складається акт перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов у двох примірниках. Один примірник акта перевірки надається керівнику ліцензіата (юридичній особі) або ліцензіату фізичній особі - підприємцю або їх уповноваженим представникам, другий - зберігається в органі контролю (п. 5.1.).
Пунктом 5.7. Порядку передбачено, що орган контролю в разі виявлення під час перевірки ліцензіата порушень не пізніше десяти робочих днів від дати складання акта перевірки додержання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов і в триденний строк вручає його під підпис або надсилає ліцензіату листом з поштовим повідомленням.
Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов, зобов'язаний у встановлений у розпорядженні термін усунути порушення та подати в письмовій формі органу контролю, який видав розпорядження, інформацію про усунення порушень. Термін для усунення порушень Ліцензійних умов установлюється органом контролю не менше десяти, але не більше тридцяти календарних днів, починаючи з дня отримання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов (пункт 5.8. Порядку). У разі неподання ліцензіатом до органу контролю протягом строку, зазначеного в розпорядженні про усунення Ліцензійних умов, інформації про усунення порушень проводиться позапланова перевірка додержання ліцензіатом Ліцензійних умов (5.9. Порядку). Позапланова перевірка додержання ліцензіатом Ліцензійних умов може бути проведена з метою перевірки інформації про усунення порушень Ліцензійних умов, яка була надана ліцензіатом до органу контролю.
Згідно з п. 6.6. Порядку на підставі акта позапланової перевірки ліцензіата може бути складений Акт про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов.
Вирішуючи питання про законність та обґрунтованість позовних вимог суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що за результатами планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи комплексної Безпеки-Кондр" комісією ГУ МВС України в АРК складено Акт № 41 від 20.03.2009 року про виявлення порушень пунктів 2.2.1, 2.2.5 та 3.1 Ліцензійних умов.
ГУ МВС України в АРК видано розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов від 20.03.2009 року № 22, де зазначено у строк до 20 квітня 2009 року усунути порушення Ліцензійних умов та подати до органу контролю в письмовій формі інформацію про усунення порушень.
При цьому суд зазначає, що усуненню підлягали порушення пунктів 2.2.1, 2.2.5 та 3.1 Ліцензійних умов у частині відсутності на підприємстві керівника (директора або його заступника), який відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим для даного виду господарської діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що про виконання розпорядження ліцензіат надав повідомлення від 17.04.2009 року.
З метою перевірки виконання ТОВ "Системи комплексної Безпеки-Кондр" розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов відповідачем проведена позапланова перевірка, за результатами якої складений Акт від 22.05.2009 року № 24/пз, у якому зафіксовано порушення 3.1 Ліцензійних умов та складено Акт від 22.05.2009 року № 01 про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов - невиконання 3.1 Ліцензійних умов у частині відсутності на підприємстві керівника (директора або його заступника), який відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим для даного виду господарської діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 8 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.
Ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та органу ліцензування.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затверджені Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства внутрішніх справ України від 14 грудня 2004 року №145/1501, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2004 року за № 1678/10277 (далі - Ліцензійні умови).
Ліцензійні умови визначають організаційні, кваліфікаційні та особливі вимоги провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян.
Як раніше встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи комплексної Безпеки-Кондр" здійснює господарську діяльність з надання послуг, пов'язаних з охороною державною та іншої власності, надання послуг з охорони громадян на підставі ліцензії, серії АВ № 343318, виданої Міністерством внутрішніх справ України з терміном з 18.07.2007 р. по 18.07.2012 року.
Відповідно до п. 3.1 Ліцензійних умов в редакції, що діяла на час видачі Міністерством внутрішніх справ України ліцензії ТОВ Системи комплексної Безпеки-Кондр" кваліфікаційними вимогами для керівника (директора або його заступника) суб'єкта охоронної діяльності є обов'язковість вищої юридичної освіти або стажу роботи не менше трьох років на посадах середнього, старшого начальницького складу в охоронних, оперативних чи слідчих підрозділах органів внутрішніх справ, Служби безпеки України або стажу служби не менше п'яти років на командних посадах стройових частин та навчальних закладів Збройних Сил.
Зміни до п. 3.1 Ліцензійних умов було внесено в подальшому Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва N 136/570 від 04.11.2008, в частині кваліфікаційними вимогами для керівника (директора, його заступника або керівника філії, іншого відокремленого структурного підрозділу) суб'єкта охоронної діяльності, який повинен мати фахову вищу освіту за спеціальністю "Фінансово-економічна безпека", або вищу освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст, магістр) та диплом про перепідготовку (свідоцтво про підвищення кваліфікації) за спеціальністю "Фінансово-економічна безпека", або вищу освіту та досвід роботи не менше п'яти років на посадах старшого або вищого начальницького складу, старшого або вищого офіцерського складу правоохоронних органів, підрозділів відомчої воєнізованої охорони, військових формувань.
На час видачі Міністерством внутрішніх справ України ліцензії ТОВ Системи комплексної Безпеки-Кондр" керівник (директор або його заступник) суб'єкта охоронної діяльності повністю відповідав кваліфікаційним вимогами, що пред'являлися до нього, що й було однією з підстав для видачі позивачеві ліцензії.
За загальним правилом, визначеним статтею 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи, що розповсюдження на спірні правовідносини Ліцензійних умов у редакції 04.11.2008 року погіршує становище як суб'єкта господарювання в цілому, так і конкретної особи - керівника, який на час видачі ліценції повністю відповідав кваліфікаційним вимогам до нього, суд вважає протиправними дії ГУ МВС України в АРК щодо прийняття розпорядження № 22 від 20.03.2009 року в частині визначення порушення позивачем п. 3.1 Ліцензійних умов - у частині відсутності на підприємстві керівника (директора або його заступника), який відповідає кваліфікаційним вимогам.
Отже, суд не може визнати такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України дії відповідача щодо встановлення порушення Ліцензійних умов в частині порушення позивачем п. 3.1 Ліцензійних умов - у частині відсутності на підприємстві керівника (директора або його заступника), який відповідає кваліфікаційним вимогам.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч вказаної норми, належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність дій відповідача суду не представлено, а відтак позовні вимоги, як обґрунтовані та належним чином доведені слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.
Оскільки статтею 162 КАС України передбачено право суду щодо прийняття постанови, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає необхідним застосувати спосіб захисту прав позивача шляхом визнання протиправними дій ГУ МВС України в АРК щодо видання розпорядження № 22 від 20.03.2009 року про усунення позивачем порушень п. 3.1 Ліцензійних умов в частині відсутності на підприємстві керівника (директора або його заступника), який відповідає кваліфікаційним вимогам , встановленим для даного виду господарської діяльності та можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, відповідно до квитанції позивач при зверненні до суду сплатив 3,40 грн. судового збору, які потрібно стягнути на його користь.
В судовому засіданні 12.01.2010 оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 15.01.2010.
Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправними дії ГУ МВС України в АРК щодо видання розпорядження № 22 від 20.03.2009 року про усунення Товариством з обмеженою відповідальністю "Системи комплексної Безпеки-Кондр" порушень п. 3.1 Ліцензійних умов в частині відсутності на підприємстві керівника (директора або його заступника), який відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим для даного виду господарської діяльності.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи комплексної Безпеки-Кондр" судовий збір у розмірі 3,40 грн.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Котарева Г.М.