вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
12.01.10Справа №2а-12947/09/9/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «Перевал»
до Комунального підприємства «Ленінське бюро технічної інвентаризації»
про спонукання до виконання певних дій,
за участю представників
позивача - Климков А.Б., директор, наказ № 1 від 23.03.1997 року;
відповідача - не з'явився;
Обставини справи: Приватне підприємство «Перевал» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило:
- визнати незаконними дії та бездіяльність Комунального підприємства «Ленінське бюро технічної інвентаризації» щодо відмови та не проведенні державної реєстрації права власності за позивачем на 46/100 частини бази відпочинку «Лілея», яка розташована за адресою: АР Крим, Ленінський район, с. Пісочне, вул. Ватутіна, 65а;
- зобов'язати Комунальне підприємство «Ленінське бюро технічної інвентаризації» здійснити державну реєстрацію права власності за позивачем на 46/100 частини бази відпочинку «Лілея», яка розташована за адресою: АР Крим, Ленінський район, с. Пісочне, вул. Ватутіна, 65а, що складається з: дерев'яних будиночків на з/б опорах, пов'язаних з землею - 24шт. Літер Б2, В2, Г2, Д2, Н1, М1, Л1, К1, И1, Т1, С1, Р1, П1, О1, У1, Ф1, Х1, Ц1, Ч1, Ш1, Щ1, Э1, Ю1, Я1; навісу-бару площею 62,1 кв.м. Літер Ж2-Ж3; баскетбольний майданчик площею 276,1 кв.м. Літер ІІІ; мощення з бетонної плитки площею 421 кв.м. Літер IV; мощення асфальтове площею 302 кв.м. Літер V; огорожі з залізобетонних плит площею 376 кв.м. Літер №2; навісу танцювального з металевого каркасу площею 237,1 кв.м. Літер Ц3; воріт металевих на залізних стійках площею 7, 1 кв.м., хвіртки металевої на бетонних стовпах Літер №5; душового павільйону на 4 місця.
У судовому засіданні, яке відбулось 12.01.2010 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд
Рішенням Господарського суду АР Крим від 20.02.2008 року по справі №2-13/11787.1-2006 за позовом ПП «Перевал» до Остатинської сільської ради Ленінського району, ЗАТ «Мотовилівський меблевий комбінат» позовні вимоги задоволено, за ПП «Перевал» визнано право власності на 46/100 частки бази відпочинку «Лілея», розташовану за адресою: АР Крим, Ленінський район, с. Пісочне, вул. Ватутіна, 65а, а саме: деревяні будиночки на з/б опорах, пов'язаних із землею, - 24 шт., душовий павільйон на 4 місця; баскетбольний майданчик площею 276,1 кв.м., мощення з бетонної плитки площею 421 кв.м., мощення асфальтове площею 302 кв.м., огорожа з залізобетонних плит 376 кв.м., навіс танцювальний з металевого каркасу площею 237, 1кв.м., ворота металеві на залізних стійках 7,1 кв.м., хвіртка металева на бетонних стовпах, навіс 62,1 кв.м., вагончик площею 16 кв.м.
Крім того, зазначеним рішенням встановлений факт того, що 54/100 частини бази відпочинку «Лілея», розташованої за адресою: АР Крим, Ленінський район, с. Пісочне, вул. Ватутіна, 65а, належить на праві власності КП «Білоцерківбуд».
ПП «Перевал» звернулось до Господарського суду АР Крим з заявою про прийняття додаткового рішення по справі №2-13/11787.1-2006 з урахуванням літерації об'єктів, які увійшли в частку ПП «Перевал», згідно даних технічної інвентаризації. Заява обґрунтована посиланням на те, що в процесі реєстрації прав власності за вказаним рішенням, заявнику органом реєстрації було відмовлено у здійсненні реєстрації у зв'язку з тим, що в рішенні не вказано літерацію об'єктів, на які визнано право власності. Та як наслідок неможливо ідентифікувати вказані об'єкти.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 17.04.2009 року по справі №2-13/11787.1-2006 ПП «Перевал» відмовлено у прийнятті додаткової постанови.
10.11.2009 року позивач звернувся до Комунального підприємства «Ленінське бюро технічної інвентаризації» з заявою про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості: 46/100 частини бази відпочинку «Лілея», розташованої за адресою: АР Крим, Ленінський район, с. Пісочне, вул. Ватутіна, 65а, на підставі постанови Господарського суду АР Крим від 20.02.2008 року по справі №2-13/11787.1-2006.
Проте, рішенням КП «Ленінське бюро технічної інвентаризації» від 11.11.2009 року позивачу відмовлено у проведенні реєстрації права власності на тій підставі, що в рішенні суду лише перераховані об'єкти, які складають 46/100 частини бази відпочинку «Лілея», однак не зазначена літерація зазначених об'єктів, що унеможливлює їх ідентифікацію. Також, судом не перераховані об'єкти, які складають 54/100 частини бази відпочинку «Лілея», які належать на праві власності КП «Білоцерківбуд», що не дає змоги встановити відповідність заявлених прав та наданих документів вимогам законодавства.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав визначені в Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі - Закон). Зазначений Закон спрямований, зокрема, на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість.
У ст. 1 Закону (далі - Закон) вказано, що він регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна (ст. 2 Закону).
Відповідно до ст. 4. Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.
Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі Положення № 7/5) , яким визначений порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. У п. 1.3. Положення № 7/5 визначено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів особи, що звернулася до БТІ (п.1.4).
Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначений у ст.17 Закону, який проводиться в шляхом здійснення наступних дій: облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право. Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності кадастрового плану земельної ділянки та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації.
Визначення поняття технічна інвентаризація наведене у ст. 1 Закону, а саме: довідка-характеристика технічного стану об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці (будівля, споруда, інше), їх належність, склад та оцінка, підготовлені бюро технічної інвентаризації в установленому порядку.
Відповідно до ст. 19 Закону підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п. 2.1. Положення № 7/5 для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.
Реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації (п.3.6 Положення № 7/5 ).
Порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд визначені Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 127, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року № 582/5773 (далі - Інструкція).
Відповідно до ч. 2 Інструкції до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать: житлові будинки квартирного типу різної поверховості; житлові будинки садибного типу, розташовані на окремих земельних ділянках; будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо; господарські будівлі (сараї /хліви/, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, сміттєзбірники тощо); господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо); садові та дачні будинки, гаражі (що не відносяться до господарських: багатоповерхові, підземні, одноповерхові-блокові).
В п. 3.1. Інструкції зазначено, що технічній інвентаризації підлягають об'єкти всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди.
При цьому на кожний об'єкт заводиться окрема інвентаризаційна справа і запроваджується літерування та нумерація будинків, допоміжних будівель та споруд.
Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 05.09.2003 року № 146 затверджені Методичні рекомендації з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до п. 3.3.3 Методичних рекомендацій у абрисі земельної ділянки кожен будинок, господарські будівлі, прибудови позначаються літерами за алфавітним порядком.
В п. 7.14 Методичних рекомендацій зазначено, що розрахунок вартості основного будинку і прибудов до нього виконується у наступних графах відповідної таблиці оцінювального акта про будинок. При цьому у графі 2 таблиці зазначаються найменування частин будинку у такій послідовності: основна частина, підвал, цокольний поверх, мансардний поверх, мезонін, прибудови у порядку літерування, ґанки, приямки, балкони тощо.
Таким чином, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства слідує, що невід'ємною частиною технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна є літерування кожного окремої складової об'єкту нерухомості.
У п. 3.3 Положення № 7/5 зазначено, що у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на який проводить інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення арешту на відчуження об'єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладені угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлюючого документу попереднього власника.
Вивчивши постанову Господарського суду АР Крим по справі №2-13/11787.1-2006, суд дійшов висновку, що вона як правовстановлювальний документ не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема Тимчасовому положенню про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, а також Методичним рекомендаціям з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна в частині не зазначення літерації об'єкту нерухомості, що в свою чергу не дає змогу встановити відповідність заявлених прав позивача вимогам чинного законодавства.
В силу викладеного суд вважає, що рішення реєстратора від 11.11.2009 р. прийнято з додержанням вимог чинного законодавства, відповідачем обґрунтовано відмовлено у реєстрації права власності ПП «Перевал» на 46/100 частки бази відпочинку «Лілея», розташовану за адресою: АР Крим, Ленінський район, с. Пісочне, вул. Ватутіна, 65, внаслідок чого суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Постанова оформлена та підписана 15.01.2010 року.
Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні позовних вимог.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Цикуренко А.С.