Справа № 2-8207/2009
18 грудня 2009 року Заводський районний суд м. Миколаєва
в складі головуючого судді Павловій Ж.П., при секретарі Іваненко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
02.09.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430грн., мотивуючи тим, що працівниками ДАІ безпідставно, без врахування всіх обставин, було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, що порушило його права.
В судовому засіданні позивач, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з*явився, причини неявки суду не повідомив, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. У відповідності до ст.128КАСУ справа розглядалася за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягаю задоволенню, виходячи з наступного:
20.05.2009 року відносно ОСОБА_1 винесено Постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ №102699 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП, з тих підстав, що він 20.05.2009року о 19год.08хв. керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2109 9» державний номер НОМЕР_1 в м.Миколаєві по вул. Електронна перехрестя з вул.Кірова, для надання переваги у русі не зупинив транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), чи світлофором при наявності дорожнього знаку 5.62 (місце зупинки), або ввімкнутому забороняючому сигналу світлофора, чим порушив п.п. 16.3, 8.10 ПДР України.
У якості доказу вини позивача у скоєнні зазначеного правопорушення були представлені фотографії, на підставі яких була винесена вище вказана постанова. Фото було виконане за допомогою, як зазначено у постанові, приладу фіксації порушень ПДР "Візир" №0711225. Однак, вказані фотознімки не можуть прийматися як доказ скоєння позивачем адміністративного правопорушення, оскільки вони не підтверджують однозначної причетності ОСОБА_1 до скоєння зазначеного в постанові правопорушення. Так, на фото зафіксовано лише задню частину автомобіля «ВАЗ 2109 9», без зазначення місця його руху, тобто з вказаного фото навіть не зрозуміло на якій місцевості знаходиться машина, доказів, що це саме вул.Електронна перехрестя з вул.Кірова, як зазначено у постанові, немає. Також на фотографіях не можливо розібрати номер транспортного засобу, який на них зафіксовано. Крім того, з гідно зі ст.8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних|телекомунікаційних| системах", інформація, яка є|з'являється| власністю держави, або інформація з|із| обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана|одержувати| за допомогою "Візира") повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з|із| підтвердженою відповідністю. Тобто|цебто|, перед застосуванням|вживанням| на території України "Візир" повинен був пройти|минати| державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України.
Згідно ст.71КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб*єкта владних повноважень обов*язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але, відповідачем до суду не надано експертного висновку|висновку| або сертифікату відповідності приладу "Візир", тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може.
Отже, у зв*язку із вищезазначеним, фото, додане до постанови, не відтворює фактичну обстановку, що має значення для правильного вирішення справи, а отже не є відносним доказом по даній справі та не може бути використано при прийняті постанови.
Згідно ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, суд вважає причину пропуску строку для звернення до суду позивача поважною і необхідним поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 102699 від 20.05.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення - скасуванню, оскільки суду не було надано доказів, які б підтвердили факт порушення ОСОБА_1 п.п. 16.3, 8.10 ПДР і як наслідок скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 102699 від 20.05.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 грн. - скасувати.
Постанова набуває законної сили через 10 днів після її проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського в апеляційного адміністративного суду через місцевий суд в порядку визначеному ст. 186 КАС України.
Суддя: Ж.П. ПАВЛОВА