Справа 2-а-2356/09/1402
14.12.2009 року Баштанський районний суд Миколаївської області
в складі головуючого - судді Янчука С.В,
при секретарі Гуровій Л.А.,
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Миколаєва лейтенанта міліції ОСОБА_2 та УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови інспектора роти ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Миколаєва лейтенанта міліції ОСОБА_2 по накладенню на позивача адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 500 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП. Посилаючись на неправомірність дій працівника ДПС щодо доведення доказами наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, позивач просив скасувати постанову серії ВЕ №052877 по справі про адміністративне правопорушення від 16.10.2009 року, як незаконну, з закриттям провадження у справі. Позивач при цьому заперечив вчинення з його боку правопорушення 16.10.2009 року та вказав, що здійснив проїзд перехрестя на зелений сигнал світлофору, позивач також вказав на незаконність складення інспектором постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки інспектор не долучив до постанови доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_2 до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про день час та місце розгляду повідомлений вчасно та належним чином. Від відповідача не надійшло заперечень на позов.
Від відповідача УДАІ в Миколаївській області надійшла заява про слухання справи за відсутності їх представника та заперечення на позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити у зв'язку з законністю притягнення позивача інспектором ДПС до адміністративної відповідальності.
Вислухавши пояснення позивача, свідчення ОСОБА_3, яка підтвердила пояснення позивача, дослідивши матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення від 16.10.2009 року; постанову серії ВЕ №052877 по справі про адміністративне правопорушення від 16.10.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП), суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Це означає, що ч.2 ст. 71 КАС України встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Крім того, ч.4 ст. 71 КАС України зобов'язує суб'єкта владних повноважень надати всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що 08.09.2009 року позивач був зупинений інспектором роти ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Миколаєва лейтенантом міліції ОСОБА_2, який склав відносно нього протокол за порушення останнім ПДР. Після цього інспектор ДПС відносно позивача виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП. В тексті постанови інспектор вказав, що 16.10.2009 року о 16:44 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем Mersedes-Benz C200K (н.з. ВЕ1267АК), в м. Миколаєві на перехресті вулиці Московської та проспекту Леніна - проїхав перехрестя на заборонний сигнал світлофора при наявності по напрямку руху дорожнього знаку 5.62 (місце зупинки), чим порушив п. 16.8 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. У зв'язку з вказаним інспектор призначив позивачу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн.
При цьому, при розгляді справи встановлено, що позивач не визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, зазначивши, що з рішенням інспектора не погоджується через відсутність в його діях ознак адміністративного правопорушення та недоведення належними доказами протилежного інспектором ДПС, оскільки позивач за обставин, що є предметом судового розгляду, проїхав перехрестя на зелений сигнал світлофора, що підтверджується свідченнями ОСОБА_3 та не спростовано відповідачами.
Окрім цього, інспектором ДПС при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не були залучені поняті та зібрані інші належні та допустимі докази, які б могли підтвердити факт порушення позивачем правил дорожнього руху та невідповідність його пояснень дійсним обставинам справи.
В протоколі про адміністративне правопорушення серед додатків до протоколу вказані фотографії, при цьому, вказані фотографії для огляду суду відповідачами не надавались та їх об'єктивне існування нічим не підтверджено.
Оскільки згідно зі ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який в даному випадку не надав до суду допустимих достатніх фактичних даних (залучення свідків, понятих та ін..) на підтвердження правомірності винесення постанови, яка оскаржується фізичною особою, долучений до постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності фотознімок не є достатньою підставою для притягнення водія до адмінвідповідальності і доказом вини позивача, оскільки цей висновок не підтверджується сукупністю достатніх та допустимих доказів, а навпаки спростовується поясненнями позивача та поясненнями свідка ОСОБА_3, а отже, не відповідає вимозі їхньої достатності, що свідчить про недоведеність складу адміністративного правопорушення, інкримінованого позивачеві.
Вказане відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, винесена посадовою особою УДАІ УМВС України в Миколаївській області не відповідає вимогам законодавства щодо обґрунтованості притягнення особи до відповідальності і доведеності суб'єктом владних повноважень правомірності вчинених дій, що є підставою для її скасування.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 70-73, 86, 159-161, 163, 167 КАС України суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії ВЕ №052877 по справі про адміністративне правопорушення від 16.10.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.2 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Баштанський районний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення.