№2-436/2009
56101 м. Баштанка вул. Полтавська 43 Миколаївської області
12 жовтня 2009 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Янчук С.В., при секретарі - Гуровій Л.А., з участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства „Родина” про зміну умов договору оренди землі,
Позивачка звернулася до суду з позовом про зміну умов договору оренди землі, укладеного між нею та відповідачем. На обґрунтування своїх вимог позивачка в позовній заяві зазначила, що між сторонами 07.12.2005 року було укладено договір оренди землі №181, який 06.02.2007 року було зареєстровано за №040700600400 у Баштанському районному відділі Миколаївської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру” при Держкомземі України. Вказаний договір оренди є строковим та укладено на 10 років - до 07 грудня 2015 року. Відповідно до умов вказаного договору позивачка передала в оренду належну їй земельну ділянку розміром 12,25 га відповідачу на оплатних умовах - умовах сплати орендної плати щорічно до 31 грудня поточного року в розмірі 1,6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, при цьому, щорічній індексації підлягає нормативна грошова оцінка земельної ділянки. З 2008 року матеріальний стан позивачки значно погіршився через вплив кризових явищ в економіці, у зв'язку з чим, встановлений договором оренди розмір орендної плати - 1,6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не задовольняє потреби позивачки та не відповідає вимогам діючого законодавства, крім того, орендна плата за земельну ділянку на підставі ч.3 ст. 21 Закону України „Про оренду землі” підлягає індексації. Внаслідок цих обставин позивачка подала відповідачу пропозиції про зміну умов договору оренди земельної ділянки в частині збільшення розміру орендної плати в розмірі до 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та внесення до вказаного договору положення про щорічну індексацію орендної плати. Відповідач відмовився в добровільному порядку внести вказані зміни до укладеного між сторонами договору оренди землі. Посилаючись на викладене, позивачка просила суд задовольнити позовні вимоги - зобов'язати відповідача внести зміни до договору оренди землі від 07.12.2005 року №181 в частині збільшення розміру орендної плати до 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та в частині щорічної індексації орендної плати.
Представники позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, вказавши, що відповідач належним чином виконує свої обов'язки за договором оренди земельної ділянки, позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними. З метою приведення відносин між сторонами за договором оренди земельної ділянки у відповідність до чинного законодавства відповідач кілька разів звертався до позивачки з пропозицію в двосторонньому порядку збільшити розмір орендної плати за договором до 3% від нормативної грошової оцінки землі, на підставі Указу Президента України від 19.08.2008 року № 725/2008, проте позивачка не погодилась на внесення відповідних змін до договору оренди землі, наполягаючи на встановленні орендної плати в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки землі. Представник відповідача також вказав на необґрунтованість підстав зміни розміру орендної плати у зв'язку з впливом на фінансовий стан позивачки кризових явищ економіки, оскільки відповідач сплачує позивачці орендну плату з врахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в справі матеріали (державний акт на право власності на земельну ділянку серії МК №053207 від 11.02.2004 року; договір оренди землі №181 від 07.12.2005 року, зареєстрований за №040700600400 у Баштанському районному відділі Миколаївської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру” при Держкомземі України; пропозицію ОСОБА_1 від 12.03.2009 року; відповідь СГЗАТ „Родина” від 10.04.2009 року; розрахунок валового збору озимого ячменю з 12,25 га в 2008 році від 10.03.2009 року; розрахунок витрат на вирощування ячменю від 10.03.2009 року; розрахунок доходу від 10.03.2009 року; довідку Управління статистики в Баштанському районі від 24.04.2009 року №20/2-08/223; довідку Управління статистики в Баштанському районі від 11.02.2009 року №20/1-07/72; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.02.2009 року №252/06-31; довідку відділу Держкомзему у Баштанському районі від 27.04.2009 року №26/06-31; довідку Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області від 13.02.2009 року №26-14; листи СГЗАТ „Родина” до позивачки; відомості про сплату орендної плати за 2005 рік по СГЗАТ „Родина”; відомості про сплату орендної плати за 2006 рік по СГЗАТ „Родина”; відомості про сплату орендної плати за 2007 рік по СГЗАТ „Родина”; наказ СГЗАТ „Родина” від 18.08.2008 року №21; відомості про сплату орендної плати за 2008 рік №2 по СГЗАТ „Родина”; відомості про сплату орендної плати за 2008 рік по СГЗАТ „Родина” (донарахування)), суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та необхідність відмови в задоволенні позову.
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами 07.12.2005 року було укладено договір оренди землі, який 06.02.2007 року було зареєстровано за №040700600400 у Баштанському районному відділі Миколаївської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру” при Держкомземі України. Вказаний договір оренди є строковим та укладено на 10 років - до 07 грудня 2015 року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 90158 грн. 78 коп. Відповідно до умов вказаного договору позивачка передала в оренду належну їй земельну ділянку розміром 12,25 га відповідачу на оплатних умовах - умовах сплати орендної плати щорічно до 31 грудня поточного року в розмірі 1,6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції. Відповідач належним чином виконує взяті на себе за договором зобов'язання. За 2008 рік відповідач сплатив позивачці орендну плату в розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з п. 12.1-12.2 договору оренди землі, укладеного між сторонами, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов договору, на вимогу заінтересованої сторони, ці питання вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
При розгляді справи судом не встановлено передбачених договором оренди землі та чинним законодавством обставин, які б могли бути підставою для зміни умов договору в судовому порядку.
Посилання позивачки на істотну зміну обставин (вплив на матеріальне положення позивачки кризових явищ в економіці), не можуть бути підставою для зміни умов договору в частині збільшення орендної плати за землю, оскільки сторони при укладенні договору передбачали можливість подальшого погіршення економічної ситуації, у зв'язку з чим, в п. 4.2 договору оренди землі сторони передбачили щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на підставі якої визначається розмір орендної плати.
Вимога позивачки про встановлення в судовому порядку орендної плати по договору в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки згідно з ч.1 ст. 21 Закону України „Про оренду землі” розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди
Аналіз ст. 1 Указу Президента України від 2 лютого 2002 року N 92 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" (з відповідними змінами) в частині запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки та подальшого забезпечення встановлення вказаного розміру орендної плати Кабінетом Міністрів України та місцевими державними адміністраціями, вказує на те що новий розмір орендної плати підлягає поступовому впровадженню в договірні відносини по оренді земель та, головним чином, ґрунтується на вільному двосторонньому волевиявленні учасників договору оренди землі.
При цьому, як встановлено в ході судового розгляду, - відповідач звертався до позивачки з пропозицію збільшити розмір орендної плати за договором до 3% від нормативної грошової оцінки землі для приведення договору у відповідність до норм чинного законодавства, але позивачка не погодилась на внесення відповідних змін до договору оренди землі та вимагала встановлення більшого розміру орендної плати, не обґрунтувавши свою позицію.
Після цього, відповідач за власної ініціативи на підставі власного внутрішнього наказу від 18.08.2008 року №21 збільшив розмір орендної плати до 2,5% від нормативної грошової оцінки землі та виплатив позивачці за 2008 рік орендну плату у новому збільшеному розмірі. Вказана обставина встановлена рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 29.01.2009 року по справі №2-43/2009 за позовом ОСОБА_1 до СГЗАТ „Родина” про розірвання договору оренди землі, яке набрало законної сили 10.02.2009 року, та за правилами ч.3 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Посилання позивачки на незгоду з запропонованим відповідачем договірним розміром орендної плати та необхідність збільшення такого розміру до 7% від нормативної грошової оцінки землі є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинних нормативних актів, а, отже, не підлягають задоволенню.
Суд також приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовної вимоги про внесення змін до договору оренди землі від 07.12.2005 року №181 в частині щорічної індексації обчислення розміру орендної плати за землю.
Так, згідно з ч.3 ст. 21 Закону України „Про оренду землі” обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Пункт 1 Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року №783, прийнятого на виконання вказаної вище норми закону, вказує, що при обчисленні орендної плати індексації підлягає саме нормативна грошова оцінка землі.
Відповідно до п. 4.2 договору оренди землі від 07.12.2005 року №181, укладеного між сторонами, орендна плата обчислюється у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка, в свою чергу, на підставі вказаного пункту підлягала щорічній індексації.
Наведене свідчить про те, що сторони договору оренди землі при укладенні вказаного договору вже визначили порядок щорічної індексації обчислення розміру орендної плати, яка відповідає вимогам чинного законодавства, та позовна вимога про внесення змін до договору оренди землі від 07.12.2005 року №181 в частині щорічної індексації обчислення розміру орендної плати за землю за таких обставин є безпредметною та не підлягає задоволенню.
Підсумовуючи викладене, - суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного та ч.1, 3 ст. 21 Закону України „Про оренду землі”, ст. 629, ч.1 ст. 651, ч.1 ст. 652 ЦК України, керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 61; 214; 215 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства „Родина” про зміну умов договору оренди землі від 07.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_1 (орендодавцем) та СГЗАТ „Родина” (орендарем) та зареєстрованого за №040700600400 у Баштанському районному відділі Миколаївської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру” при Держкомземі України, - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Миколаївської області через Баштанський районний суд протягом двадцяти днів після подання апелянтом заяви про апеляційне оскарження.