Справа № 135/545/18
Провадження № 2-а/135/17/18
08.06.2018 року м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Патраманського І.О.,
при секретарі
судового засідання ОСОБА_1,
позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області, на обгрунтування якого повідомив, що постановою заступника начальника ГУ ДФС у Вінницькій області ОСОБА_4 на підставі протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності № 540 від 20 квітня 2018 року, його було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 165-1 КУпАП. До адміністративної відповідальності його притягнуто за те, що він не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2018 року, термін сплати якого настав 20.02.2018 року. Вважає дану постанову незаконною, оскільки він, як фізична особа - підприємець припинив свою діяльність 28 грудня 2017 року, а тому не мав сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2018 року. У зв'язку з чим просить скасувати вищезазначену постанову.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свій позов підтримав та просив задовольнити вимоги, викладені в ньому.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що у постанові про накладення адміністративного стягнення від 25 квітня 2018 року було допущено помилку, яка полягає у тому, що ОСОБА_2 було притягнуто до відповідальності за борг, який виник за попередні місяці 2017 року, а станом на січень 2018року дана сума просто не була сплачена.
Дослідивши докази та надавши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 234-2 КУпАП органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1)
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 165-1 КУпАП за несплату 843,12 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2018 року по терміну сплати 20.02.2018 року.
Дані факти підтверджуються вимогами законів та сукупністю доказів, що не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
Із протоколу про адміністративне правопорушення № 540 від 20.04.2018 року, складеного СДРІ відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Гайсинського управління ГУ ДФС у Вінницькій області ОСОБА_3, видно, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2018 року по терміну сплати 20.02.2018 року у розмірі 843,12 грн.
Із постанови заступника начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області ОСОБА_4 від 25.04.2018 року про накладення адміністративного стягнення, видно, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 165-1 КУпАП у виді штрафу, у розмірі 680грн., за те, що він не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: за січень 2018 року по терміну сплати 20.02.2018 року у розмірі 843,12 грн.
Із аналізу протоколу і постанови про накладення адміністративного стягнення видно, що ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 165- 1 КУпАП за те, що він, являючись фізичною особою - підприємцем не сплатив 843,12 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2018 року.
Із диспозиції ст. 165-1 КУпАП видно, що відповідальність за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачена не частиною 2, а частиною 3 цієї статті. Отже, кваліфікацію дій ОСОБА_2 здійснено не вірно, а його притягнуто до відповідальності за правопорушення, якого він не вчиняв (ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій статті 165-1 КУпАП).
Із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань видно, що ОСОБА_2 28.12.2017 року припинив підприємницьку діяльність.
Ці докази суд приймає до уваги, оскільки вони зібрані із дотриманням вимог законів, не суперечать один одному та ніким не оскаржуються.
Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що борг, який підлягає сплаті, виник раніше, аніж у січні 2018 року, а у самій постанові про накладення стягнення було допущено помилку, оскільки, із постанови від 25.04.2018 року чітко видно, що ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: за січень 2018 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ч. 1ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Разом з тим, відповідач не надав доказів чи заперечень, які могли б спростувати доводи позивача, а тому суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, прийшов до висновку про визнання неправомірною постанови про накладення адміністративного стягнення № 540 від 25.04.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 165-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680,00гривень.
На підставі ст. ст. 2, 6, 9, 72, 73, 75, 77, 241, 242, 244, 245 КАС України, керуючись ст. ст. 7, 9, 245, 254, 278,279, 280 КУпАП, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 25.04.2018 року, прийняту заступником начальника ГУ ДФС України у Вінницькій області ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 165-1 у виді штрафу, у розмірі 680,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 165-1 КУпАП відносно ОСОБА_2 - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок - відрахувати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень: ГУ ДФС України у Вінницькій області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення (зважаючи на п. 15.5перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя