Провадження № 1-о/200/27/18
Справа № 200/7555/18
19 червня 2018 року суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 , вивчивши матеріали заяви засудженого ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироків судової колегії по кримінальним справам Дніпропетровського обласного суду від 12.02.1997 року, вироку судової колегії по кримінальним справам Дніпропетровського обласного суду від 30.12.1998 року, ухвал даного суду від 27.07.2000 року та від 06.11.2000 року, скасування вироку в частини звинувачення за ч.1 ст.222 КК України, або відповідно до п.4 ч.1 ст.436 КПК України зміни вироку відносно нього й обмеження вже відбутим покаранням, звільнив від подальшого відбуття покарання,-
13 квітня 2018 року до Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська від засудженого ОСОБА_2 надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами вироків судової колегії по кримінальним справам Дніпропетровського обласного суду від 12.02.1997 року, вироку судової колегії по кримінальним справам Дніпропетровського обласного суду від 30.12.1998 року, ухвал даного суду від 27.07.2000 року та від 06.11.2000 року, скасування вироку в частини звинувачення за ч.1 ст.222 КК України, або відповідно до п.4 ч.1 ст.436 КПК України зміни вироку відносно нього й обмеження вже відбутим покаранням, звільнив від подальшого відбуття покарання.
В своїй заяві засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вищезазначені судові рішення, або відповідно до п.4 ч.1 ст.436 КПК України змінити вирок відносно нього й обмежитись вже відбутим покаранням, звільнив від подальшого відбуття покарання, оскільки судді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на момент прийняття рішень щодо нього, не приймали письмової присяги судді. Також, під час судового розгляду та прийняття рішень за вироками від 12.02.1997 року, від 30.12.1998 року та ухвал даного суду від 27.07.2000 року та 06.11.2000 року були допущені суттєві порушення : під час розгляду справи не допитані свідки, був сфальсифікований протокол судового засідання, судом не правильно кваліфіковані його дії, не встановлена зброя, якою були вбиті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , не перевірені обставини про те, що під час інкримінованого йому вбивства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в ніч з 04 грудня на 05 грудня 1994 року він знаходився на добовому чергуванні в міському відділу СБУ по вул.Ворошилова в м.Дніпропетровську, а по іншому інкримінованому вбивстві - ОСОБА_7 12.04.1995 року, петлю на шиї затягнув не він, а ОСОБА_8 . Однак, дані обставини судом не враховані, а вироки щодо нього прийняті без повного дослідження всіх обставин даних вбивств. Також, під час досудового розслідування сфальсифіковані речові докази та спотворені його покази, які він давав під фізичним тиском з боку працівників міліції, речі з квартири ОСОБА_7 були викрадені працівниками міліції та слідчим, з матеріалами проведених на слідстві експертиз, його не знайомили. Також, під час заміни покарання з розстрілу на довічне позбавлення волі, він та його захисник на судове засідання не запрошувались. Крім того, оскільки обласний суд розглядав його справи як суд першої інстанції, то він безпідставно був позбавлений права на апеляційне оскарження.
Розглянувши зазначену вище заяву, доходжу наступного висновку.
Відповідно до ст. 460 КПК України, учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, яке набрало законної сили. Дана заява повинна відповідати вимогам ст. 462 КПК України. При цьому, заява має містити посилання на обставини, що впливають на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, та суду під час судового розгляду. Окрім зазначених обставин, заявник повинен вказати конкретні порушення, що є підставами для перегляду судового рішення і пов'язані з нововиявленими обставинами.
Втім, заява засудженого ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст.462 КПК України, оскільки в ній не зазначені саме нововиявлені обставини, передбаченої ч.2 ст. 459 КПК України, а доводи викладені заявником не є нововиявленими обставинами, що могли вплинути на судові рішення та не були відомі й не могли бути відомі суду та засудженому під час судового розгляду.
Також, заявником ОСОБА_2 не надані суду докази на обґрунтування заяви, що підтверджують наявність цих нововиявлених обставин.
Крім того, за листом голови апеляційного суду від 09.01.2018 року, суддею ОСОБА_3 прийнята присяга судді 15 січня 1990 року, ОСОБА_4 - 04 січня 1991 року, а вироки, що підлягають перегляду за нововиявленими обставинами, на які посилався засуджений, датовані 12.02.1997 року та 30.12.1998 року. При цьому, засуджений ОСОБА_2 в своїй заяві не зазначив, які саме фактичні дані містить цей документ, що може свідчити про нововиявленими обставини, які не були відомі суду на час розгляду справи при ухваленні рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироків, ухвал, що підлягають перегляду.
Також, взагалі не вказані обставини, які на думку заявника ОСОБА_2 є нововиявленими, для перегляду ухвал суду від 27.07.2000 року та від 06.11.2000 року про заміну покарання.
Крім того, заявник в своїй заяві посилається на необхідність перегляду вироків від 12.02.1997 року і від 30.12.1998 року та їх скасування, а також скасування вироку в частині за ч.1 ст.222 КК України. Втім, за даними вироками ОСОБА_2 також засуджений вироком від 12.02.1997 року, окрім п."а", п."г", "з" ст. 93 КК України, ще й за ч.3 ст.193 КК України та за ч.2 ст.140, ч.2 ст.17-140 КК України. Однак, будь-які обставини як нововиявлені, за даними епізодами, заява ОСОБА_2 не містить.
Також, в своїй заяві ОСОБА_2 просить скасувати зазначені вироки й ухвали суду, або відповідно до п.4 ч.1 ст.436 КПК України змінити вирок відносно нього й обмежитись вже відбутим покаранням, звільнив від подальшого відбуття покарання. Однак, така вимога про зміну судового рішення не передбачена діючим законодавством, а посилання про застосування судом до засудженого вимог ст. 436 КПК України як судом касаційної інстанції, не входить до повноважень суду під час розгляду заяв про перегляд за нововиявленими обставинами.
Крім того, заява ОСОБА_2 не містить конкретно яке саме судове рішення, він вважає за необхідне переглянути по нововиявленим обставинам.
З урахуванням наведених підстав, дана заява не відповідала вимогам ст. 462 КПК України, а тому ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2018 року дана заява була залишена без руху та ОСОБА_2 був наданий строк до 07 червня 2018 року для усунення даних недоліків.
Однак, зазначені недоліки заяви, на які посилався суд при прийнятті рішення про залишення без руху заяви ОСОБА_2 , до цього часу заявником не усунуті.
Відповідно до ст. 464 КПК України у разі, якщо особа не усунула недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка була залишена без руху у встановлений строк вона повертається заявнику разом з усіма доданими до неї матеріалами.
З урахуванням наведеного, заява ОСОБА_2 з усіма доданими до неї документами підлягає поверненню.
На підставі викладеного керуючись ст. 459, 462, 464, ч.3 ст. 429 КПК України,-
Заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироків судової колегії по кримінальним справам Дніпропетровського обласного суду від 12.02.1997 року, вироку судової колегії по кримінальним справам Дніпропетровського обласного суду від 30.12.1998 року, ухвал даного суду від 27.07.2000 року та від 06.11.2000 року, скасування вироку в частини звинувачення за ч.1 ст.222 КК України, або відповідно до п.4 ч.1 ст.436 КПК України зміни вироку відносно нього й обмеження вже відбутим покаранням, звільнив від подальшого відбуття покарання - повернути.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя Бабушкінського
районного суду ОСОБА_1
м. Дніпропетровська