Рішення від 21.06.2018 по справі 159/2104/18

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,

e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 рокум. КовельСправа № 159/2104/18

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Наваляного Т.Д.,

з участю секретаря Спасюк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП № 4 Ковельського ВП ГУНП у Волинської області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 27.04.2018, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до інспектора СРПП № 4 Ковельського ВП ГУНП у Волинської області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 27.04.2018. В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що постановою від 27.04.2018, винесеною інспектором СРПП № 4 Ковельського ВП ГУНП у Волинської області ОСОБА_2 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. Як вбачається з вказаної постанови, суть правопорушення полягає в тому, що він, 27.04.2018, о 10 год. 00 хв., керував автомобілем марки «БМВ», поза населеним пунктом, без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив вимоги п. 9.8 ПДР України. Вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки інспектором поліції неправомірно притягнуто його до адміністративної відповідальності. В поданому адміністративному позові зазначив, що він керував автомобілем без увімкненого ближнього світла, проте не поза населеним пунктом, а саме в населеному пункті. Також вважає, що інспектором невірно застосовано норму закону, що передбачає відповідальність за керування транспортним засобом поза населеним пунктом без увімкненого ближнього світла фар. Просив скасувати постанову відповідача від 27.04.2018, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до положень ст.ст. 257, 262 КАС України вказана адміністративна справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 07.05.2018 позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, у якому викласти заперечення проти позову.

Представник позивача в судовий розгляд не з'явилась, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлений позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання двічі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоч завчасно і належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток.

Відзиву на позовну заяву, клопотань чи заяв від відповідача до суду не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався у відсутності учасників справи, на підставі наявних доказів, тому у відповідності до ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

З постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимісерії НК № 1700634 від 27.04.2018, слідує, що ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, 27.04.2018 о 10 год. 00 хв., на 73 кілометрі автодороги Т-0311, керував автомобілем марки «БМВ», номерний знак JUM 838 тапоза населеним пунктом не увімкнув ближнє світло фар, чим порушив вимоги п. 9.8 ПДР України, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою на позивача накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Пунктом 9.8 ПДР України передбачено, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Таким чином, вказаний пункт ПДР України зобов'язує водіїв вмикати ближнє світло фар або денні ходові вогні при русі транспортного засобу.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Позивач не заперечує, що в автомобілі, яким він керував 27.04.2018 не було увімкнене ближнє світло фар, однак вказує, що дорога (місцевість), на якій його було зупинено інспектором поліції за рух без ввімкнення ближнього світла фар, знаходиться у межах населеного пункту, що виключає необхідність застосування п. 9.8 ПДР України.

Для спростувань тверджень позивача, відповідачу слід було б надати відзив на позов, однак такого відповідачем суду надано не було, як і не надано доказів відео фіксації даного правопорушення.

У зв'язку із неподанням відповідачем відзиву на позов без поважних причин, у відповідності до ч.4 ст. 159 КАС України такі дії відповідача кваліфікуються судом як визнання позову.

За таких обставин вина відповідача не може вважатись доведеною.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що будь-яких доказів того, що позивач порушив вимоги ПДР України відповідачем не надано, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, як і не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення такого правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними і обґрунтованими, а постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 9, 19, 25, 77, 194, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 286 КАС України, на підставі ст. ст. 245, 251, 280 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимісерії НК № 1700634 від 27.04.2018, винесену інспектором СРПП № 4 Ковельського ВП ГУНП у Волинської області ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:ОСОБА_3

Попередній документ
74843031
Наступний документ
74843033
Інформація про рішення:
№ рішення: 74843032
№ справи: 159/2104/18
Дата рішення: 21.06.2018
Дата публікації: 23.06.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху