Справа № 161/4777/18
Провадження № 2/161/1972/18
11 червня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Ярмолюк В.С.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому засіданні у залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що у зареєстрованому шлюбі з відповідачем перебувала з 28.01.2007 року по 26.10.2011 року, під час якого, 09.07.2007 року, у сторін народилася донька - ОСОБА_4. Відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.03.2011 року з відповідача в користь позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, в твердій грошовій сумі - 350 гривень щомісячно. ОСОБА_2 в повній мірі виконує покладені на нього зобов'язання, заборгованості по сплаті аліментів немає. Проте на даний час дитина потребує значно більшого матеріального забезпечення, у зв'язку з збільшенням потреб в навчанні та всебічному соціальному розвитку. Вказує, що відповідач є працездатним, стан здоров'я дозволяє сплачувати аліменти у більшому розмірі. В зв'язку із збільшенням потреб дитини в придбанні одягу, продуктів харчування, засобів гігієни, а також в неможливості позивача забезпечити в повному обсязі у разі потреби її лікування, відвідування гуртків, тощо, просить суд збільшити розмір сплачуваних відповідачем аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі до 1848 грн., щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду з даним позовом і до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав. Зазначив, що у відповідача інших дітей та утриманців немає. Наполягав на стягненні аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідач в судовому засіданні пояснив, що він має на утриманні батька, який проживає разом з ним. Зазначив, що ним були здійсненні витрати щодо оплати двох операцій, які переніс його батько. Крім того, вказав що має заборгованість перед державою в приблизному розмірі 15000 грн., проте з заробітної плати ніяких утримань не проводиться. З урахуванням зазначеного позов визнав частково, погодився сплачувати аліменти в розмірі 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.01.2007 року, який було розірвано на підставі заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.10.2011 року (а.с. 5).
Від шлюбу мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4).
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.03.2011 року, постановленому у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, з останнього на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4. були стягнуті аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 350 грн., але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.03.2011 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 7-8).
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд вважає доведеним, що у зв'язку з підвищенням цін на продовольчі та непродовольчі товари, підвищенням рівня прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, матеріальний стан позивача погіршився, розмір аліментів, що стягуються з відповідача не відповідає звичайним потребам неповнолітньої дитини.
З довідки про доходи ОСОБА_2 наданою ДП «ЛРЗ «Мотор» у відповідь на запит суду вбачається, що відповідач працює на посаді контролера складально-монтажних та ремонтних робіт. Його середньомісячна заробітна плата без вирахувань (згідно відомостей за листопад - 2017 року по квітень - 2018 року) становить близько 9000 грн. (а.с. 23)
Відповідач є здоровим, на обліку у лікарів не перебуває, інших неповнолітніх дітей, утриманців не має.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доводи відповідача, щодо перебування на його утриманні батька, а також наявності у нього заборгованості перед державою в розмірі 15000 грн. суд не приймає до уваги, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем суду не надано.
Проаналізувавши надані суду докази, суд вважає, що відповідач має реальну можливість сплачувати на користь позивачки аліменти у збільшеному розмірі, який має становити 1300 грн. на місяць. Доказів іншого відповідачем ОСОБА_2 суду не надано.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як слідує з роз'яснень Пленуму Верховного суду України 15.05.2006 N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів (п. 23) відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином, аліменти у зміненому розмірі підлягають стягненню з моменту набранням даним рішенням законної сили.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Оскільки позивач за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.
На підставі ст.ст. 179-183, 192 СК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задовольнити.
Розмір аліментів змінити - стягувати з ОСОБА_2, який народився 09.10.1981 року в с. Сокиричі Ківерцівського району Волинської області на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 1300 (тисяча триста) грн. щомісяця, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття з моменту набранням рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21 червня 2018 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області ОСОБА_5