Ухвала
(постановлена в порядку ч. 4 ст. 371 КПК)
21 червня 2018 року
м. Київ
справа № 711/2259/16-к
провадження № 51-477км17
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
у відкритому судовому засіданні під час розгляду касаційних скарг засудженого ОСОБА_7 та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 24 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 42016250000000016, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 364 КК.
встановив:
Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2017 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців із конфіскацією майна, яке його особистою власністю. На підставі ст. 54 КК застосовано до ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання молодшого сержанта внутрішньої служби управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області.
Цим же вироком ОСОБА_7 виправдано за ч. 1 ст. 364 КК у зв'язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Апеляційний суд Черкаської області ухвалою від 24 жовтня 2017 року вирок місцевого суду залишив без змін, а апеляційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Не погоджуючись із вироком місцевого суду та ухвалою апеляційного суду засуджений ОСОБА_7 та прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами, в яких порушували питання про скасування судових рішеннь і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, про що навели відповідні доводи.
Зазначене кримінальне провадження було призначено до касаційного розгляду на 10 год. 30 хв. 21 червня 2018 року.
Колегія суддів касаційного суду поставила на обговорення питання про відкладення касаційного розгляду на інший день у зв'язку із тим, що ухвалою Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 травня 2018 року передано кримінальну справу щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв'язку з необхідність відійти від правового висновку викладеного Верховним судом України у постанові від 27 жовтня 2016 року (5-99 кс 16). який ґрунтується на тому, що до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським союзом візового режиму для України» (далі - Закон № 1261-VII) ознака «істотна шкода» у складах злочинів, передбачених статтями 364 - 367 КК, розумілась як така, що охоплює і суспільно небезпечні наслідки у вигляді майнової шкоди, і наслідки у вигляді шкоди немайнової. Це пояснювалося тим, що законодавець вживав у п. 3 примітки до ст. 364 КК формулювання «якщо істотна шкода полягає у заподіянні матеріальних збитків». Сполучник «якщо» прямо вказував на можливість заподіяння істотної шкоди у вигляді, відмінному від матеріальних збитків. Із набранням чинності Законом № 1261-VII у викладі п. 3 до примітки до ст. 364 КК у нормативному визначенні ознаки «істотна шкода» вже не використовується сполучник «якщо», і тому чинна редакція цього положення охоплює майнову шкоду, яка досягла розміру, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Однак, на думку колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду «істотна шкода» як злочинний результат (наслідки) відповідних діянь незалежно від грошового вираження можуть полягати у заподіянні матеріальних збитків чи виражатись у наслідках тільки нематеріального характеру або ж поєднувати в собі наслідки як матеріального, так і не матеріального характеру.
Вказану справу прийнято до розгляду та призначено Великою Палатою Верховного Суду до касаційного розгляду на 10 годину 04 липня 2018 року у приміщенні Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора та захисника, які підтримали ініціативу суду щодо відкладення касаційного розгляду із наведених підстав, колегія суддів вважає за необхідне відкласти розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на іншу дату.
Керуючись ч. 4 ст. 371, ст. 434 КПК, Верховний Суд
постановив:
Розгляд кримінального провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_7 та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 24 жовтня 2017 року відкласти на 12 годину
24 жовтня 2018 року.
Про час і місце касаційного розгляду повідомити учасників судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3