Постанова
Іменем України
14 червня 2018 р.
м. Київ
справа № 523/18808/13-к
провадження № 51-3293 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області на ухвалу судді Апеляційного суду Одеської області від 2 березня 2017 року, якою повернуто його апеляційні скарги на вирок Суворовського районного суду міста Одеси від 3 листопада 2016 року та ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 18 листопада 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №120151604490003036 щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Суворовського районного суду міста Одеси від 3 листопада 2016 року ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, без конфіскації належного йому майна; за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. На підставі ст.72 КК України зараховано ОСОБА_6 у строк відбутого основного покарання строк його попереднього ув'язнення з 10 жовтня 2013 року по 16 квітня 2015 року та з 11 червня 2015 року по 3 листопада 2016 року у співвідношенні один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою залишено без зміни. Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави в особі НДЕКЦ судові витрати за проведення експертних досліджень у розмірі 3 698 грн.
Цим же вироком ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.186 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк відбутого основного покарання строк його попереднього ув'язнення з 11 червня 2015 року по 3 листопада 2016 року у співвідношенні відповідності одного дня попереднього ув'язнення двом дням позбавлення волі. Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою залишено без зміни.
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 18 листопада 2016 року виправлено описки у зазначеному вироку та постановлено вважати вірною резолютивну частину вироку щодо призначеного ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією належного йому майна; за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, призначене ОСОБА_8 остаточне покарання, визначене шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, постановлено вважати у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією належного йому майна.
Не погодившись з цими судовими рішеннями заступник прокурора Одеської області оскаржив їх в апеляційному порядку.
Ухвалою судді Апеляційного суду Одеської області від 2 березня 2017 року апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області на вирок Суворовського районного суду міста Одеси від 3 листопада 2016 року та ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 18 листопада 2016 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на підставі п.1 ч.3 ст.399 КПК України повернуто особі, яка їх подала.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі заступник прокурора Одеської області, посилаючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу судді Апеляційного суду Одеської області від 2 березня 2017 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суддя апеляційного суду не перевірив дату отримання апелянтом ухвали про залишення його апеляційних скарг без руху та дійшов необґрунтованого висновку про те, що недоліки апеляційних скарг не були усунуті в установлений строк.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 просила задовольнити касаційну скаргу з викладених в ній підстав.
У запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_7 просить залишити судові рішення без зміни як законні, а касаційну скаргу - без задоволення як необґрунтовану.
Мотиви суду
Право особи на апеляційне оскарження судового рішення спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного судового рішення, належить до конституційних засад судочинства та загальних засад кримінального провадження, закріплених у п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 24 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.418 КПК України судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються, роз'яснюються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Однак апеляційний суд , приймаючи рішення щодо апеляційних скарг заступника прокурора Одеської області на судові рішення щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , не врахував такі вимоги закону.
Частина 3 статті 399 КПК України визначає підстави для повернення апеляційної скарги, однією з яких є не усунення особою недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
З матеріалів провадження вбачається, що заступником прокурора Одеської області на вирок Суворовського районного суду міста Одеси від 3 листопада 2016 року та ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 18 листопада 2016 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_7 подано апеляційні скарги, в яких він навів аргументи щодо незаконності цих судових рішень та вказав на допущені судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Ухвалою судді Апеляційного суду Одеської області від 10 лютого 2017 року апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області залишено без руху у зв'язку з невідповідністю їх вимогам ст.396 КПК України та встановлено строк для усунення їх недоліків.
На виконання зазначеної ухвали 1 березня 2017 року заступник прокурора Одеської області подав апеляційну скаргу в зміненій редакції, разом з клопотанням про поновлення пропущеного ним строку на усунення недоліків.
Відповідно до ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З урахуванням положень ч.4 ст.31 КПК України щодо складу суду в суді апеляційної інстанції, розгляд питання про поновлення процесуального строку за заявою особи повинен здійснюватись апеляційним судом колегіально у складі трьох професійних суддів.
Проте, всупереч цим вимогам закону, приймаючи одноособово рішення про повернення апеляційних скарг на підставі п.1 ч.3 ст.399 КПК України, суддя одночасно в ухвалі надав оцінку доводам клопотання апелянта про поновлення процесуального строку та визнав причини його пропуску неповажними.
Такі порушення вимог кримінального процесуального закону відповідно до ч.1 ст.412 КПК України є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що згідно з п.1 ч.1 ст.438 КПК України є підставою для скасування такого рішення та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Керуючись ст.ст. 436, 438, 441, 442 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд
Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити.
Ухвалу судді Апеляційного суду Одеської області від 2 березня 2017 року, якою повернуто апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області на вирок Суворовського районного суду міста Одеси від 3 листопада 2016 року та ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 18 листопада 2016 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_11 ОСОБА_2 ОСОБА_3