Постанова
Іменем України
20 червня 2018 року
м. Київ
справа № 473/3216/16-к
провадження № 51-1259км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні у суді апеляційної інстанції на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150190001756, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 грудня 2016 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено виконання обов'язків, передбачених п 1 ч. 2 ст. 76 КК.
Вирішено питання речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2017 року вирок районного суду скасовано, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263 КК закрито за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він, маючи умисел на незаконне зберігання вибухової речовини, а саме пороху, який залишився від його батька ОСОБА_7 , зберігав його без передбаченого законом дозволу за місцем свого мешкання у АДРЕСА_1 з невстановленої точної дати і часу до 10 червня 2016 року.
10 червня 2016 року в ході проведення санкціонованого обшуку території домоволодіння ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 в приміщенні кімнати було виявлено та вилучено скляну банку з сипучою речовиною сірого кольору, яка згідно висновку експерта № 5470 від 22 серпня 2016 року - є порохом, що відноситься до складу метальних речовин та є вибухонебезпечною речовиною масою 76, 3 г.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та порушеннями кримінального процесуального закону. Стверджує про невідповідність ухвали вимогам статей 370, 374, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Вказує, що усупереч вимогам ст. 94 КПК суд апеляційної інстанції відкинув одні докази та надав необґрунтовану оцінку іншим, внаслідок чого безпідставно закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 .
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні не підтримав доводи касаційної скарги, вважав судові рішення законними та обґрунтованими.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 94 КПК оцінка доказів є виключно компетенцією суду, який постановив вирок. Суд касаційної інстанції установив, що суди першої та апеляційної інстанцій дотримались цих вимог закону.
Відповідно до вимог ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Як убачається з матеріалів провадження, суд апеляційної інстанції, провівши судовий розгляд, та безпосередньо дослідивши у судовому засіданні докази сторін обвинувачення та захисту, детально навів у вироку свою оцінку кожного доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення про те, що досліджені докази не доводять вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.
Так, апеляційний суд, встановив, що в ході проведення обшуку, санкціонованого ухвалою слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 червня 2016 року з метою відшукання наркотичних засобів, ОСОБА_6 добровільно видав скляну банку об'ємом 0,25 мл з порохом, який у нього зберігався після смерті батька, що зафіксовано у протоколі обшуку. Відповідно до висновку експерта № 4570 речовина, що міститься у скляній банці - є порохом. ОСОБА_6 пояснив суду, що він добровільно видав порох, який залишився у його помешканні після смерті батька, у якого був передбачений законом дозвіл, а в нього не було умислу на незаконне зберігання вибухових речовин. Стороною обвинувачення не надано доказів, які б спростовували твердження ОСОБА_6 про відсутність у нього умислу.
Зважаючи на викладене, врахувавши, що протиправне діяння, передбачене ч. 1 ст. 263 КК характеризується умисною формою вини, апеляційний суд дійшов правомірного висновку про відсутність у діях ОСОБА_6 складу інкримінованого йому правопорушення.
З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що доводи касаційної скарги прокурора по суті зводяться до переоцінки доказів та є необґрунтованими. Судове рішення умотивоване та відповідає вимогам статей 370, 374, 419 КПК.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, які би тягли за собою скасування судових рішень, суд касаційної інстанції не вбачає.
Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Верховний Суд
Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2017 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3