Ухвала
22 червня 2018 р.
м. Київ
Справа № 760/16512/17-к
Провадження № 51- 6935 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду
м. Києва від 14 березня 2018 року,
встановив:
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не погоджуючись із судовими рішеннями, ухваленими за результатами розгляду їх скарг, звернулися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просять оскаржувані судові рішення скасувати.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без руху, встановивши скаржникам строк для усунення недоліків.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 цього Кодексу.
Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримано, оскільки скарга не містить посилань на передбачені ст. 438 КПК України підстави для скасування судових рішень із зазначенням, у чому саме вони полягають, з огляду на положення ст.ст. 412-414 КПК України.
Висловлюючи вимогу про скасування судових рішень, скаржники не вказують на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування судових рішень, і які, на їх думку, допущені судами при їх винесенні, та не наводять конкретних доказів і аргументів в обґрунтування своєї позиції.
Разом із тим касаційна скарга містить доводи щодо особистої неприязні скаржників до суддів, які постановляли судові рішення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий судовий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
У касаційній скарзі скаржниками не висловлено прохання, яке узгоджувалося б зі ст. 436 КПК України.
Всупереч вимогам ч. 5 ст. 427 КПК України до касаційної скарги не долучено копій оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва
від 13 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 березня
2018 року залишити без руху і встановити їм строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3