Ухвала
21 червня 2018 року
м. Київ
справа № 450/1145/17
провадження № 61-35615ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У квітні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду із позовом, у якому просили стягнути: на їх користь солідарноіз відповідачів майнову шкоду у розмірі 50 000,00 грн; із відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у межах ліміту у розмірі 7 492,00 грн та на користь позивача ОСОБА_1 - 1 711,46 грн за проведення експертного автотехнічного та автотоварознавчого дослідження; із відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 40 000,00 грн.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено.
02 травня 2018 року через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2018 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у справі № 450/1145/17 становить 99 203,46 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 450/1145/17 є малозначною у силу вимог закону. Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Вказівка в резолютивній частині постанови апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2018 року про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат