Ухвала
20 червня 2018 року
м. Київ
справа № 210/605/14-ц
провадження № 61-27074ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2015 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору неукладеним,
10 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв'язку, що підтверджується відбитком штемпеля на конверті, до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2015 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 325 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення.
Підпунктом 14 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» встановлено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
До касаційної скарги ОСОБА_1 додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, однак жодних поважних причин та відповідних доказів поважності причин пропуску цього строку заявником не надано.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків. Заявнику необхідно надати суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, при цьому навести поважні причини пропуску цього строку та надати відповідні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження до моменту звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою, саме з 24 вересня 2015 року по 10 квітня 2018 року та надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у
розмірі 352,40 грн.
Копію ухвали Верховного Суду від 21 травня 2018 року отримано
ОСОБА_1 29 травня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів касаційного провадження.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21 травня 2018 року
ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку у червні 2018 року направлено на адресу суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 352,40 грн.
Клопотання мотивоване тим, що копію ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2015 року отримано
ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку лише 09 листопада
2015 року. Крім того, заявник дізнався, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року визначено, що позивачі у справах про захист своїх прав звільнені від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» не лише в суді першої інстанції, тому і вирішив спробувати оскаржити ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2015 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без змін, а саме для сплати судового збору та уточнення апеляційної скарги.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України,
№ 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України, № 17160/06 та
N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Частиною першою статті 325 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали судом апеляційної інстанції) передбачено право оскарження протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду, яким заявник не скористався, і те, що
ОСОБА_1 у 2018 році дізнався про прийняття постанови Великою Палатою Верховного Суду не можна визнати поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 393, пункту 4 частини другої
статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, оскільки наведені ОСОБА_1 у клопотанні причини пропуску строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2015 року є неповажними, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2015 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору неукладеним.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. П. Курило