21 червня 2018 року
м. Київ
справа № 127/17130/17
провадження № 61-36692ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Вінницької області від 03 квітня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Вінницької області від 03 квітня 2018 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 15 липня 2007 року у розмірі 6 649 грн 17 коп., з яких: 1 917 грн 10 коп. - тіло кредиту, 4 732 грн 07 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У червні 2018 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Вінницької області від 03 квітня 2018 року.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Частиною шостою шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 529 грн 17 коп., у зв'язку з чим ціна позову у справі № 127/17130/17 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.
Касаційний цивільний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом 2 пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, у зв'язку з чим відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Вінницької області від 03 квітня 2018 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Вінницької області від 03 квітня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Суддя М. Є. Червинська