21 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 923/566/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Ткач І.В., судді: Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Задніпряної Надії Борисівни
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017
(головуючий -Будішевська Л.О., судді - Мишкіна М.А., Таран С.В.)
та рішення Господарського суду Херсонської області від 25.07.2017
(суддя Задорожна Н.О.)
у справі №923/566/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
до Фізичної особи-підприємця Задніпряної Надії Борисівни
про стягнення 11 817,72 грн,
Зміна складу колегії суддів Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2018 (колегія суддів у складі: Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.) відкрито касаційне провадження у справі №923/566/17 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Задніпряної Надії Борисівни та ухвалено здійснити її розгляд в порядку письмового провадження.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду за №827 від 27.04.2018 у зв'язку з відрядженням судді Вронської Г.О., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/566/17.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №923/566/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Ткач І.В. - головуючий, судді Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.04.2018.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У червні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Задніпряної Надії Борисівни про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 10 222,39 грн, 3% річних у розмірі 102,97 грн, суми інфляційних витрат у розмірі 253,26 грн, пені у розмірі 1 239,00 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.11.2008 (далі - договір).
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. 01.11.2008 між ВАТ "Херсонська ТЕЦ" (на даний час ПрАТ "Херсонська теплоелектроцентраль") (виконавець) та відповідач (споживач) укладено договір №171, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується вчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
В пункті 6 договору зазначено, що розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується відповідно до фактичного споживання теплової енергії згідно з нормативами (нормами) споживання.
У договорі сторони погодили оплату спожитих послуг, а саме: розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. За несвоєчасне внесення плати з споживача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотків від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати (пункти 8, 12 договору).
Пунктом 18 договору встановлено, що споживач несе відповідальність згідно з законодавством та договором за недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені, втручання у роботу засобів обліку води і теплової енергії, порушення зобов'язань, встановлених договором або законодавством.
Договір укладено на строк до 30.09.2009 і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 26 договору).
2.2. Позивачем виконувались зобов'язання відповідно до умов договору, що підтверджується довідкою про наявність опалення абонентів Херсонської ТЕЦ з жовтня 2016 року по березень 2017 року включно, зокрема в будинку за адресою: АДРЕСА_1, власником (наймачем, орендарем) якого є відповідач у справі.
З урахуванням положень договору, позивачем складено акти виконаних робіт та виставлено відповідні рахунки на оплату. Зазначені акти та рахунки були направлені відповідачу листами №06-1/2326 від 08.11.2016; №06-1/3036 від 21.12.2016; №06-1/102 від 18.01.2017; №06-1/335 від 13.02.2017; №06-1/642 від 16.03.2017; №06-1/851 від 11.04.2017.
Рахунки за надані послуги з централізованого опалення на оплату направлялися поштою з рекомендованим повідомленням
У зв'язку з несплатою в повному обсязі відповідачем зазначених рахунків, станом на 21.04.2017 заборгованість відповідача перед позивачем склала 10 222,39 грн.
З метою вжиття заходів щодо врегулювання питання погашення боргу, відповідачу позивачем направлена вимога про сплату заборгованості від 11.04.2017 №06-1/863, яка залишена без відповіді.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. 25 липня 2017 року рішенням Господарського суду Херсонської області позов задоволено у повному обсязі.
3.2. 17 жовтня 2017 року постановою Одеського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Херсонської області від 25.07.2017 залишено без змін.
3.3. Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди виходили з того, що відповідач в порушення положень договору, вимог ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, свої зобов'язання виконував неналежним чином, несвоєчасно та не у повному обсязі оплачував послуги з централізованого опалення, що стало наслідком утворення боргу в сумі 10 222,29 грн.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. 06 листопада 2017 року Фізична особа-підприємець Задніпряна Надія Борисівна подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та рішення Господарського суду Херсонської області від 25.07.2017, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.
4.2.1. Господарськими судами не взято до уваги, що між сторонами укладено інший договір №147 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2011, а судом помилково стягнено заборгованість за неіснуючим договором.
4.3. 13 березня 2018 року позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і обґрунтованими, прийнятими з дотриманням вимог чинного законодавства, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та були предметом дослідження господарськими судами попередніх інстанцій.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. Спір по справі стосується стягнення суми основної заборгованості, 3% річних, інфляційних витрат та пені у зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.11.2008.
5.2.2. Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
5.2.3. Відповідно до пункту 1 договору споживач прийняв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, у строки та на умовах, передбачених договором.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Господарськими судами встановлено, що позивач виконав договірні зобов'язання в частині надання передбачених умовами договору послуг, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманих послуг з централізованого опалення виконав не у повному обсязі, що стало наслідком утворення за ним боргу в сумі 10 222,39 грн за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року включно.
5.2.4. Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 18 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення платежів за послуги, споживач несе відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій, визначених п. 12 договору (пеня у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу).
З урахуванням умов договору та положень ст. 610, ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 ЦК України, за прострочення боржником грошового зобов'язання за період з 21.11.2016 по 20.06.2017, позивач нарахував відповідачу 102,97 грн річних, 253,26 грн інфляційних витрат та 1 239,00 грн пені, розрахунки яких перевірено судами попередніх інстанцій та визнано такими, що відповідають вимогами чинного законодавства.
5.2.5. Щодо тверджень скаржника про те, що відповідні послуги позивачем не надавалися, то у цьому зв'язку ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 відповідача було зобов'язано надати оригінал акта про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП, однак відповідач вимог ухвали не виконав, про причини такого невиконання суд не повідомив.
5.2.6. Твердження відповідача про наявність укладеного між сторонами іншого договору, який регулює спірні відносини між сторонами, було предметом дослідження судом апеляційної інстанції, який зауважив на тому, що скаржником на підтвердження зазначених обставин не надано будь-яких доказів, а позивачем заперечується існування такого договору.
5.2.7. Отже, господарські суди дослідивши розрахунки пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, з урахуванням встановленого сторонами договору строку виконання грошового зобов'язання щодо оплати послуг, перевіривши заявлені позивачем суми, з урахуванням наведених вимог закону, дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Верховний Суд вважає висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову обґрунтованим. Скаржником не доведено, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Задніпряної Надії Борисівни без задоволення, а судових рішень, що оскаржуються - без змін.
7. Судові витрати
7.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
7.2. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Задніпряної Надії Борисівни без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Задніпряної Надії Борисівни залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та рішення Господарського суду Херсонської області від 25.07.2017 у справі №923/566/17 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І. Ткач
Судді: О. Мамалуй
Л. Стратієнко