21 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 909/1073/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сав'юка Дмитра Олександровича на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 (головуючий: Костів Т.С., судді: Марко Р.І., Галушко Н.А.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна"
до Фізичної особи-підприємця Сав'юка Дмитра Олександровича
про стягнення заборгованості в сумі 255 751,68 грн., а саме: 232 915,64 грн. - боргу, 16 520,07 грн. пені, 4 420,74 грн. інфляційного збільшення, 1 895,23 грн. - 3% річних,
Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.
17.11.2017 до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна" до Фізичної особи-підприємця Сав'юка Дмитра Олександровича про стягнення заборгованості в сумі 255 751,68 грн., а саме: 232 915,64 грн. - боргу, 16 520,07 грн. пені, 4 420,74 грн. інфляційного збільшення, 1 895,23 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу морозива № ві-021.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 (суддя Деделюк Б.В.) позов задоволено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не виконав вимог укладеного між сторонами договору, а саме в частині оплати за поставлений товар.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сав'юка Дмитра Олександровича задоволено, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 у справі № 909/1073/17 скасовано, прийнято нове рішення яким стягнуто з фізичної особи-підприємця Сав'юка Дмитра Олександровича на користь Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна" заборгованість в сумі 255751,68 грн., а саме: 232915,64 грн. - боргу, 16520,07 грн. пені, 4420,74 грн. інфляційного збільшення, 1895,23 грн. - 3% річних та 3 836,28 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
27.02.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Фізична особа - підприємець Сав'юк Дмитро Олександрович безпосередньо до Касаційного господарського суду подав касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 909/1073/17.
У касаційній скарзі Фізична особа - підприємець Сав'юк Дмитро Олександрович просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 909/1073/17, прийняти нове рішення, яким господарську справу № 909/1073/17 передати на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 року у справі № 909/1073/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
30.03.2018 Верховний Суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження, здійснення розгляду скарги у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 17.04.2018.
Разом з тим, ухвалою Верховного Суду від 04.05.2018 за заявою Фізичної особи-підприємця Сав'юка Дмитра Олександровича зупинено виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі №909/1073/17 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Скаржник (Фізична особа-підприємець Сав'юк Дмитро Олександрович, відповідач) мотивує свою касаційну скаргу тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач зазначає, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Сав'юка Д.О., 16.01.2018 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду призначено розгляд справи на 30.01.2018.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 розгляд справи відкладався в порядку ч.2 ст.202 ГПК України у зв'язку з поданням апелянтом клопотання про відкладення розгляду справи. Як наслідок, повторний розгляд апеляційної скарги було призначено на 06.02.2018.
Скаржник вказує, що ухвалу суду апеляційної інстанції про призначення судового засідання на 06.02.2018 апелянтом отримано лише ввечері 06.02.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тобто, в день судового розгляду. Крім того, 06.02.2018 відповідач ще перебував на лікарняному. При цьому, відповідач зазначає, що докази отримання ухвали апелянтом 06.02.2018 містяться у матеріалах справи.
ФОП Сав'юк Д.О. вважає, що судом апеляційної інстанції не дотримані вимоги щодо повідомлення відповідача про час і місце засідання суду, що позбавило його можливості прийняти участь у судовому засіданні.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції також прийняв рішення без повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду.
Також відповідач вказує, що договір купівлі-продажу від 12.04.2017 між позивачем та відповідачем не укладався, оригінал вказаного договору в судовому засіданні позивачем не надавався, як наслідок, судом оглянутий не був.
Відповідач зазначає, щоб суд першої або апеляційної інстанції не позбавив відповідача конституційного права на захист, відповідач обов'язково подав клопотання про витребування у позивача оригіналу договору купівлі-продажу.
Разом з тим, скаржник вказує, що в оскаржуваній постанові зазначено: "у відзиві на апеляційну скаргу позивач - Приватне акціонерне товариство "ЖЛК-Україна", просить змінити резолютивну частину рішення, а саме в частині стягнення основного боргу, в сумі 185 392,52 грн., апеляційну скаргу скаржника залишити без задоволення", однак дана вимога позивача залишена поза увагою апеляційним судом та не мотивовано мотиви залишення даної вимоги без уваги.
Відповідач вважає, що згідно видаткових накладних та розрахунків, які містяться у нього, не вбачається заборгованості відповідача, однак позбавлення відповідача конституційного права шляхом неповідомлення про дату та час судового засідання не дало можливості заперечити проти та провести взаєморозрахунки між позивачем та відповідачем.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вказала на недотримання судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, а саме статей 13, 42 Господарського процесуального кодексу.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що як вбачається з матеріалів справи та наведено апелянтом в апеляційній скарзі, суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення без належного повідомлення апелянта.
Не повідомленою належним чином про час та місце засідання суду слід вважати сторону, щодо якої судом не було дотримано усіх вимог передбачених статтями 13, 42 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття усім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення адресатові долучаються до матеріалів справи.
Як вбачається з ухвали про призначення справи до розгляду та оскаржуваного рішення, відповідач участі у розгляді справи не приймав, своїх заперечень на позов не надавав, а в матеріалах справи відсутні докази його належного повідомлення про дату час та місце розгляду справи, що є порушення норм процесуального права. Також будь які інші документи які б свідчили що відповідач належним чином повідомлений про місце час розгляду справи, в матеріалах справи відсутні.
Проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів зазначила, що вказані порушення перешкодили учаснику судового процесу реалізувати свої процесуальні права, щодо подання відзиву на позовну заяву та брати участь у дослідженні доказів, надати усні та письмові пояснення.
Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте без належного дотримання норм процесуального права, що є підставою згідно ст.277 ГПК України для його скасування.
У зв'язку з цим, апеляційний суд сам повторно розглянув справу та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сав'юка Дмитра Олександровича задоволено, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 у справі № 909/1073/17 скасовано, прийнято нове рішення яким стягнуто з фізичної особи-підприємця Сав'юка Дмитра Олександровича на користь Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна" заборгованість в сумі 255751,68 грн., а саме: 232915,64 грн. - боргу, 16520,07 грн. пені, 4420,74 грн. інфляційного збільшення, 1895,23 грн. - 3% річних та 3 836,28 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Розглядаючи доводи касаційної скарги суд касаційної інстанції відмічає наступне.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.277 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):
"Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:
3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою."
Таким чином, встановивши факт відсутності документів, які б свідчили що відповідач був належним чином повідомлений про місце час розгляду справи у суді першої інстанції, та повторно розглянувши справу зі скасуванням рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 у справі №909/1073/17 та прийняттям нового рішення апеляційний суд діяв в межах повноважень, визначених п.3 ч.3 ст.277 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, відповідно до ст.268 ГПК:
"Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду.
Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням."
Згідно з ч.ч.1-4 ст.120 ГПК:
"1. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
2. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
3. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
4. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо)."
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 було відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою від 16.01.2018 було призначено справу до розгляду на 30.01.2018.
Ухвалою від 30.01.2018 розгляд справи було відкладено на 06.02.2018.
При цьому, в ухвалі було зазначено, що представник від відповідача (апелянт) в судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням на лікарняному (вх.№01-04/727/18 від 30.01.2018 року).
Про будь-яку терміновість вчинення відповідної процесуальної дії в ухвалі не зазначено.
Згідно відбитку штампу реєстрації вихідної кореспонденції, що міститься на ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 про відкладення розгляду справи на 06.02.2018, вказана ухвала була направлена сторонам - відповідачу лише 02.02.2018, тобто, фактично за 4 дні до засідання.
Відповідно до п.п.1-2 Розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 за № 958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28 січня 2014 р. за № 173/24950:
"1. Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку):
1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;
2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;
3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;
4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,
де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;
1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
2. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день."
У постанові суду апеляційної інстанції вказано, що в судове засідання 06.02.2018 року представники сторін не з'явились, причин неявки суду не довели, хоч були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Разом з тим, повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 про відкладення розгляду справи на 06.02.2018) станом на 06.02.2018 в матеріалах справи були відсутні.
Як вбачається з витягу з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" про відстеження пересилання поштового відправлення, зробленого касаційним судом, 06.02.2008, тобто, в день судового засідання, коли було прийнято оскаржувану постанову апеляційної інстанції, поштове повідомлення лише надійшло до Снятинського відділення зв'язку та було вручено відповідачу в цей день в 20-00.
На підставі викладеного, колегія суддів касаційного суду доходить висновку, що повідомлення апеляційним судом відповідача відбулося з порушенням вимог вищенаведеної ч.3 ст.120 ГПК.
При тому, що:
- апеляційний суд сам встановив, що перед цим суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача та відсутності факту повідомлення останнього належним чином про місце та час розгляду справи;
- в попередньому судовому засіданні 30.01.2018 апеляційний суд встановив, що відповідач надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням на лікарняному.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 02 лютого 2017 року у справі "Лопушанський проти України" (Заява N 27793/08) Суд встановив наступне.
У вересні 2005 року заявник подав позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої йому незаконними діями працівників міліції та прокуратури, який судом першої інстанції було частково задоволено та присуджено відповідне відшкодування. Рішення суду було оскаржене сторонами у справі. Судове засідання апеляційного суду, на якому мали бути розглянуті апеляційні скарги, було призначене на 19 липня 2006 року, того ж дня заявник отримав повістку про це. 19 липня 2006 року апеляційний суд в судовому засіданні за участі відповідачів, але за відсутності заявника, скасував рішення суду першої інстанції та постановив нове, яким зменшив розмір присудженого заявнику судом першої інстанції відшкодування моральної шкоди та відхилив позов в частині відшкодування матеріальної шкоди. У рішенні та протоколі судового засідання інформація щодо повідомлення заявника про судове засідання була відсутня. Рішення апеляційного суду було залишено без змін.
Розглянувши скаргу заявника за пунктом 1 статті 6 Конвенції Європейський суд зазначив, що з огляду на відсутність будь-яких доказів того, що заявник був належним чином повідомлений про судове засідання, апеляційний суд мав відкласти засідання, але не зробив цього. Європейський суд вказав, що апеляційний суд не виконав свого зобов'язання щодо забезпечення присутності заявника на судовому засіданні та надання заявнику можливості прокоментувати апеляційну скаргу відповідачів, оскільки він отримав її надто пізно. Крім того, Європейський суд зазначив, що цей недолік апеляційного провадження міг виправити суд касаційної інстанції, оскільки відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент подій, у випадку коли справу було розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання Верховний Суд України повинен був скасувати рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд. Заявник звернув увагу суду касаційної інстанції на цей недолік у своїй скарзі, проте її було відхилено. З огляду на зазначене Європейський суд дійшов висновку, що у цій справі було порушено принцип рівності сторін, гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України
"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду."
Відповідно до п.5 ч.1 ст.310 Господарського процесуального кодексу України:
"1. Судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:
5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою."
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сав'юка Дмитра Олександровича задовольнити, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 у справі №909/1073/17 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дослідження суті та висновків оскаржуваних рішення та постанови за наявності вищевказаного порушення норм процесуального права є передчасним.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сав'юка Дмитра Олександровича на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі №909/1073/17 задовольнити.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 у справі №909/1073/17 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кушнір
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський