18 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/18827/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 (суддя Лиськов М.О.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 (головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Корсакова Г.В., Гаврилюк О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс"
про зобов'язання повернути майно за договором,
За участю представників:
позивача - Вербицький Д.В. - адвокат, посвідчення, договір, ордер,
відповідача - Кудрицький Р.П. - адвокат, посвідчення, договір, ордер,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль - Транс" про зобов'язання останнього повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" транспортний засіб - н/пр. - бортовий-тентований, WIELTON NS3K, 2016 року випуску, сірого кольору, шасі НОМЕР_3, котрий має реєстраційний номер НОМЕР_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача існувала заборгованість за Договором найму (оренди) №8404/03/16 від 03.03.2016, а тому позивач, керуючись статтею 782 Цивільного кодексу України, відмовився від договору найму, про що повідомив відповідача. Лист позивача про розірвання Договору був отриманий відповідачем 03.08.2017, а відтак, саме з цієї дати слід вважати Договір розірваним. З огляду на наведене, з 03.08.2017 у відповідача на підставі статті 785 Цивільного кодексу України виникло беззаперечне зобов'язання по поверненню позивачу транспортного засобу - н/пр. - бортовий-тентований, WIELTON NS3K, 2016 року випуску, сірого кольору, шасі НОМЕР_3, котрий має реєстраційний номер НОМЕР_2.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 у справі №910/18827/17, позов задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" транспортний засіб - н/пр. - бортовий-тентований, WIELTON NS3K, 2016 року випуску, сірого кольору, шасі НОМЕР_3, котрий має реєстраційний номер НОМЕР_2. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн.
Судові рішення мотивовані тим, що з огляду на нездійснення відповідачем плати за договором найму протягом більше ніж трьох місяців підряд та оскільки ТОВ "Євротранссервіс" виконані усі вимоги статті 782 Цивільного кодексу України щодо відмови від договору, Договір найму (оренди) №8404/03/16 від 03.03.2016 є розірваним з 03.03.2017, а обов'язок відповідача повернути транспортний засіб позивачу (за наслідками припинення відповідного договору) є доведеним, відтак, позовні вимоги мають бути задоволені.
15.03.2018 (згідно з реєстраційним штампом КАГС) Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" звернулося до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 у справі №910/18827/17.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2018 року у справі №910/18827/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 у справі № 910/18827/17 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
10.04.2018 суд постановив ухвалу про прийняття касаційної скарги до провадження та її розгляд призначено на 18.06.2018, а також повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги. Крім того, зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 у справі № 910/18827/17 до закінчення його перегляду у касаційній інстанції.
Скаржник (відповідач) мотивує свою касаційну скаргу тим, що судами не було враховано доводи відповідача про те, що обов'язковою передумовою обов'язку орендаря для здійснення оплати є наявність рахунку, який повинен бути узгоджений, а не акт виконання робіт, як встановлено у судових рішеннях.
Також скаржник вказує на те, що договором не передбачена можливість сплати коштів за оренду майна на підставі Актів виконаних робіт.
Стверджує, що строк, встановлений ст. 782 ЦК України, починається лише з моменту отримання відповідачем відповідних рахунків, а саме, як він вважає, з 05.12.2017, тобто до 05.12.2017 у відповідача не виникло обов'язку для сплати орендної плати.
Таким чином, скаржник вважає, що у позивача були відсутні правові підстави вимагати повернення майна, яке передано в оренду за договором, тому суди невірно застосували ст. 651 ЦК України в даних правовідносинах.
З огляду на викладене, відповідач у касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив суд залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення без змін.
В судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача. Представник відповідача підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити. Представник позивача просив суд відхилити касаційну скаргу, судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника позивача, та представника відповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" (далі, позивач, наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль-транс" (далі, відповідач, наймач) було укладено Договір найму (оренди) № 8404/03/16 (далі, Договір), відповідно до умов якого наймодавець передає, а наймач приймає в тимчасове платне користування (в найм/оренду) автомобіль: загальний напівпричіп н/пр. - бортовий-тентований, WIELTON NS3K, 2016 року випуску, сірого кольору, шасі НОМЕР_3, котрий має реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за наймодавцем у Центр 8047 з 01.03.2016 (свідоцтво НОМЕР_4). Автомобіль, що передається в найм (оренду), належить наймодавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого Центр 8047 з 01.03.2016.
Відповідно до пункту 2.1. Договору він укладається сторонами строком на 60 місяців з дати підписання даного Договору сторонами. Сторони погоджуються з тим, що при користуванні наймачем автомобілем, переданим за цим Договором, протягом одного місяця після закінчення строку договору найму (оренди) без заперечень з боку наймодавця договір є поновленим н строк, який був раніше встановлений у цьому правочині.
Згідно з пунктом 3.1. Договору плата за користування наймачем об'єктом найму (автомобілем) встановлюється сторонами кожного місяця згідно узгоджених між сторонами рахунків оренди, які наймач зобов'язується оплачувати щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктами 4.1., 4.3. Договору передбачено, що підписання цього Договору сторонами розцінюється, як передання автомобіля. Повернення автомобіля може бути здійснено до закінчення строку дії Договору, якщо сторони взаємно домовляться про це.
30.06.2017 позивач звертався до відповідача з претензією, в якій вказував на існування в нього заборгованості за Договором.
В свою чергу, відповідач своїм листом від 04.07.2017 відмовив розглядати претензію, вказавши що вона оформлена неналежним чином.
Листом від 04.08.2017 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про повернення транспортного засобу та відмовився від Договору найму.
Відмова відповідача повертати транспортний засіб стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний , вказав, що з огляду на нездійснення відповідачем плати за договором найму протягом більше ніж трьох місяців підряд та оскільки ТОВ "Євротранссервіс" виконані усі вимоги статті 782 Цивільного кодексу України щодо відмови від договору, Договір найму (оренди) №8404/03/16 від 03.03.2016 є розірваним з 03.03.2017, а обов'язок відповідача повернути транспортний засіб позивачу (за наслідками припинення відповідного договору) є доведеним.
Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї колегія суддів касаційного суду доходить наступних висновків.
Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, позивачем були надані копії Актів виконаних робіт та рахунків за Договором за період з квітня 2016 року - грудень 2016 року на загальну суму 3 000 грн., які не були оплачені відповідачем. Акти виконаних робіт №604135 від 30.06.2016, №605863 від 30.09.2016 підписані уповноваженими представниками сторін Договору, що свідчить про визнання відповідачем факту наявності у нього зобов'язання по оплаті коштів, передбачених 3.1. Договору.
Судами було досліджено, що зміст актів підтверджує саме надання об'єкту в найм відповідачу за вказаною у них ціною.
Відповідач також не заперечував факт користування орендованим транспортним засобом за вказаний період, а заперечення відповідача стосувалися лише обставин відсутності рахунків на оплату та змісту вказаних актів, оцінку яким надано судами попередніх судових інстанцій.
Посилання відповідача на відсутність узгоджених рахунків на оплату відхиляються з наступних підстав.
Згідно із пунктом 3.1. Договору плата за користування наймачем об'єктом найму (Автомобілем) встановлюється сторонами кожного місяця згідно узгоджених сторонами рахунків оренди, які наймач зобов'язується оплачувати щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним.
Тобто, ключовим в даному випадку є те, що сторони не визначили чіткий розмір орендної плати, визначивши, що він в подальшому буде узгоджуватися сторонами у відповідних рахунках.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Магістраль-Транс" та ТОВ "Євротранссервіс" досягли згоди про визначення розміру платежів за користування наймачем об'єктом найму в актах виконаних робіт. При цьому, ні з боку позивача, ні з боку відповідача не було жодних заперечень щодо такого узгодження розміру орендних платежів.
В свою чергу, неотримання саме рахунків на оплату не є тією підставою, яка унеможливлює сплату орендних платежів, оскільки рахунок є лише документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Неотримання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє орендаря від обов'язку сплатити у визначений договором строк плату за користування найманим майном.
Крім того, сторонами в актах виконаних робіт узгоджено та визначено розмір плати за користування найманим майном та банківські реквізити наймодавця, що цілком відповідає внутрішньому змісту та суті вищевказаного п.3.1. Договору, а тому відсутність рахунків не позбавляла відповідача можливості сплачувати плату за користування об'єктом найму.
Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Таким чином, істотне порушення наймачем такої умови договору найму майна, як внесення орендної плати, є достатньою підставою для дострокового розірвання вказаного договору найму в судовому порядку та повернення найманого майна наймодавцю.
Судами досліджено, що лист позивача про відмову від Договору був отриманий відповідачем 03.08.2017, а відтак, саме з цієї дати слід вважати Договір розірваним. У листі також було висунуто вимогу щодо повернення транспортного засобу.
Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.
Колегія судді касаційного суду погоджується з судами попередніх інстанцій, що саме з 03.08.2017 у відповідача, на підставі статті 785 Цивільного кодексу України, виникло зобов'язання по поверненню позивачу автомобіля загальний напівпричіп н/пр. - бортовий-тентований, WIELTON NS3K, 2016 року випуску, сірого кольору, шасі НОМЕР_3, котрий має реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за наймодавцем у Центрі 8047 з 01.03.2016 (свідоцтво НОМЕР_4), орендованого відповідачем на підставі Договору, який було розірвано, та яке станом на дату подання позовної заяви та прийняття оскарженого рішення відповідачем виконано не було.
Отже, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій стосовно задоволення позову та повернення майна правомірними.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України
"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."
Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:
" Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."
На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає в силі раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на відповідача витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відповідно до ч.3 ст. 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Як було зазначено вище, ухвалою суду від 10.04.2018 за клопотанням відповідача зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 у справі № 910/18827/17 до закінчення його перегляду у касаційній інстанції.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 у справі № 910/18827/17 підлягає поновленню.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 у справі №910/18827/17 залишити без змін.
3. Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 у справі № 910/18827/17.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кушнір
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський