07 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 07/138-38.1
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
на ухвалу Господарського суду Волинської області
(суддя - Якушева І.О.)
від 15.01.2018,
та постанову Рівненського апеляційного господарського суду
(головуючий - Огороднік К.М., судді - Тимошенко О.М., Саврій В.А.)
від 03.04.2018,
за скаргою дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",
на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
у справі за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",
до державного комунального підприємства "Луцьктепло",
про стягнення 21 705 900,00 грн,
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до суду зі скаргою № 31/13-3517 від 31.08.2017, в якій просила визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у нездійсненні розподілу на користь ДК "Газ України" стягнутих з рахунків боржника грошових коштів у період з червня 2017 року по серпень 2017 року у зведеному виконавчому провадженні № 51936816. Просила визнати незаконною бездіяльність відповідальної особи відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у неперерахуванні на рахунок ДК "Газ України" грошових коштів, стягнутих з рахунків боржника сум у період з червня 2017 року по серпень 2017 року, пропорційно до належної ДК "Газ України" суми за виконавчими документами у зведеному виконавчому провадженні № 51936816 та зобов'язати посадових осіб органу ДВС здійснити розподіл та перерахувати на користь стягувача стягнуті з рахунків боржника грошові кошти у період з червня 2017 року по серпень 2017 року пропорційно до належної ДК "Газ України" суми за виконавчими документами у зведеному виконавчому провадженні № 51936816.
Оскільки заявником у скарзі було об'єднано вимоги щодо бездіяльності органу ДВС, вчиненні при виконанні наказів, які видані на виконання рішень Господарського суду Волинської області, прийнятих у двох різних справах, місцевий суд дійшов висновку про роз'єднання вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за скаргою щодо бездіяльності відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, допущені при виконанні наказів Господарського суду Волинської області від 03.03.2011 у справі № 07/138-38.1 та від 27.03.2012 у справі № 5004/165/12, які перебувають у зведеному виконавчому провадженні № 51936816, у самостійні провадження, про що постановив ухвалу від 03.01.2018.
Скарга обґрунтована тим, що списана державним виконавцем сума коштів з рахунків боржника у період з червня 2017 року по серпень 2017 року, пропорційно до належної стягувачу суми за виконавчими документами у зведеному виконавчому провадженні, не перерахована на рахунок ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", внаслідок чого остання була позбавлена можливості отримати належні їй кошти.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 15.01.2018, залишену без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2018, скаргу задоволено.
Визнано незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у нездійсненні розподілу на користь ДК "Газ України" стягнутих з рахунків боржника грошових коштів у період з червня 2017 року по серпень 2017 року у зведеному ВП № 51936816.
Визнано незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у неперерахуванні на рахунок ДК "Газ України" грошових коштів, стягнутих з рахунків боржника сум, у період з червня 2017 року по серпень 2017 року, пропорційно до належної ДК "Газ України" суми за виконавчим документом № 07/138-1 від 03.03.2011 у зведеному ВП № 51936816.
Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити розподіл та перерахувати на користь ДК "Газ України" стягнуті з рахунків боржника грошові кошти у період з червня 2017 року по серпень 2017 року пропорційно до належної ДК "Газ України" суми за виконавчим документом № 07/138-1 від 03.03.2011 у зведеному ВП № 51936816.
19.04.2018 відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подало касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Волинської області від 15.01.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2018, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та у задоволенні скарги відмовити.
Підставами для скасування ухвалених у справі рішень зазначає те, що дії державного виконавця відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки не відповідають обставинами справи. Посилається на ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
У відзиві на касаційну скаргу ДКП "Луцьктепло" зазначає про бездіяльність органу ДВС, яка полягає у неперерахуванні, списаних з рахунків ДКП "Луцьктепло", коштів на користь позивача пропорційно до належної суми за виконавчим документом № 07/138-1 від 03.03.2011 у зведеному виконавчому провадженні, у зв'язку із чим стягувач був позбавлений можливості отримати належні йому згідно з рішенням господарського суду кошти. Орган державної виконавчої служби не надав суду доказів на підтвердження складання розрахунку, передбаченого п. 15 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 512/5 від 02.04.2012. Просить залишити ухвалу Господарського суду Волинської області від 15.01.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 без змін, а касаційну скаргу органу ДВС без задоволення.
ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у відзиві на касаційну скаргу вказує на те, що ухвала Господарського суду Волинської області від 15.01.2018 та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 прийняті відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому просить ці судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень та відмови у задоволенні скарги, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України норм матеріального права.
Суд вважає, що ухвалені у справі судові рішення прийняті відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому їх необхідно залишити в силі з таких підстав.
Судами встановлено, що рішенням Господарського суду Волинської області від 13.10.2010 у справі № 07/138-38.1 позов дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто з ДКП "Луцьктепло" на користь ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 20 387 562,00 грн та судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду видано наказ № 07/138-1 від 03.03.2011.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувають накази Господарського суду Волинської області від 03.03.2011 № 07/138-1 (ВП № 28694996) та від 27.03.2012 № 5004/165/12-1 (ВП № 33061785) про стягнення коштів з ДКП "Луцьктепло" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".
Постановами державного виконавця від 11.08.2016 виконавчі провадження № 28694996, № 33061785 приєднані до зведеного виконавчого провадження № 51936816.
Також у зведеному виконавчому провадженні перебувають на виконанні наказ Господарського суду Рівненської області від 22.10.2012 № 5019/1121/12 (постанова державного виконавця від 11.08.2016 ВП № 40022768 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 51936816) про стягнення з ДКП "Луцьктепло" на користь ТОВ "Тепелен" заборгованості та наказ Господарського суду Волинської області від 11.08.2014 № 903/336/14-1 про стягнення з ДКП "Луцьктепло" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заборгованості.
13.06.2017, 10.08.2017, 29.08.2017 та 06.10.2017 державним виконавцем були винесені постанови у зведеному ВП № 51936816 (ВП № 40022768) про арешт коштів, які містяться на рахунках ДКП "Луцьктепло", відкритих в установах банку.
Судами встановлено, що за період з червня 2017 року по серпень 2017 року з рахунку відповідача ДКП "Луцьктепло" органом ДВС списано 1 369 617,92 грн, що підтверджується копією картки рахунку ДКП "Луцьктепло".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим законом заходи щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Статтею 45 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми; 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.
За ст. 46 цього Закону у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку із втратою годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету; 5) у п'яту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми.
Згідно з п. п. 1, 11, 12, 13, 14 розділу VІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, у тому числі в іноземній валюті, відкриті Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування (в іноземній валюті - в банках), приватними виконавцями - в банках.
При надходженні коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби чи рахунок авансового внеску відповідальна особа повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу державної виконавчої служби, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу державної виконавчої служби на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис "ознайомлений", підпис та дату ознайомлення. Після цього не пізніше наступного робочого дня відповідальна особа повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис.
У разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов'язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача).
Розподіл стягнутих з боржника грошових сум здійснюється в порядку, визначеному статтею 45 Закону.
У разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів державний виконавець не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів готує одне розпорядження, яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби. Розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається відповідальній особі, копія залишається у виконавчому провадженні.
Перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця здійснюється на підставі платіжних доручень.
За п. 15 Інструкції у разі надходження суми, яка не задовольняє вимоги усіх стягувачів, а також за необхідності відрахування виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження виконавець складає розрахунок, який повинен містити загальну суму стягнених коштів, суму, що залишилась після відрахування витрат виконавчого провадження, перелік стягувачів кожної черги, визначених статтею 46 Закону, та суму коштів, яка перераховується кожному стягувачу, суму стягненого виконавчого збору або основної винагороди приватного виконавця, штрафів у разі винесення відповідних постанов. Розрахунок долучається до матеріалів зведеного виконавчого провадження.
Господарські суди встановили, що стягнутої з боржника суми було недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги та, що вимоги в такому випадку мали б задовольнятися пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Однак, оскільки органом ДВС не надано доказів, що підтверджують складання ним розрахунку, передбаченого п. 15 Інструкції та перерахування списаних з рахунків ДКП "Луцьктепло" коштів на користь ДК "Газ України" пропорційно до належної суми за виконавчим документом № 07/138-1 від 03.03.2011 у зведеному виконавчому провадженні, внаслідок чого останній був позбавлений можливості отримати належні йому згідно з рішенням кошти, правомірно визнали незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у нездійсненні розподілу на користь ДК "Газ України" стягнутих з рахунків боржника грошових коштів у період з червня 2017 року по серпень 2017 року у зведеному виконавчому провадженні № 51936816 та у неперерахуванні на рахунок ДК "Газ України" грошових коштів, стягнутих з рахунків боржника сум, у період з червня 2017 року по серпень 2017 року, пропорційно до належної ДК "Газ України" суми за виконавчим документом № 07/138-1 від 03.03.2011 у зведеному виконавчому провадженні № 51936816.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За таких обставин, господарськими судами було правомірно зобов'язано орган ДВС здійснити розподіл та перерахувати на користь ДК "Газ України" стягнуті з рахунків боржника грошові кошти у період з червня 2017 року по серпень 2017 року пропорційно до належної ДК "Газ України" суми за виконавчим документом № 07/138-1 від 03.03.2011 у зведеному виконавчому провадженні № 51936816.
Щодо доводів органу ДВС в касаційній скарзі про те, що позивачем не було доведено, що державним виконавцем не здійснено розподілу стягнутих з боржника коштів, то вони є безпідставними, адже відсутність розподілу органом ДВС коштів та не перерахування їх стягувачу встановлено господарськими судами на підставі дослідження всіх доказів згідно з ст. 86 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) та не спростовано органом ДВС.
Доводи скаржника в касаційній скарзі зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин у справі, що з огляду на встановлені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.
За таких обставин ухвала Господарського суду Волинської області від 15.01.2018 та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 постановлені з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування немає.
Оскільки підстав для скасування судових рішень немає, то судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до правил ст. 129 ГПК України покладається на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 15 січня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03 квітня 2018 року у справі за № 07/138-38.1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді О. Мамалуй
І. Ткач