20 червня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2917/17
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Одеського апеляційного господарського суду №1
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Колоколова С.І.,
ОСОБА_1,
секретар судового засідання - Селиверстова М.В.
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальної установи “Одесреклама” Одеської міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області
від 22 березня 2018 року (повний текст складено 30.03.2018р.)
по справі № 916/2917/17
за позовом Комунальної установи “Одесреклама” Одеської міської ради
до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Кадор Групп”
про стягнення 20232,00 грн.
суддя суду першої інстанції: ОСОБА_5
час та місце прийняття рішення: 22.03.2018р., м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 20.06.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У листопаді 2017 року Комунальне підприємство “Одесреклама” Одеської міської ради звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Кадор Групп” збитків у вигляді витрат за вимушене проведення демонтажу протиправно розміщених рекламних конструкцій у сумі 10680,00 грн. та збитків у вигляді витрат за зберігання демонтованих рекламних конструкцій у сумі 9552,00 грн. та судового збору у сумі 1600,00 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.03.2018р. у справі №916/2917/17 (суддя Волков Р.В.) відмовлено у задоволенні позову Комунальному підприємству «Одесреклама» Одеської міської ради у повному обсязі.
У вказаному рішенні суд першої інстанції встановив, що позивачем при проведенні демонтажу рекламних засобів не дотримано вимоги як п.п.11.14., 11.15., 11.16., так і п.п.13.2. - 13.4. Правил розміщення зовнішньої реклами в місті ОСОБА_2, затверджених рішенням виконавчого комітету ОМР №434 від 22.04.2008р. (зі змінами), внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості здійснити демонтаж реклами (у триденний строк з дня отримання акту) самостійно у разі, якщо саме він є власником рекламних конструкцій, або заперечити проти дій позивача, чим порушено його права з боку позивача та незаконно виставлено рахунки на сплату понесених позивачем збитків.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство «Одесреклама» Одеської міської ради через Господарський суд Одеської області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2018р. у справі №916/2917/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства «Одесреклама» Одеської міської ради задовольнити у повному обсязі.
Апелянт зазначає, що при винесенні рішення судом першої інстанції застосовано положення Правил у старій редакції без врахування наступних змін, зокрема, позивач вказує, що чинна редакція Правил взагалі не містить пунктів 11.14 - 11.17, які судом застосовано як обґрунтування відмови у позові.
Крім того, скаржник вказує, що чинні Правила не містять посилань щодо необхідності окремого звернення до розповсюджувача з вимогою про усунення порушень та не встановлюють чіткий термін, протягом якого порушення повинні бути усунені.
Серед іншого, апелянт зазначає, що припис від 07.06.2016р. було вручено фізичній особі ОСОБА_6, яка, як стверджує позивач, є менеджером з продажів ТОВ “Кадор Групп”, відтак, суд першої інстанції прийшов помилкового висновку щодо неотримання відповідачем припису та позбавлення його можливості здійснити демонтаж самостійно.
Також, скаржник вказує, що ним надано достатньо доказів, які підтверджують наявність протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збиткам, що виникли у позивача у зв'язку з примусовим демонтажем та зберіганням демонтованих рекламних конструкцій.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Одесатурист” на рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2018р. у справі №916/231/18, встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 7 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Одесреклама» Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеськоїї області від 22.03.2018р. у справі №916/2917/17, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018р. справа №916/2917/17 призначена до розгляду на 06.06.2018р.
22.05.2018р. від Комунального підприємства “Одесреклама” Одеської міської ради до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про заміну учасника справи правонаступником.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2018р. клопотання позивача задоволено, здійснено заміну позивача у справі № 916/2917/17 Комунального підприємства “Одесреклама” Одеської міської ради його правонаступником - Комунальною установою «Одесреклама» Одеської міської ради.
Відповідно до ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2018р. повідомлено Комунальну установу “Одесреклама” Одеської міської ради, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Кадор Групп” про те, що розгляд апеляційної скарги у справі № 916/2917/17 відбудеться 20.06.2018р.
20.06.2018р. від ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Кадор Групп” до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу разом з клопотанням на поновлення строку на його подання.
Дослідивши вказане клопотання, судова колегія вважає, що викладені в ньому обставини не є поважними, при цьому зауважує, що представник відповідача був ознайомлений з матеріалами справи 04.06.2018р., відтак, мав змогу надати відзив у строк протягом 7 днів, як і було встановлено ухвалою суду про відкриття провадження у справі.
За таких обставин, відзив ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Кадор Групп” при розгляді апеляційної скарги у даній справі колегією суддів не приймається до уваги.
У судовому засіданні 20.06.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши доводи апеляційної скарги Комунальної установи “Одесреклама” Одеської міської ради, заслухавши представників сторін, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила.
Як стверджує позивач, 01.09.2016р. за направленням Управління реклами Одеської міської ради КП „Одесреклама” було встановлено, що ТОВ «Кадор Групп» за відсутності прав на тимчасове користування місцями для розміщення зовнішньої реклами розташувало рекламні конструкції рекламні засоби на огорожі розмірами 3,86м*2,86м *1ст. за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська,20, про що був складений акт фіксації № 004826 від 01.09.2016р.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту фіксації Управлінням реклами Одеської міської ради був винесений припис про усунення порушень № 01-30/4357 від 07.09.2016р. за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська,20, відповідно до якого Управління реклами вимагало здійснити демонтаж конструкції протягом 3 днів з моменту отримання даного припису та вказало, що у разі його невиконання, конструкція буде демонтована силами КП «Одесреклама».
Матеріали справи свідчать, що зазначений припис було направлено кур'єрською службою 09.09.2016р. та отримано фізичною особою ОСОБА_6 10.09.2016р., що вбачається з відповідної відмітки на кур'єрському відправленні (арк. спр. 15).
В подальшому, на підставі направлення Управління реклами Одеської міської ради на проведення демонтажу № 401 від 11.11.2016р. позивачем було проведено демонтаж зазначених рекламних конструкцій, за результатами чого складено акт проведення демонтажу № 1125 від 23.11.2016р.
З вказаного акту, зокрема, вбачається, що демонтовані рекламні засоби транспортуються для подальшого зберігання на територію, що знаходиться у віданні КП «Одесреклама», а витрати, пов'язані з проведенням демонтажу рекламного засобу, його транспортування, зберіганням, відшкодовуються власником демонтованого рекламного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження позовних вимог, позивачем надано договір оренди №2-02/16 від 01.02.2016р., укладений між ТОВ „Совінвест” та КП „Одесреклама” ОМР, акт приймання-передачі до нього від 01.02.2016р., калькуляцію собівартості зберігання рекламних конструкцій на сховищі ТОВ „Совінвест”, договір №1/КТ від 18.05.2016р., укладений між КП „Одесреклама” ОМР та ТОВ „Одесапраймбуд”, таблицю цін демонтажу та транспортування рекламних конструкцій до нього, додаткові угоди №1 від 01.07.2016р., №2 від 19.10.2016р., №3 від 25.10.2016р., договір про надання охоронних послуг №03/16-0 від 15.03.2016р., укладений між КП „Одесреклама” та ТОВ „Навігатор-Секюріті”, додаткові угоди №№1, 2 та додатки №№1, 2, 3, 4, 5 до нього.
На підставі доданих документів позивач зазначає, що вартість демонтажу об'єктів за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська,20 склала 10680 грн.
На підтвердження зберігання на орендованому у ТОВ „Совінвест” складі демонтованих рекламних конструкцій позивач подав акти прийому-передачі рекламних конструкцій від 11.08.2016р., від 28.10.2016р., на підставі яких складено розрахунок вартості зберігання демонтованих конструкцій, що складає 9552,00 грн.
З огляду на викладене, у зв'язку з неправомірним розміщенням рекламних конструкцій на місцях, які перебувають у комунальній власності та невиконання припису про усунення порушень щодо демонтажу рекламних конструкцій власними силами відповідача, позивач вказує, що зазнав витрат на демонтаж та зберігання вищевказаних рекламних засобів.
Вказані обставини стали підставою звернення Комунальної установи “Одесреклама” Одеської міської ради до господарського суду з відповідним позовом.
Згідно зі ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач був позбавлений можливості здійснити демонтаж реклами відповідно до припису (у триденний строк з дня отримання акту) самостійно у разі якщо саме він є власником рекламних конструкцій, оскільки вказаний припис згідно повідомлення про вручення кур'єрського відправлення вручено фізичній особі ОСОБА_6, яка не є працівником ТОВ «Кадор Групп» і не має відношення до відповідача.
Крім того, суд першої інстанції посилається на те, що позивачем при проведенні демонтажу рекламних засобів не дотримано вимоги як п.п.11.14., 11.15., 11.16., так і п.п.13.2. - 13.4. Правил розміщення зовнішньої реклами в місті ОСОБА_2, затверджених рішенням виконавчого комітету ОМР №434 від 22.04.2008р.
Дослідивши матеріали справи, судова колегія не погоджується з вказаними твердженнями суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з Правил розміщення зовнішньої реклами в місті ОСОБА_2, затверджених рішенням виконавчого комітету ОМР №434 від 22.04.2008р. (далі - Правила), розміщених на офіційній веб-сторінці Одеської міської ради, до них неодноразово зносилися зміни і доповнення, а саме відповідно до рішень виконавчого комітету Одеської міської ради від 18.01.2011р. №33, від 24.03.1011р. №120, від 04.04.2012р. №133, від 26.07.2012 №326, від 26.02.2015р. №40.
Як вбачається з Правил, чинних на момент складання відповідного припису про усунення порушень, п.п.11.14., 11.15., 11.16, посилання на які містять в оскаржуваному рішенні, є відсутніми.
Крім того, колегія суддів зазначає, що п.п.13.2. - 13.4 Правил не містять положень щодо необхідності позивача звернутися до розповсюджувача з вимогою про усунення порушень, оскільки така вимога міститься саме у приписі про усунення порушень. Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу, що чинними Правилами не передбачений обов'язок робочого органу щодо складання акту обстеження технічного стану рекламоносія у випадку розміщення розповсюджувачем рекламного засобу без дозвільної документації.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково застосовано норми Правил, які були нечинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, припис про усунення порушень № 01-30/4357 від 07.09.2016р. за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська,20, відповідно до якого Управління реклами вимагало здійснити демонтаж конструкції протягом 3 днів з моменту отримання даного припису та вказало, що у разі його невиконання, конструкція буде демонтована силами КП «Одесреклама» було отримано ОСОБА_6 10.09.2016р., що вбачається з відповідної відмітки на кур'єрському відправленні (арк. спр. 15).
З інформації, розміщеної на офіційному сайті відповідача вбачається, що ОСОБА_6 є менеджером з продажів з відділу продажів ТОВ “Кадор Групп”.
Відтак, твердження суду першої інстанції про те, що вказана особа не є працівником ТОВ «Кадор Групп» не відповідає дійсності.
Як свідчать матеріали справи, звертаючись із позовною заявою, КУ «Одесреклама» просила стягнути з відповідача збитки у вигляді витрат за вимушене проведення демонтажу протиправно розміщених рекламних конструкцій у сумі 10680,00 грн. і збитки у вигляді витрат за зберігання демонтованих рекламних конструкцій у сумі 9552,00 грн. та судового збору у сумі 1600,00 грн.
За положеннями ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати ,яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.
З огляду на викладене, судова колегія вважає за необхідне дослідити такий елемент правопорушення як наявність та розмір понесених збитків.
Як вбачається з позовної заяви КУ «Одесреклама», на підтвердження понесених збитків позивачем надано договір оренди №2-02/16 від 01.02.2016р., укладений між ТОВ „Совінвест” та КП „Одесреклама” ОМР, акт приймання-передачі до нього від 01.02.2016р., калькуляцію собівартості зберігання рекламних конструкцій на сховищі ТОВ „Совінвест”, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вказаним договором, договір №1/КТ від 18.05.2016р., укладений між КП „Одесреклама” ОМР та ТОВ „Одесапраймбуд”, таблицю цін демонтажу та транспортування рекламних конструкцій до нього, додаткові угоди №1 від 01.07.2016р., №2 від 19.10.2016р., №3 від 25.10.2016р., договір про надання охоронних послуг №03/16-0 від 15.03.2016р., укладений між КП „Одесреклама” та ТОВ „Навігатор-Секюріті”, додаткові угоди №№1, 2 та додатки №№1, 2, 3, 4, 5 до нього.
Крім того, позивачем надано платіжні доручення з призначенням платежу про сплату оренди нежитлового приміщення за листопад 2016 року - листопад 2017 року.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт здійснення останнім оплати на користь ТОВ „Одесапраймбуд” та ТОВ „Навігатор-Секюріті” за послуги з демонтажу та зберігання незаконно розміщеної реклами відповідно.
Відтак, судова колегія зауважує, що неможливо встановити наявність понесених збитків Комунальною установою “Одесреклама” Одеської міської ради.
За таких обставин, наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2018р. у справі №916/2917/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунальної установи “Одесреклама” Одеської міської ради - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2018р. у справі №916/2917/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Повний текст постанови складений і підписаний 21.06.2018р.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Колоколова С.І.
Суддя Разюк Г.П.