вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"19" червня 2018 р. Справа№ 910/9741/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Пантелієнка В.О.
Доманської М.Л.
секретар судового засідання - Берегова Н.М.,
за участю представників:
від апелянта: Гадзевич О.М., довіреність № 26 від 16.01.2018 року;
Шуліма Д.В., довіреність № 25 від 16.01.2018 року
від заявника: ОСОБА_4, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Дарницьким РУГУ МВС України у м. Києві від 02.09.2004 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія»
на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року
за заявою ОСОБА_5
до Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна
компанія»
про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у
розмірі 41622,35 грн.
в межах справи № 910/9741/13 (суддя Пасько М.В.)
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Залар»
до Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна
компанія»
про визнання банкрутом,
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року у справі № 910/9741/13 задоволено заяву ОСОБА_5 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 41622,35 грн. в межах справи № 910/9741/13 та стягнуто з Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» на користь ОСОБА_5 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28.06.2017 року по 17.10.2017 року на загальну суму 41622,35 грн.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Державне підприємство «Українська авіаційна транспортна компанія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 41622,35 грн.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також зазначає, що рішення Дарницького районного суду міста Києва щодо стягнення з Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» на користь ОСОБА_5 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, згідно виконавчих документів фактично виконані, а відтак у суду першої інстанції були відсутні підстави для визнання останнього кредитором боржника. Крім того, апелянт зазначає, що з моменту винесення районним судом рішень, ОСОБА_5 ухиляється від виходу на роботу. Щодо поновлення на роботі ОСОБА_5 скаржник зазначає, що не має можливості зробити це, оскільки схвалений план санації боржника передбачає, крім іншого, проведення повної реорганізації та зміни організаційно-штатної структури Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія», в якій за новим штатним розписом відсутня посада начальника відділу сертифікації льотного складу та методичної роботи.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів апеляційну скаргу Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.12.2017 року.
07.11.2017 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від ОСОБА_5 надійшли заперечення на апеляційну скаргу.
27.11.2017 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від ОСОБА_5 надійшли заперечення на апеляційну скаргу.
05.12.2017 року в судовому засіданні ОСОБА_5 надав для долучення до матеріалів справи заяву ДП «Українська авіаційна транспортна компанія» № 860 від 31.10.2017 року про зміну способу та порядку виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05.12.2006 року у справі №2а-749/2016 в частині визнання недійсним наказу про звільнення та поновлення ОСОБА_5 на роботі на посаді начальника відділу сертифікації льотного складу та методичної роботи, яка подавалась ДП «Українська авіаційна транспортна компанія» до Дарницького районного суду м. Києва.
Колегією суддів встановлено, що згідно з базою «Діловодство спеціалізованого суду» 18.08.2017 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» надійшла касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року у справі № 910/9741/13.
Згідно супровідного листа Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2017 року № 09-28/1/3866/17 справа № 910/9741/13 в 1 томі на 70 арк. направлена до Вищого господарського суду України.
30.11.2017 року від Вищого господарського суду України надійшов лист (№ 04-20/579 від 30.11.2017 року) відповідно до якого суд касаційної інстанції просить терміново надіслати матеріали справи №910/9741/13 в повному обсязі до Вищого господарського суду України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 року апеляційне провадження у справі № 910/9741/13 зупинено до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року у справі №910/9741/13.
Як вбачається з з бази «Діловодство спеціалізованого суду» супровідним листом Верховного суду України від 07.03.2018 року № 21-14/296 матеріали справи № 910/9741/13 повернено до господарського суду міста Києва.
Державне підприємство «Українська авіаційна транспортна компанія» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №226 від 27.04.2018 року, яка зареєстрована господарським судом міста Києва 27.04.2018 року під вх. № 01-25/1485/18.
04.05.2018 року через відділ документального забезпечення суду супровідним листом №01-10/1631/18 від 04.05.2018 року господарським судом міста Києва було направлено матеріали справи №910/9741/13 до Київського апеляційного господарського суду для подальшого розгляду.
16.05.2018 року до Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга № 226 від 27.04.2018 року та матеріали справи № 910/9741/13.
Колегією суддів встановлено, що постановою Верховного суду України від 13.02.2018 року касаційну скаргу Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 30.05.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, а відтак, обставини, що зумовили зупинення провадження у даній справі, були усунені.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 року поновлено провадження у справі № 910/9741/13 та призначено до розгляду на 19.06.2018 року.
18.06.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від керуючого санацією боржника надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, копію листа Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» № 43 від 22.01.2018 року та копію листа Державної авіаційної служби України вих..№ 13/295-18 від 28.03.2018 року.
Присутні в судовому засіданні 19.06.2018 року представники скаржника підтримали подану апеляційну скаргу з підстав зазначених в ній та з урахуванням наданих апеляційному суду пояснень, просили суд її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 41622,35 грн.
В судовому засіданні 19.06.2018 року ОСОБА_5 з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін. Крім того, ОСОБА_5 надав для долучення до матеріалів справи копію вступної та резолютивної частини ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 15.03.2018 року по справі № 753/20242/17 провадження № 6-а/753/3/18, якою відмовлено в задоволенні заяви ДП «Українська авіаційна транспортна компанія» про зміну способу та порядку виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_5 до ДП Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» про поновлення на роботі.
В судовому засіданні 19.06.2018 року, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги викладені в апеляційній скарзі не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Приписами пп. 9 п. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
Частиною 4 статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» закріплено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Як вбачається із матеріалів справи, в провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/9741/13 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Залар» про банкрутство Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія», оскільки останнє неспроможне сплатити борг.
11.08.2017 року до суду надійшла заява ОСОБА_5 в межах даної справи про банкрутство боржника про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 18378, 70 грн. В подальшому, з урахуванням поданих заяв про уточнення позовних вимог від 18.09.2017 року та від 27.09.2017 року, заявник просив стягнути з боржника 41622,35 грн.
За наслідками розгляду заявлених вимог, ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року у справі № 910/9741/13 задоволено заяву ОСОБА_5 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 41622,35 грн. в межах справи № 910/9741/13 та стягнуто з ДП «Українська авіаційна транспортна компанія» на користь ОСОБА_5 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28.06.2017 року по 17.10.2017 року на загальну суму 41622,35 грн., а також останнього визнано кредитором боржника на загальну суму 375141,70 грн., з урахуванням ухвал господарського суду міста Києва від 20.03.2014 року, 27.09.2016 року, 30.03.2017 року та 27.06.2017 року.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 05.12.2006 року визнано незаконним наказ № 605-п від 26.06.2006 року про звільнення ОСОБА_5, поновлено останнього на роботі у Державному підприємстві «Українська авіаційна транспортна компанія» на посаді начальника відділу сертифікації льотного складу та методичної роботи, стягнуто з ДП «Українська авіаційна транспортна компанія" на користь ОСОБА_5 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, добові витрати за час перебування у відрядженні та моральну шкоду і судові витрати. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати в сумі 10005,60 грн. допущено до негайного виконання.
На виконання вищевказаного рішення Дарницьким районним судом міста Києва було видано виконавчий лист №2а-749 в частині визнання недійсним наказу про звільнення та поновлення ОСОБА_5 на роботі.
При цьому, 21.12.2006 року було відкрито виконавче провадження та надано Державному підприємству «Українська авіаційна транспортна компанія» дводенний строк для добровільного виконання рішення, однак, в наданий строк рішення виконано не було.
Постановою відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження від 24.09.2007 року встановлено, що станом на 16.03.2007 року виконавчий лист ДП «Українська авіаційна транспортна компанія» не виконано, ОСОБА_5 фактично не допущений до робочого місця й робочим місцем взагалі не забезпечений.
Постановою відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 24.09.2007 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-749 закінчено.
Колегією суддів відзначається, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що Державним підприємством «Українська авіаційна транспортна компанія» вжито належних заходів на виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_5 на роботі із забезпеченням відповідного робочого місця. Не надано відповідних доказів і апеляційному суду, а відтак на думку судової колегії, ДП «Українська авіаційна транспортна компанія» повинно відшкодувати ОСОБА_5 за час вимушеного прогулу середній заробіток за 28.06.2017 року по 17.10.2017 року на загальну суму 41622,35 грн.
Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Враховуючи викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегією суддів приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_5 вимоги про відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 41622,35 грн. повністю підтверджуються доданими до заяви документами, а також відповідним розрахунком, в відтак визнаються такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши присутніх представників Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» та ОСОБА_5, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарським судом при прийнятті ухвали було повністю з'ясовано всі обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року у справі №910/9741/13 судовою колегією не встановлено.
Скаржником не надано належних доказів на обґрунтування своїх вимог. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, в зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно спірна ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року у справі №910/9741/13 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва 17.10.2017 року у справі №910/9741/13 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/9741/13 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20.06.2018
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді В.О. Пантелієнко
М.Л. Доманська