"21" червня 2018 р. Справа № 926/1107-б/18
м.Чернівці
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Дутки В.В., при секретарі судового засідання Токарюк Н.Я., розглянувши матеріали справи
за заявою Головного управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області, м.Чернівці
до товариства з додатковою відповідальністю “Чернівціоблпаливо”, м. Чернівці
про визнання боржника банкрутом
представники сторін:
від заявника - ОСОБА_1 довіреність від 13.04.2018
від боржника - ОСОБА_2, голова правління
від арбітражного керуючого - не з'явився
До господарського суду Чернівецької області 22.05.2018 надійшла заява Головного управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання банкрутом товариства з додатковою відповідальністю “Чернівціоблпаливо” відповідно до ч.3 ст.10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
24.05.2018 судом у встановленому чинним законодавством порядку було зроблено запит щодо надання кандидатури арбітражного керуючого на посаду розпорядника майна товариства з додатковою відповідальністю “Чернівціоблпаливо”. Згідно даного запиту надійшла довідка за результатами застосування автоматизованої системи з кандидатурою арбітражного керуючого ОСОБА_3.
Ухвалою від 24.05.2018 прийнято до розгляду заяву про порушення справи про банкрутство, підготовче засідання призначено на 06.06.2018.
31.05.2018 через канцелярію суду від арбітражного керуючого ОСОБА_4 надійшла заява від 31.05.2018 про участь у справі про банкрутство товариства з додатковою відповідальністю “Чернівціоблпаливо”.
06.06.2018 через канцелярію суду від арбітражного керуючого ОСОБА_5 надійшла заява від 31.05.2018 №02/31 про участь у справі.
06.06.2018 через канцелярію суду від арбітражного керуючого ОСОБА_3 надійшла заява-згода від 01.06.2018 №02/175 про участь у справі.
Ухвалою від 06.06.2018 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 21.06.2018.
07.06.2018 через канцелярію суду від заявника надійшло клопотання про уточнення суми безспірних грошових вимог до боржника.
У судовому засіданні 21.06.2018 представник ініціюючого кредитора просив визнати безспірні грошові вимоги до боржника на суму 1405083,19 грн., відкрити провадження у справі про банкрутство, розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого ОСОБА_3
Представник боржника подав відзив, в якому просить відмовити у порушенні справи про банкрутство за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо справа відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Головне управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області звернулося до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТДВ «Чернівціоблпаливо», оскільки боржник не виконує свої грошові зобов'язання, вимоги (з урахуванням заяви уточнення) становлять 1405083,19 грн.
Грошові вимоги кредитора підтверджені постановами Чернівецького окружного адміністративного суду по справах №2а/2470/2739/12 від 27.11.2012, №824/2350/13-а від 19.11.2013, №824/1479/15-а від 22.07.2015, №824/965/17-а від 19.01.2018.
1.Постановою від 27.11.2012 у справі №2а/2470/2739/12 стягнуто з боржника 213393,87 грн. податкового боргу зі сплати земельного податку. На підставі постанови виданий виконавчий лист від 23.10.2013 та відкрито виконавче провадження з примусового виконання, згідно постанови від 18.11.2013. За розрахунком кредитора залишок боргу становить 78881,94 грн.
2. Постановою від 19.11.2013 у справі №824/2350/13-а стягнуто з боржника 188824,43 грн., з них 42448,00 грн. борг по ПДВ, 146376,43 грн. плата за землю. Інкасове доручення №209 від 19.06.2015 виставлене лише на суму 146376,43 грн. та повернуте банком без виконання за відсутності коштів на рахунку боржника. За розрахунком кредитора залишок боргу по оплаті за землю складає 140473,85 грн.
3. Постановою від 22.07.2015 у справі №824/1479/15-а стягнуто з боржника 433014,78 грн., з них 74331,43 борг по ПДВ, 358683,35 грн. плата за землю. Інкасове доручення №№288, 289 від 08.10.2015 виставлені на суму 358683,35 грн. та повернуті банком без виконання за відсутності коштів на рахунку боржника. За розрахунком кредитора залишок боргу по оплаті за землю складає 327709,81 грн.
4. Постановою від 19.01.2018. у справі №824/965/17-а стягнуто з боржника 1032447,97 грн., з них борг по ПДВ 239774,52 грн. (основний платіж 186954,00 грн., штрафна санкція 28701,94 грн., пеня 24118,58 грн), борг по сплаті за землю 656400,94 грн. Інкасове доручення від 07.02.2018 №66754 виставлено лише на суму 239774,52 грн. боргу по ПДВ та повернуте банком без виконання за відсутності коштів на рахунку боржника. За розрахунком кредитора безспірна вимога становить 656400,94 грн. борг по сплаті за землю та 186954,00 грн. боргу по ПДВ.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Так, частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.
Згідно із пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно з абзацом першим пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках. обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 Л» 22., який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні. Абзацами другим та третім пункту 95.3 статті 95 Податковою кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податковою боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що примусове виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків - юридичної особи за законом покладено виключно на контролюючі органи (органи доходів і зборів) за визначеною Податковим кодексом України процедурою, без залучення до неї органів державної виконавчої служби.
Виходячи з приписів статті 95 Податкового кодексу України, частини третьої статті 10, частини сьомої статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.
Відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження у такому випадку до заяви органу доходів і зборів про порушення провадження у справі про банкрутство не додається, оскільки списання коштів з рахунків боржника здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження".
Відтак, безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають (78881,94 грн. + 140473,85 грн. + 327709,81 грн. + 186954,00 грн.) 734019,60 грн., що не задоволена боржником протягом трьох місяців після встановленого для її погашення строку. Решта заявлених грошових вимог до боржника не є безспірними в розумінні Закону, оскільки інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України суду не подані.
Згідно з положеннями ст.10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовими рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
У відповідності до вимог ч.6 ст.16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство або відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд відмовляє у відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.
Враховуючи те, що станом на 21.06.2018р., тобто на дату проведення підготовчого засідання, безспірні грошові вимоги кредитора у розмірі 734019,60 грн. становлять менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати (3723 х 300 = 1116900,00), суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з чим відмовляє Головному управлінню ДФС у Чернівецькій області у відкритті провадження у справі про банкрутство товариства з додатковою відповідальністю «Чернівціоблпаливо».
За таких обставин, заяви арбітражних керуючих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про участь у справі суд залишає без розгляду.
Керуючись ч. 6, 7 ст. 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст.ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1.Відмовити Головному управлінню ДФС у Чернівецькій області у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівціоблпаливо».
2.Заяви арбітражних керуючих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про участь у справі - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 255, 256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 22.06.2018.
Суддя В.В.Дутка