"19" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3148/17
Господарський суд Одеської області
У складі колегії суддів:
Головуючого судді Желєзної С.П.,
Судді судді Оборотової О.Ю.,
Судді Невінгловської Ю.М.
Секретаря судових засідань ОСОБА_1
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №230318/2 від 23.03.2018р.;
Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю №172/1 від 01.06.2018р.;
Від третіх осіб:
- товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія Ажур”: не з'явився;
- товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче об'єднання „Будмонтаж': не з'явився;
- товариства з обмеженою відповідальністю „Консалтингова компанія „Геосвіт”: не з'явився;
- ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб: ОСОБА_5 за довіреністю №27-26499/17 від 27.12.2017р.;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Імексбанк” до публічного акціонерного товариства „Чорноморська транспортна компанія”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія Ажур”, товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче об'єднання „Будмонтаж”, товариства з обмеженою відповідальністю „Консалтингова компанія „Геосвіт” про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, -
Публічне акціонерне товариство „Імексбанк” (далі по тексту - ПАТ „Імексбанк”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до публічного акціонерного товариства „Чорноморська транспортна компанія” (далі по тексту - ПАТ „Чорноморська транспортна компанія”) про застосування наслідків недійсності договору про розірвання іпотечного договору від 26.12.2014р., укладеного між сторонами по справі шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяження щодо майна ПАТ „Чорноморська транспортна компанія”, а саме нежитлових будівель автостанції, що складається з будівлі автостанції - літ. „А”, будівлі магазинів - літ. „Б”, загальною площею 2 283,1 кв. м., основною площею 2 007,0 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, буд.5, які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 25.09.2014р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №4767.
Ухвалою від 26.12.2017р. та від 07.02.2018р. господарським судом було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія Ажур” (далі по тексту - ТОВ „Торгова компанія Ажур”), товариство з обмеженою відповідальністю „Виробниче об'єднання „Будмонтаж” (далі по тексту - ТОВ „Виробниче об'єднання „Будмонтаж”), товариство з обмеженою відповідальністю „Консалтингова компанія „Геосвіт” (далі по тексту - ТОВ „Консалтингова компанія „Геосвіт”), а також третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою від 29.03.2018р. господарським судом у порядку ст. 33 ГПК України було призначено дану справу до колегіального розгляду.
ПАТ „Чорноморська транспортна компанія” заперечувало проти задоволення заявлених ПАТ „Імексбанк” позовних вимог з підстав їх незаконності та необґрунтованості. Зокрема, відповідачем було наголошено, що у спірних правовідносинах мала місце заміна первісного забезпечення, яке було припинено на підставі спірного договору, новим забезпеченням - іпотекою нежитлових будівель центрального стадіону „Чорноморець”. Наведене, за переконанням відповідача, свідчить про недоведеність факту втрати (відмови) банком від майнової вимоги, що, з урахуванням вимог ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, свідчить про відсутність підстав для задоволення пред'явленого банком позову.
ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб під час розгляду справи судом було підтримано заявлені ПАТ „Імексбанк” позовні вимоги з підстав їх законності та обґрунтованості, у зв'язку з чим, третя особа просила суд задовольнити позов у повному обсязі. ТОВ „Торгова компанія Ажур”, ТОВ „Виробниче об'єднання „Будмонтаж”, ТОВ „Консалтингова компанія „Геосвіт” не скористались наданим законом правом на участь своїх представників у судових засіданнях по даній справі, письмових пояснень від даних учасників судового процесу до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
23.12.2013р. між ПАТ „Імексбанк” (Кредитор) та ТОВ „Виробниче об'єднання „Будмонтаж” (Позичальник) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №101/13, умовами якого передбачено надання кредитором позичальнику грошових коштів на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Неналежне виконання ТОВ „Виробниче об'єднання „Будмонтаж” прийнятих на себе за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №101/13 від 23.12.2013р. грошових зобов'язань стало підставою для звернення ПАТ «Імексбанк» до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Виробниче об'єднання „Будмонтаж” про стягнення 198237945,41 грн., за результатами розгляду яких господарським судом Одеської області 07.09.2015р. в межах справи №916/1386/15-г було постановлено рішення про задоволення заявлених позовних вимог.
18.02.2014р. між ПАТ „Імексбанк” (Кредитор) та ТОВ „Торгова компанія Ажур” (Позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №7/14, відповідно до умов якого Кредитором були прийняті на себе зобов'язання із надання Позичальнику кредиту шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Видача траншів кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника або оплати з позичкового рахунку позичальника, відкритого у ПАТ „Імексбанк”.
Неналежне виконання ТОВ „Торгова компанія Ажур” прийнятих на себе за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №7/14 від 18.02.2014р. грошових зобов'язань стало підставою для звернення ПАТ «Імексбанк» до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Торгова компанія Ажур” про стягнення 156100676,72 грн., за результатами розгляду яких господарським судом Одеської області 28.09.2015р. в межах справи №916/1422/15-г було постановлено рішення про задоволення заявлених позовних вимог.
26.05.2014р. між ПАТ „Імексбанк” (Кредитор) та ТОВ „Консалтингова компанія „Геосвіт” (Позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №22/14, умовами якого передбачено надання кредитором позичальнику грошових коштів шляхом перерахування їх на рахунок позичальника.
Неналежне виконання ТОВ „Консалтингова компанія „Геосвіт” прийнятих на себе за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 22/14 від 26.05.2014р. грошових зобов'язань стало підставою для звернення ПАТ «Імексбанк» до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Консалтингова компанія „Геосвіт” про стягнення 285411648, 76 грн., за результатами розгляду яких господарським судом Одеської області 08.10.2015р. в межах справи №916/1527/15-г було постановлено рішення про задоволення заявлених позовних вимог.
З метою забезпечення зобов'язань ТОВ „Торгова компанія Ажур”, ТОВ „Виробниче об'єднання „Будмонтаж”, ТОВ „Консалтингова компанія „Геосвіт” за кредитними договорами, 25.09.2014р. між ПАТ „Імексбанк” (Іпотекодержатель) та ПАТ „Чорноморська транспортна компанія” (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №4767, відповідно до умов п. п. 1.1, 1.3 якого цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя за кредитними договорами, укладеними між Іпотекодержателем та ТОВ „Торгова компанія Ажур”, ТОВ „Виробниче об'єднання „Будмонтаж”, ТОВ „Консалтингова компанія „Геосвіт” з додатковими угодами щодо повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі. Предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі автостанцій, що складаються з будівлі автостанції - літ. „А”, будівлі магазинів - літ. „Б”, загальною площею 2 283,1 кв. м., основною площею 2 007,0 кв. м., та знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, буд.5, які належать Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності САС №629108 від 26.03.2009р.
Згідно з п. 7.2 іпотечного договору від 25.09.2014р. право іпотеки та відповідно і цей договір припиняє чинність у разі: припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо Іпотекодавець не замінив або не відновив предмет іпотеки; реалізації предмета іпотеки; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що 25.12.2014р. між ПАТ «Імексбанк» (Іпотекодержатель) та майновим поручителем ОСОБА_7 «Футбольний клуб «Чорноморець» (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 6134, за умовами якого Іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань 41 юридичної особи-боржника за 41 кредитним договором (зокрема, зобов'язань ТОВ „Торгова компанія Ажур”, ТОВ „Виробниче об'єднання „Будмонтаж”, ТОВ „Консалтингова компанія „Геосвіт” за кредитними договорами) передав в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20.
Разом з цим, 26.12.2014р. між ПАТ „Імексбанк” (Іпотекодержатель) та ПАТ „Чорноморська транспортна компанія” (Іпотекодавець) було укладено договір про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем, відповідно до п. п. 1, 2 якого сторони за взаємною згодою та керуючись ст. 651-654 Цивільного кодексу України вирішили розірвати іпотечний договір (з майновим поручителем), укладений між ПАТ „Імексбанк” та ПАТ „Чорноморська транспортна компанія”, посвідчений 25.09.2014р. приватним нотаріусом ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №4767 (далі - іпотечний договір). Цей договір є підставою для зняття заборони відчуження вказаного в іпотечному договорі нерухомого майна: нежитлових будівель автостанції, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, буд.5, а також внесення відповідних записів до державного реєстру речових прав щодо припинення державної реєстрації обтяжень прав на вищевказане нерухоме майно та щодо припинення державної реєстрації обтяжень іншого речового права.
26.01.2015р. виконавчою дирекцією ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення „Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ „Імексбанк” №16, відповідно до якого було розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2015р. уповноваженою особою ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято наказ „Про додаткову перевірку правочинів” №66-в, на підставі якого була створена комісія з метою проведення додаткової перевірки правочинів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації.
За результатами проведеної перевірки правочинів ПАТ „Імексбанк”, укладених останнім протягом періоду з 27.01.2014р. по 27.01.2015р., комісією було встановлено нікчемність на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, зокрема, договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем, укладеного з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ „Торгова компанія Ажур”, ТОВ „Виробниче об'єднання „Будмонтаж”, ТОВ „Консалтингова компанія „Геосвіт” за кредитними договорами, про що комісією було складено акт.
27.05.2015р. виконавчою дирекцією ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №105 „Про початок процедури ліквідації АТ „Імексбанк” та призначення уповноваженої особи ОСОБА_4 на ліквідацію банку”, відповідно до якого ОСОБА_4 було вирішено розпочати процедуру ліквідації з відшкодуванням з боку ОСОБА_4 коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання.
15.01.2016р. та 26.01.2016р. ПАТ „Імексбанк” зверталось до ПАТ „Чорноморська транспортна компанія” із повідомленнями про нікчемність укладеного 26.12.2014р. договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 25.09.2014р., яким було забезпечено виконання грошових зобов'язань за кредитними договорами третіх осіб - учасників судового процесу по даній справі. З наведених повідомлень вбачається, що договір про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем є нікчемним в силу приписів п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, оскільки в результаті його укладення банк відмовився від власних майнових прав, які полягали у можливості звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання позичальниками зобов'язань за кредитними договорами.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.10.2017р. вбачається, що 16.05.2017р. до реєстру було внесено запис про державну реєстрацію за ПАТ «Імексбанк» права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», передані банку в іпотеку на підставі іпотечного договору від 25.12.2014р., укладеного між банком та ОСОБА_7 «Футбольний клуб «Чорноморець».
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору (про розірвання іпотечного договору) від 26.12.2014р., ПАТ „Імексбанк” було наголошено про наявність правових підстав для застосування наслідків його недійсності шляхом скасування державної реєстрації прав та обтяжень про припинення іпотеки.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 572, ч. 1 ст. 574, ч. 1 ст. 575 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Приписами ст. 1, ч. 1 ст. 3 Закону України „Про іпотеку” від 5 червня 2003 року N 898-IV (з наступними змінами, далі - Закон України „Про іпотеку”) визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 17 Закону України „Про іпотеку” іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Згідно зі ст. ст. 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з п. 2.5.2 Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” за змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 34 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23 лютого 2012 року N 4452-VI цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ОСОБА_4), порядок виплати ОСОБА_4 відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між ОСОБА_4, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції ОСОБА_4 щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. ОСОБА_4 розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
В силу приписів ч. 1-2 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (у редакції чинній на момент встановлення нікчемності правочину) уповноважена особа ОСОБА_4 зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа ОСОБА_4 зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у випадку, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.
Необхідно зауважити, що станом на 26.12.2014р. - дату укладання договору про розірвання іпотечного договору зобов'язання ТОВ „Торгова компанія Ажур”, ТОВ „Виробниче об'єднання „Будмонтаж”, ТОВ „Консалтингова компанія „Геосвіт” за кредитними договорами перед банком виконані не були, у зв'язку з чим, у ПАТ ”Імексбанк” існували майнові вимоги до ПАТ „Чорноморська транспортна компанія” щодо повернення за рахунок майна відповідача наданої позичальникам суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів.
Іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.
Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення своїх вимог за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права.
Відмова від зобов'язального майнового права є способом відчуження права за умови оплатності або може розглядатися як прощення боргу в разі безоплатності.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що правовим наслідком укладення 26.12.2014р. договору про розірвання іпотечного договору є відмова ПАТ ”Імексбанк” від власних майнових вимог до іпотекодавця за дійсним договором забезпечення, що призвело до втрати права у разі неповернення кредитних коштів задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.
Підсумовуючи викладене вище, керуючись приписами ст. ст. 215 ЦК України, ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість доводів ПАТ ”Імексбанк” щодо нікчемності договору про розірвання іпотечного договору від 26.12.2014р.
При вирішенні питання щодо наявності правових підстав для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (договору від 26.12.2014р.), господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” повноважена особа ОСОБА_4 протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи ОСОБА_4 про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Згідно з п. п. 5, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 6 листопада 2009 року N 9 вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України „Про іпотеку” відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Приписами ст. ч. 2 ст. 3, 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 1 липня 2004 року N 1952-IV встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Оскільки правовим наслідком укладення між сторонами по справі нікчемного договору є внесення до державного реєстру відомостей про припинення іпотеки, господарський суд доходить висновку, що поновлення прав позивача як іпотекодержателя шляхом скасування державної реєстрації припинення іпотеки щодо нежитлових будівель автостанції, є належним способом захисту порушеного права ПАТ ”Імексбанк”, оскільки в такому випадку сторони повертаються до стану, який існував до моменту укладенні нікчемного договору.
З огляду на викладене вище, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування наслідків недійсності договору про розірвання іпотечного договору від 26.12.2014р., укладеного між сторонами по справі шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки, що має наслідком необхідність задоволення позовних вимог ПАТ ”Імексбанк” у повному обсязі.
При цьому, господарським судом відхиляються доводи ПАТ „Чорноморська транспортна компанія” щодо заміни первісного забезпечення новим - іпотекою нежитлових будівель центрального стадіону „Чорноморець” з огляду на наступне. Як вбачається зі змісту відзиву на позов ПАТ „Чорноморська транспортна компанія” наголошує на припиненні зобов'язань за іпотечним договором з огляду на передання в іпотеку іншого майна, що дозволяє суду зробити висновок про необхідність звернутись до положень цивільного законодавства, які підлягають застосуванню в даному випадку.
Згідно зі ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
Характерною ознакою для новації є укладення нового зобов'язання, що є підставою для припинення попереднього зобов'язання, при цьому нове зобов'язання укладається між тими ж сторонами. Проте, як було встановлено судом під час розгляду справи нежитлові будівлі центрального стадіону „Чорноморець” були передані в іпотеку ПАТ «Імексбанк» на підставі іпотечного договору від 25.12.2014р., укладеного з ОСОБА_7 «Футбольний клуб «Чорноморець», а, отже, підстави вважати припиненим зобов'язання ПАТ „Чорноморська транспортна компанія” за іпотечним договором від 25.09.2014р. з наведених мотивів відсутні.
Крім того, господарський суд критично оцінює доводи ПАТ „Чорноморська транспортна компанія” про припинення зобов'язань позичальників за кредитними договорами, належне виконання яких було забезпечено іпотечним договором від 25.09.2014р., відповідно до ст. 36 Закону України „Про іпотеку”, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Суд зауважує, що питання виникнення, зміни чи припинення основних зобов'язань позичальників за кредитними договорами не входять до предмета доказування у межах даної справи. Предметом спору по даній справі є правовідносини, які склалися між ПАТ «Імексбанк» та ПАТ „Чорноморська транспортна компанія”, в межах застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Наслідком недійсності правочину є повернення сторін у попередній стан в силу законодавчих приписів, що не потребує дослідження судом питань припинення зобов'язань третіх осіб, в даному випадку боржників за кредитними угодами, які не були учасниками недійсного правочину.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, позов публічного акціонерного товариства „Імексбанк” до публічного акціонерного товариства „Чорноморська транспортна компанія” підлягає задоволенню судом шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяження щодо майна ПАТ „Чорноморська транспортна компанія”, а саме нежитлових будівель автостанції, що складаються з будівлі автостанції - літ. „А”, будівлі магазинів - літ. „Б”, загальною площею 2 283,1 кв. м., основною площею 2 007,0 кв. м., та знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, буд.5, які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 25.09.2014р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №4767, відповідно до ст. ст. 11, 202, 203, 215, 216, 572, 574, 575, 604 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3, 17 Закону України „Про іпотеку”, ст. ст. 1, 34, 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, ст. 19, 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви розподіляються відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Застосувати наслідки недійсності договору про розірвання іпотечного договору від 26.12.2014р., укладеного між публічним акціонерним товариством „Імексбанк” /65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А, ідентифікаційний код 20971504/ та публічним акціонерним товариством „Чорноморська транспортна компанія” /65007, м. Одеса, вул. Новощепний ряд, буд. 5, ідентифікаційний код 34221158/ шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяження щодо майна публічного акціонерного товариства „Чорноморська транспортна компанія”, а саме нежитлових будівель автостанції, що складаються з будівлі автостанції - літ. „А”, будівлі магазинів - літ. „Б”, загальною площею 2 283,1 кв. м., основною площею 2 007,0 кв. м., та знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, буд.5, які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 25.09.2014р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №4767.
3. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Чорноморська транспортна компанія” /65007, м. Одеса, вул. Новощепний ряд, буд. 5, ідентифікаційний код 34221158/ на користь публічного акціонерного товариства „Імексбанк” /65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А, ідентифікаційний код 20971504/ судовий збір у розмірі 1600,00 грн. /одна тисяча шістсот грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22 червня 2018 р.
Головуючий суддя С.П. Желєзна
Суддя Ю.М. Невінгловська
Суддя О.Ю. Оборотова