ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
18 червня 2018 року Справа № 913/226/17
Провадження №26/913/226/17
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали скарги публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (м. Київ) в особі Харківської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Харків
на дії Управління Державної казначейської служби України у м. Рубіжному Луганської області з виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2017 у справі № 913/226/17
за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком», в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком», м. Харків
до відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 197786,16 грн
Секретар судового засідання Романенко Т.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 12.12.2017.
від відповідача: не прибув;
від органу виконання судового рішення: не прибув.
17.08.2017 приватне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Харківської філії (далі - стягувач, заявник) звернулось до господарського суду Луганської області зі скаргою від 16.08.2017 № 26-15/637 на дії Управління Державної казначейської служби України у м. Рубіжному Луганської області (далії - Управління ДКС, Казначейство), з виконання рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2017 у справі № 913/226/17, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2017.
У зв'язку з тим, що станом на 17.08.2017 справа № 913/226/17 знаходилася у Вищому господарському суді України (судові рішення переглядалися у касаційному порядку), ухвалою від 17.08.2017 питання про прийняття вказаної скарги стягувача було відкладено до повернення справи до господарського суду Луганської області.
Після повернення справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 25.10.2017 скарга стягувача прийнята до розгляду, розгляд скарги призначено на 15.11.2017 (11.00).
У зв'язку з надісланням даної справи до судів вищої інстанції, ухвалою від 01.11.2017 розгляд скарги було зупинено до повернення справи до господарського суду Луганської області.
Після повернення справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 06.06.2018 провадження з розгляду скарги було поновлено, розгляд скарги призначено на 18.06.2018 (15.00).
Рішенням господарського суду Луганської області від 30.05.2017 у справі № 913/226/17, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2017, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 197683,15 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2965,23 грн., в решті позову відмовлено.
На виконання вказаного рішення позивачу видано наказ від 14.07.2017 № 913/226/17.
Заявник у скарзі вказав наступне:
- 01.08.2017 він надіслав на адресу Казначейства заяву про виконання судового рішення шляхом безспірного списання грошових коштів, до заяви додав оригінал наказу господарського суду та копії рішень суду першої та апеляційної інстанції, завірені судами, по вказаній справі;
- 14.08.2017 він отримав лист Казначейства № 01-43/955 від 09.08.2017, яким Казначейство повернуло без виконання вказаний наказ господарського суду;
- підставою повернення наказу без виконання Казначейство визначило невідповідність наказу вимогам до виконавчого документу, які встановлені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, наказ господарського суду не відповідає п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого у виконавчому документі зазначається строк пред'явлення рішення до виконання;
- вказані посилання Казначейства є безпідставними, так як в наказі господарського суду написано, що строк пред'явлення до виконання до 13 липня 2020 року;
- по суті тексту листа Казначейства вбачається, що фактично строк пред'явлення наказу до виконання в наказі зазначено, однак Казначейство вважає, що суду слід вказати інший строк пред'явлення наказу до виконання: не до 13.07.2020, а до 12.07.2020;
- фактично з листа вбачається, що Казначейство вчить суд як складати процесуальні документи та обчислювати процесуальні строки;
- Казначейство не має права робити висновки по суті процесуальних документів, робити зауваження та висловлюватись із наведеного питання;
- крім того, Казначейство є не правим і по суті; Казначейство зазначає, що в наказі слід зазначити строк пред'явлення до виконання не до 13.07.2020, а до 12.07.2020;
- наказ видано 14.07.2017; відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» наказ може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років;
- останнім днем пред'явлення наказу до виконання не може бути 12.07.2020, як зазначає казначейство, оскільки вказаний день (12.07.2020) - неділя - неробочий день;
- відповідно до ч. 3 ст. 51 ГПК України у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день;
- відтак, останній день пред'явлення наказу господарського суду до примусового виконання з неробочого дня (12.07.2020) переноситься на перший наступний за ним робочий день (13.07.2020);
- таким чином на сьогоднішній час казначейство безпідставно не виконує законне рішення суду.
На підставі вказаних доводів стягувач заявив вимоги:
- визнати незаконними та протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у м. Рубіжному Луганської області щодо повернення без виконання наказу господарського суду Луганської області по справі від 17.07.2017 № 913/226/17;
- зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Рубіжне Луганської області здійснити дії, що передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, на виконання наказу господарського суду Луганської області від 14.07.2017 № 913/226/17.
Боржник (Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради) у поясненнях на скаргу від 14.11.2017 № 2/6392 висловив думку, що Казначейство має право самостійно встановлювати відповідність виконавчого документа встановленим вимогам та повертати виконавчий документ.
Управління ДКС відзивом на скаргу від 11.06.2018 № 01-45/727 проти скарги заперечує посилаючись на те, що судом було неправильно оформлено наказ від 14.07.2017 № 913/226/17; в наказі вказано: «строк пред'явлення наказу до виконання - до 13 липня 2020 року.», тоді як слід було вказати - до 12 липня 2020 року, тому, наказ був правомірно повернуто стягувачу.
Представники боржника та Казначейства у судове засідання не прибули.
Розглянувши матеріали скарги стягувача, вислухавши представника стягувача, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких підстав:
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок).
У відповідності із вказаним Порядком стягувач звернувся до Казначейства з заявою від 01.08.2017 про виконання судового рішення та додав оригінал наказу господарського суду від 14.07.2017 № 913/226/17 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради грошових коштів.
Листом від 09.08.2017 № 01-43/955 Казначейство повернуло без виконання вказаний наказ стягувачу посилаючись на те, що у наказі невірно вказано строк пред'явлення його до виконання, у наказі вказано - до 13 липня 2020 року, а правильним, на думку Казначейства, слід було вказати - до 12 липня 2020 року.
Нормативною підставою повернення наказу стягувачу Казначейством визначено п. 9 Порядку, згідно якому, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві коли виконавчий документ видано або оформлено з порушенням установлених вимог.
Господарським судом Луганської області 14.07.2017 по справі № 913/226/17 був виданий наказ наступного змісту:
«Виданий … на виконання рішення господарського суду Луганської області від 30 травня 2017 року, яке набрало законної сили 11 липня 2017 року.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області (код. ЄДРПОУ 03196860, вул. Руденко 7, м. Рубіжне Луганської області, 93010) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 21560766, бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601) в особі Харківської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 25614660, Нетіченська набережна, 8, м. Харків, 61010) заборгованість в розмірі 197683 (сто дев'яносто сім тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 15 коп., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 2965 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять ) грн. 25 коп.
Строк пред'явлення наказу до виконання: до 13 липня 2020 року.».
На думку управління ДКС вказаний наказ видано або оформлено з порушенням установлених вимог, що виразилось у невірному визначенні судом строку пред'явлення його до виконання.
Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено:
« 1. У виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.
2. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
3. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
4. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.».
Підпунктом 1 пункту 9 Порядку (у редакції, яка діяла на дату повернення наказу стягувачеві) визначено:
« 9. Орган Казначейства повертає:
1) виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:
виконавчий документ:
- не підлягає виконанню органом Казначейства;
- подано особою, що не має відповідних повноважень;
- пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;
- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;
рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;
суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;
відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;
стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;
наявні інші передбачені законом випадки;».
Наведений вище виконавчий документ - наказ господарського суду Луганської області від 14.07.2017 № 913/226/17 повністю відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі, у ньому зазначено строк пред'явлення його до виконання.
Суд звертає увагу Казначейства на те, що перевірка правильності обчислення судом процесуальних строків не входить до компетенції органів Казначейства.
Якщо виконавчий документ має усі передбачені ст. 4 Закону реквізити, Казначейство зобов'язано вжити заходів до виконання виконавчого документу (п.п. 2 п. 4 Порядку).
Таким чином, Казначейством неправомірно повернутий наказ суду, який підлягав виконанню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повернувши вказаний наказ господарського суду Казначейство діяло без встановлених законом підстав, а перевіряючи правильність обчислення судом процесуальних строків Казначейство діяло поза межами своїх повноважень.
Крім того, вказуючи на помилку, яку нібито допустив суд (про те, що строк пред'явлення наказу до виконання слід було вказати - до 12 липня 2020 року), Казначейство порушило вимоги ч. 3 ст. 51 ГПК України (у редакції, яка діяла на дату повернення наказу стягувачеві), якою встановлено, що у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
12 липня 2020 р. - неділя (неробочий день), тому, днем закінчення строку вважається 13 липня 2020 р. понеділок.
Суд звертає увагу Казначейства на вказаний факт та ще раз наголошує, що встановлення та визначення процесуальних строків (у даному та аналогічних випадках) здійснюється виключно господарським судом на підставі Господарського процесуального кодексу України та Законів України і не може бути предметом критичних досліджень інших органів державної виконавчої влади, в тому числі Казначейства.
За таких обставин, скарга стягувача від 16.08.2017 № 26-15/637 на дії Управління ДКС підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 233, 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком» від 16.08.2017 № 26-15/637 на дії управління Державної казначейської служби України у м. Рубіжному Луганської області задовольнити.
2. Визнати незаконними та протиправними дії управління Державної казначейської служби України у м. Рубіжному Луганської області щодо повернення без виконання наказу господарського суду Луганської області від 14.07.2017 № 913/226/17.
3. Зобов'язати управління Державної казначейської служби України у м. Рубіжному Луганської області здійснити дії, що передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, на виконання наказу господарського суду Луганської області від 14.07.2017 № 913/226/17.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
18 червня 2018 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено 22 червня 2018 р.
У відповідності до ст. 235 ГПК України ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя В.В. Корнієнко