ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.06.2018Справа № 910/4583/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
про стягнення 4 971,85 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Українець Т.А. - представник (довіреність № 1195 від 20.09.2017),
від відповідача не з'явився
У квітні 2018 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПрАТ «СК «УСГ», відповідач) про стягнення 4 971,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів АМ № 106159 від 10.04.2016, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплатив страхове відшкодування, а тому відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1188 Цивільного кодексу України набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільно-правова відповідальність особи, з вини якої трапилась ДТП, була застрахована відповідачем - ПрАТ «СК «УСГ», позивач звернувся до останнього з вимогою відшкодувати сплачену позивачем страхову виплату. Враховуючи, що відповідачем заявлена сума відшкодована частково, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 4 971,85 грн. у судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.05.2018, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/4583/18 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.06.2018.
30.05.2018 відділом автоматизованого діловодства суду був зареєстрований поданий відповідачем відзив на позовну заяву. Зокрема, відповідач вважав, що до заявленої позивачем до відшкодування суми необхідно застосовувати коефіцієнт фізичного зносу, тому відповідач, застосувавши коефіцієнт фізичного зносу, визначений експертом у наданому позивачем звіті № PZU/2615/16 від 03.10.2016 в розмірі 0,7, та відрахувавши франшизу в розмірі 500,00 грн., сплатив на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 46 929,84 грн., на підтвердження чого долучив відповідне платіжне доручення. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2018 повідомлено відповідача - ПрАТ «СК «УСГ» про судове засідання, призначене на 19.06.2018.
08.06.2018 відділом автоматизованого діловодства суду була зареєстрована подана позивачем відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що згідно з висновком експерта вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 52 401,69 грн. Відповідно, відрахувавши від вказаної суми раніше сплачені відповідачем грошові кошти в розмірі 46 929,84 грн. та франшизу в розмірі 500,00 грн., позивач вважав, що відповідачем повинна бути доплачена частина суми страхового відшкодування в розмірі 4 971,85 грн.
У судовому засіданні 19.06.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та правомірними, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 19.06.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
10.04.2016 між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (страховик) та публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів АМ № 106159 (далі - договір добровільного страхування), згідно з умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки Volkswagen Crafter, державний номерний знак НОМЕР_1.
22.08.2016 у м. Одеса по вул. Базарна трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Volkswagen Crafter, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок вказаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22.09.2016 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Як вбачається зі звіту № PZU/2615/16 від 03.10.2016 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Volkswagen Crafter, державний номерний знак НОМЕР_1, складає за розрахунком експерта 134 099,73 грн., а вартість матеріального збитку - 52 401,69 грн. При цьому, судом встановлено, що вартість матеріального збитку розрахована експертом з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу за значенням 0,7.
Згідно з наявним у матеріалах справи актом виконаних робіт від 14.12.2016, складеним СТО - товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дім», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Volkswagen Crafter, державний номерний знак НОМЕР_1, склала 111 474,35 грн.
Позивачем був складений страховий акти № UA2016082200047/L13/04 від 28.11.2016 на суму страхового відшкодування 111 474,35 грн.
На виконання умов договору добровільного страхування страховик - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатив на користь СТО грошові кошти в загальному розмірі 111 474,35 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 48398 від 30.11.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків (п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно з приписами ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування, позивач набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована у відповідача - ПрАТ «СК «УСГ» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ № 9640074 з лімітом відповідальності по майну 100 000,00 грн. та франшизою 500,00 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, на підставі вищезазначених норм чинного законодавства та у зв'язку з укладенням полісу АІ № 9640074 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок експлуатації автомобіля марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_2.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до відповідача з вимогою в порядку суброгації № 72/2017 (вих. № 7489/Р від 23.02.2017) про відшкодування здійсненої позивачем страхової виплати в розмірі 111 474,35 грн., яку відповідач отримав 27.02.2017, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції на вказаній вимозі.
У відповідь на вищевказану вимогу відповідач направив позивачу лист № 03/2939 від 07.06.2017, в якому вказав, що розмір матеріального збитку, завданого власникові транспортного засобу Volkswagen Crafter, державний номерний знак НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні (70% згідно зі звітом № PZU/2615/16 від 03.10.2016) складає 47 429,84 грн., та повідомив, що страхове відшкодування в розмірі 46 929,84 грн. (за вирахуванням франшизи, розмір якої згідно з умовами полісу становить 500,00 грн.) буде сплачено на користь позивача.
Судом встановлено, що відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти в розмірі 46 929,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10719 від 08.06.2017.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003, значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів.
Пунктом п. 1.6 вказаної Методики визначено, що строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.
З договору добровільного страхування вбачається, що пошкоджений вантажний автомобіль марки Volkswagen Crafter, державний номерний знак НОМЕР_1, випущений у 2013 році, отже, на момент ДТП (22.08.2016) строк його експлуатації складав три роки.
Таким чином, твердження відповідача про те, що виплаті підлягає страхове відшкодування розраховане з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства.
Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Разом з тим, судом також встановлено, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути грошові кошти в розмірі 4 971,85 грн., які становлять різницю між визначеним експертом з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у звіті № PZU/2615/16 від 03.10.2016 розміром вартості матеріального збитку (52 401,69 грн.) та сплаченим відповідачем раніше страховим відшкодуванням (46 929,84 грн.). При цьому, позивач повторно відрахував франшизу в розмірі 500,00 грн., не зважаючи на те, що при сплаті грошових коштів в розмірі 46 929,84 грн. відповідач уже здійснив таке відрахування. Таким чином, позивачем заявлено позовні вимоги у розмірі меншому, ніж це було б правомірним, що є правом позивача та не суперечить вимогам чинного законодавства.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 4 971,85 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32 літ.А, ідентифікаційний код 30859524) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, ідентифікаційний код 20782312) страхове відшкодування в розмірі 4 971,85 грн. (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят одну грн. 85 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.06.2018.
Суддя О.Г. Удалова