номер провадження справи 27/51/18
14.06.2018 Справа № 908/795/18
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бугайової Таїси Григорівни (69076 АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1)
про стягнення 15 829 грн. 49 коп.
за участю представників:
позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
02.05.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бугайової Таїси Григорівни 12 226 грн. 23 коп. основного боргу, 2 913 грн. 94 коп. інфляційних витрат, 689 грн. 32 коп. 3 % річних.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2018 р., справу № 908/795/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 03.05.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/795/18, присвоєно справі номер провадження 27/51/18, розгляд справи призначено на 22.05.2018 р.
Справа № 908/795/18 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 22.05.2018 р., відповідно до ст. 216 України, розгляд справи було відкладено, засідання суду призначено на 07.06.2018 р.
У зв'язку з виробничою необхідністю, а саме перебуванням судді Дроздової С.С. 07.06.2018 р. у відрядженні, ухвалою суду від 29.05.2018 р. підготовче засідання призначено на 14.06.2018 р.
У судовому засіданні 14.06.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представники сторін Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя та Фізичної особи-підприємця Бугайової Таїси Григорівни, м. Запоріжжя, у судове засідання 14.06.2018 р. не з'явились, про час та місце розгляду справи були попереджені належним чином, причини своєї неявки у засідання суду не повідомили.
07.06.2018 р. представником позивача на адресу суду надіслано заяву (вх. № 08-08/10353/18 від 07.06.2018 р.) щодо зменшення розміру позовних вимог, мотивуючи її тим, що відповідачем сплачено суму основного боргу в розмірі 12 226 грн. 23 коп., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача суму інфляційних витрат 2 913 грн. 94 коп., 3% річних у сумі 689 грн. 32 коп.
Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача суми інфляційних витрат 2 913 грн. 94 коп., 3% річних у сумі 689 грн. 32 коп.
14.06.2018 р. відповідач надіслав письмовий відзив (вх. № 08-08/10776/18 від 14.06.2018 р.) в якому зазначив, що суму основного боргу в розмірі 12 226 грн. 23 коп. на користь позивача сплатив в повному обсязі, що підтверджується квитанцією від 17.05.2018 р. В частині стягнення втрат від інфляції та 3% річних вимоги позивача визнає.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд
Рішенням Запорізької міської ради № 17 від 11.01.2002 р. "Про створення комунальних підприємств теплових мереж" створено Концерн "Міські теплові мережі".
Відповідно до п. 2.1 Статуту Концерну "Міські теплові мережі" в третій редакції, зареєстрованій 12.04.2013 р. за № 11031050064000104, основною метою діяльності Концерну "МТМ" (позивача у справі) є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну..
Згідно з пунктом 2.2 Статуту Концерну "МТМ" предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут.
Статтею ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об'єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.
Відповідно до ст.ст. 13, 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" централізоване опалення належить до житлово-комунальних послуг, порядок надання, якісні та кількісні показники яких мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та частини 1 статті 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.
Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання", закріплено права та основні обов'язки споживача теплової енергії, яка містить обов'язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно з пунктом 4 "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору, а пунктом 14 Правил передбачений обов'язок споживача до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.
Згідно п. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги належить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, що повністю кореспондується зі ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Аналогічні норми щодо встановлення тарифів містяться у ст. 13 Закону України "Про теплопостачання".
01.03.2011 р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі Орджонікідзевського району (теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем Бугайовою Т.Г. (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101880.
Відповідно до п. 1.1 договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу для опалення, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цих Договорів та додатками до них, що є їх невід'ємними частинами.
Під час виконання умов договорів, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені даними Договорами, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про теплопостачання", «Правилами користування тепловою енергією», «Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду», «Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води», «Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж», та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами (п. 1.2 договору).
У відповідності із п. 2.1 договору, теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду; підігрів води - за наявної можливості; кондиціювання - по замовленню Споживача; інші технологічні потреби - по замовленню Споживача.
Підпунктом 3.2.6 п. 3.2 договору визначено, що Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Об'єкт теплопостачання розташований в підвалі п'ятиповерхового житлового будинку. Система опалення житлового будинку - однотрубна, з верхньою розводкою, приєднана до теплової мережі через елеваторний вузол. Система опалення приміщення є спільною із загальнобудинковою, що підтверджується Актами обстеження системи теплоспоживання об'єкту теплопостачання від 25.03.2015 року, 07.07.2015 та 08.02.2018 років.
В зв'язку з тим, що об'єкт теплопостачання має спільну з житловим будинком № 170-А по пр. Соборному (Леніна) у м. Запоріжжі систему опалення, то факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями про початок та закінчення опалювальних сезонів 2014-2015, 2016-2017 років, відповідно до яких Концерном «Міські теплові мережі» було розпочато і закінчено опалювальний сезони в м. Запоріжжі.
Згідно із положеннями п. 6.1 договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2).
Пунктом 6.3 договору визначено, що підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання передачі.
Відповідно до п. 6.4 договору Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.
Згідно із п. 6.7 договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Щаслива, буд. № 2а, тел. 224-78-68, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).
Умовами п. 6.7.1 договору передбачено, що отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).
Пунктом 6.7.2 договору передбачено, що у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.7.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у господарському суді.
Згідно із п. 10.1 договору, цей договір набуває чинності з 01 березня 2011 року і діє до 01 березня 2012 року.
Пунктом 10.4 договору закріплено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.
Судом враховано, що станом на момент прийняття рішення у цій справі по суті спору зазначений вище договір є чинним. Доказів протилежного матеріали справи не містять та учасниками судового процесу до суду не надано.
Додатком № 1а до договору визначено, що договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді укладено для об'єкту - нежитлове приміщення № 6, 10, розташоване за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна) буд. 170-А (далі - об'єкт теплопостачання). Загальна опалювальна площа об'єкту теплопостачання складає 141,2 кв.м.,
Теплове навантаження на вказане приміщення, відповідно до Додатку 1 до договору, складає 0.008549 Гкал/год.
Об'єкт теплопостачання належить на праві власності що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (копія додається).
На виконання умов договору Теплопостачальна організація відпустила теплову енергію в періоди з березень 2015 року по березень 2017 року на загальну суму 15 523 грн. 04 коп.
Вирішуючи спір по даній справі по суті спору суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» серед основних обов'язків Споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів. П. 40 Правил користування тепловою енергією № 1198 від 03.10.2007 р. передбачає, що споживач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Згідно ст. 276 ГК України відповідач зобов'язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.
Згідно ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основним обов'язком відповідача є додержання вимог договору та нормативно - правових актів.
У відповідності п. 40 Правил відповідач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та правил
У відповідності до ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається здійснюється відповідно до умов договору.
Отже, Концерном "Міські теплові мережі" були виконані всі умови договору.
Відповідач виставлені рахунки за фактично спожиту теплову енергію не сплатив.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини сторін врегульовано договором на постачання теплової енергії в гарячій воді.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Таким чином, укладений між сторонами договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2011 р. № 203406, є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань.
Відповідачами факту щодо неповернення позивачу підписаних актів та щодо надання заперечень щодо нарахувань зазначених в актах не спростовано.
Таким чином, зазначені акти приймання-передачі теплової енергії за період з березня 2015 р. по березень 2017 р., відповідно до умов п. 6.7.2 договору та в силу положень ст. 629 ЦК України (договір є обов'язковим для виконання сторонами) є погодженими. А отже, зазначені вище акти є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.
Як свідчать матеріали цієї господарської справи, відповідачі у строк передбачений п. 6.4 договору взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконали, оплату за спожиту теплову енергію за спірний період не здійснили, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 12 226 грн. 23 коп.
Однак, матеріалами справи та письмовими поясненнями позивача та відповідача підтверджено, що відповідач 17.05.2018 р. сплатив суму основного боргу у розмірі 12 226 грн. 23 коп.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 913 грн. 94 коп. інфляційних втрат, 689 грн. 32 коп. 3 % річних.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України. Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні нарахування - це спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Факт порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених договорами, є доведеним і вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат заявлені обґрунтовано. До стягнення з відповідача належить сума втрат від інфляції в розмірі 2 913 грн. 94 коп. та сума 3 % річних в розмірі 689 грн. 32 коп., в межах заявлених позовних вимог.
Відповідач заявлену до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 2 913 грн. 94 коп. та 3% річних у сумі 689 грн. 32 коп. визнав у повному обсязі.
Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків, який узгоджений, підписаний та скріплений печатками обох сторін.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 1 762 грн. 00 коп. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 42, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця Бугайової Таїси Григорівни, м. Запоріжжя задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бугайової Таїси Григорівни (69076 АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 2 913 (дві тисячі дев'ятсот тринадцять) грн. 94 коп. втрат від інфляції, 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 32 коп., 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено та підписано 22.06.2018 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова